ДПА, щоб її...
ДПА - це державна підсумкова атестація.
(ох, як же в нас полюбили абревіатури!)
Жор катається двором на флеш-ролерах, бабо-дідо у Придніпровську, тато поїхав на репетицію, і тільки ми з Шуром - заручники абревіатури ДПА. Пишемо "твори".
Книжечка містить купу всіляких завдань з української мови, і головують серед них - завдання з розвитку мовлення.
Ми вже подолали "Чи хотів би ти поїхати на море?", "Опиши квітучу весняну рослину", "Чи мрієш ти побувати в театрі, цирку чи на концерті", "Склади і запиши розповідь про вулицю, на якій ти живеш", "Пригадай, які народні та релігійниі свята відзначються восени та взимку. Напиши про одне з них текст-розповідь".
Найстрашнішим для Шурецького виявилося "З ким тобі найбільше подобається розмовляти? Чому?" Здається, що тут такого?
З кімнати сина схлипування з переходом на плач. Я в розпитування. Та мало не істерика вже!
Та що ж таке, я вже і так, і сяк, і наперекосяк...Вклалися з рюмсою на дивані, люлі-люлі...Нарешті вичавила причину:
- Я з усіма люблю розмовляти. А треба про когось одного писати. Як я напишу про одного друга, Костю, наприклад, то всі інші на мене образяться. А я не хочу нікого ображати!Ииииииии!!!!! Я не можу це писатииииии!"
Написали про діда Володю. І не збрехали, і друзів не образили.
А дайте мені упорядників тих книжечок. Я їх поганяю по тому ДПА. Тряхну, так би мовити, шкільним дрантям. Так, про всяк випадок. Для апетиту.
Блін, от хай потім напишуть твора "З ким я найбільше люблю розмовляти"!
(ох, як же в нас полюбили абревіатури!)
Жор катається двором на флеш-ролерах, бабо-дідо у Придніпровську, тато поїхав на репетицію, і тільки ми з Шуром - заручники абревіатури ДПА. Пишемо "твори".
Книжечка містить купу всіляких завдань з української мови, і головують серед них - завдання з розвитку мовлення.
Ми вже подолали "Чи хотів би ти поїхати на море?", "Опиши квітучу весняну рослину", "Чи мрієш ти побувати в театрі, цирку чи на концерті", "Склади і запиши розповідь про вулицю, на якій ти живеш", "Пригадай, які народні та релігійниі свята відзначються восени та взимку. Напиши про одне з них текст-розповідь".
Найстрашнішим для Шурецького виявилося "З ким тобі найбільше подобається розмовляти? Чому?" Здається, що тут такого?
З кімнати сина схлипування з переходом на плач. Я в розпитування. Та мало не істерика вже!
Та що ж таке, я вже і так, і сяк, і наперекосяк...Вклалися з рюмсою на дивані, люлі-люлі...Нарешті вичавила причину:
- Я з усіма люблю розмовляти. А треба про когось одного писати. Як я напишу про одного друга, Костю, наприклад, то всі інші на мене образяться. А я не хочу нікого ображати!Ииииииии!!!!! Я не можу це писатииииии!"
Написали про діда Володю. І не збрехали, і друзів не образили.
А дайте мені упорядників тих книжечок. Я їх поганяю по тому ДПА. Тряхну, так би мовити, шкільним дрантям. Так, про всяк випадок. Для апетиту.
Блін, от хай потім напишуть твора "З ким я найбільше люблю розмовляти"!