Apr 18, 2010 13:59
Іронія долі…
Ми говорим з підтекстом
Ті речі, які не могли б говорити
У очі й прямим-прямісіньким текстом,
Бо краще неправду-водичку лити…
Лише починати, казати нічого,
Залишитись далі в порожніх скриптах,
Але розуміти, що вмремо без цього,
Й хотіти безмежно писати «пост скриптум»…
Сарказм і насмішки -
Така лиш манера…
Плітки й інтрижки..
Ми - профі в цих сферах…
Замовчуєм далі, сміємось майстерно,
Отримує вкотре черговий стрес,
Бо ноги, насправді, босі у стерні…
Бракує одного дурного П.С….
Іронія долі…
Самі вибираєм як і з ким спілкуватись…
Ми всі душевнохворі, душевнокволі,
Залазимо у серце, щоб там і зостатись,
Але повернемось у сіті неволі.
Закінчу писати самообмани
І далі з сарказмом продовжу війну,
І далі бродитиму мовчки в омані..
І далі в обманах вночі я засну…
Змінити? Можливо.
Питання: чи варто?
Нехай проживемо брехнею красиво…
А не почнемо з нового старту…
творчість,
іронія,
брехня