П.С.

Apr 18, 2010 13:59

Іронія долі…
Ми говорим з підтекстом
Ті речі, які не могли б говорити
У очі й прямим-прямісіньким текстом,
Бо краще неправду-водичку лити…

Лише починати, казати нічого,
Залишитись далі в порожніх скриптах,
Але розуміти, що вмремо без цього,
Й хотіти безмежно писати «пост скриптум»…

Сарказм і насмішки -
Така лиш манера…
Плітки й інтрижки..
Ми - профі в цих сферах…

Замовчуєм далі, сміємось майстерно,
Отримує вкотре черговий стрес,
Бо ноги, насправді, босі у стерні…
Бракує одного дурного П.С….

Іронія долі…
Самі вибираєм як і з ким спілкуватись…
Ми всі душевнохворі, душевнокволі,
Залазимо у серце, щоб там і зостатись,
Але повернемось у сіті неволі.

Закінчу писати самообмани
І далі з сарказмом продовжу війну,
І далі бродитиму мовчки в омані..
І далі в обманах вночі я засну…

Змінити? Можливо.
Питання: чи варто?
Нехай проживемо брехнею красиво…
А не почнемо з нового старту…

творчість, іронія, брехня

Previous post Next post
Up