Згадати себе #09 британський письменник 90-х про війну з Росією
сценарій 2014 і 2022 був нерозривно пов'язаний, просто мав статися за інакших умов: до ініційованого силовиками Майдану: більше розброєння по програмі росіянина-міністра Оборони, що націлював генеральне скорочення армії, майна й території військ до 2017, тобто, маючи армію у більшій мірі з тиловиків- таких легко було б примусити до миру одним ракетним ударом, але щоб події виглядали легітимно, активували сепарний сценарій із 90х що мав би передувати'остаточній крапці в громадянській війні":
- у Києві оборону тримали б Журіков, імперець Селіванов й купа киян із гіркінської команди, що через передчасний майдан вирушили до Криму й Слов'янська.
- на Донбасі й Криму давно було готове ідеологічне ядро сепарації, а якби на початку"громадянської війни" вдалося б утримати Маріуполь й захопити Запоріжжя (де на ЗАЕС мала місце в 2014 наглядна міжнародної оптики провокація з правосеками й зброєю, надалі начальник охорони в інші роки вчинив самогубство, можливо, його як і агентуру на ЧАЕС активно вербували до майбутньої колаборації)
- полки ополченців "на київ" мали б змусити українську еліту до оборонних дій (чого весь березень й початок апреля 2014 уникали,а ракетні погрози й загроза на чернігівському напрямку були реальні)- що легітимізувало б миротворчі дії росії для міжнародного обивателя, як уже 2008.8.8 провернули із Грузією. Але передчасність початку воєнного сценарію не дозволила доготувати агентуру, а головне:
- у києві 2022 частково відтворилося те, що мало статися у лютому2014: загибель власних військових від коктейлів молотова. До цього активно вів януковицький міністр оборони, але десантники не доїхали, тому не стали жертвами тітушок,майданівців, будь-кого із розданою зброєю і коктейлями молотова, а тітушок озброювали по сценарію діяльності Шойгу в Москві 1993, що поміг стволами ельцинісистам після того як силовики підкинули волини комунофашистам й ветеранам Придністров'я (Бородай там теж був, гумільовець_пасіонарій,той самий). Тоді в москві зімітували громадянську війну щоб утрутити армію й не допустити підключення регіонів; лінії зв'язку комунофашистам банально відрізали, а з сучасними засобами типу Лайфньюс й Рашатудей тодішні комунофашисти цілком могли б зібрати власні полки із регіонів де підтримували легітимність супротивників Єльцина. Натомість, купу мирного люду перестріляли броньовиками й снайперами, про що українці й росіяни щасливо забули, відмітивши в пам'яті лише фінал - танки.
Як бачила нашу ситуацію в 90-х людина, що вникла в тему:
зі статті «Thriller with Ukrainian theme» в «THE UKRAINIAN WEEKLY», вересень 1994
"John Hands is adept at describing disparaging Russian attitudes towards Ukrainian independence, it is clear they do not recognize or respect it. Russian military intelligence, through its agents on the ground in Ukraine, hopes to arrange for the Strategic Rocket Troops to take an oath of loyalty to Kyyiv. This would then be the trigger to initiate, with Western support, a Russian invasion to secure the strategic nuclear missiles as well as defend the Donbas and the Crimea from ethnic cleansing.
Western governments are portrayed in the novel as only too eager to listen and accept the Russian side of the argument with Ukraine. The research undertaken by Mr. Hands was elaborate, and the resulting details make the story quite plausible. His portrayal of the Russian intelligence services - depicted as cold and calculating in their attempts to undermine Ukraine and motivated by their own agenda, separate from President Boris Yeltsin's - is excellent.
The only problem with the story is that any Russian invasion taking the Donbas from Ukraine would still leave nuclear bases in Ukrainian hands, as these are based in central Ukraine»
Уривки:
"- Ми анексуємо Східну Україну!
Віце-адмірал Горбунов і генерал Колінько схвально вигукнули, але реакція інших коливалася від скепсису до обурення.
- Ви, мабуть, збожеволіли, - почав був Чурбанов, - американці...
- До біса...
Красін застережно підняв руку:
- Без бажання з нашого боку й лише при підтримці НАТО.
- Гадаю, нам краще послухати, що він скаже, - мовив Мішин, глибоко затягшись сигаретою.
Красін відкинувся на своєму стільці.
- Скажіть мені, будь ласка, за якої обставини НАТО не лише підтримає, але й вимагатиме нашої військової інтервенції в Україну?
Усмішка з’явилася на обличчі Мішина, коли Красін видихнув:
- Коли нам доведеться виконати наші інтернаціональні обов’язки!
Чурбанов нічого не розумів, тож Красін повторив це саме речення повільно.
Коли закінчив, проти був лише один голос, що належав Горбунову.
- Я не бачу, чому ми повинні зупинятись у Хмельницькому. Чому не натиснути й не повернути всієї України?
- В ідеальному випадку ми б це зробили, адмірале, - сказав Красін. - Але світ, на жаль, не ідеальний. Ми можемо дістати Східну й Центральну Україну з мінімальним опором. Але якби перейшли Буг, зустріли б узгоджений опір дивізій Української армії, розташованих у Західній Україні, й самого населення, що стало б, по суті, партизанською армією.
- Згоден, - сказав Мішин. - Як тільки здобудемо контроль над Східною Україною при підтримці НАТО, нам необхідно буде знайти українських політиків, які приймуть статус автономної республіки. А західним українцям нехай залишаються Галичина, Волинь і Закарпаття.
Титов буркнув:
- Дозволимо розвіватися їхньому синьо-жовтому прапорові й називати себе як їм заманеться. Контролюватимемо досить сільськогосподарських угідь і по суті всі мінеральні та промислові ресурси України. Вони швидко видихаються, утримуючи свою армію."
[трохи спойлерів, книжку можна прочитати в електронному доступі]
"...- Мені здається, - сказав Бондар, - що коли б я хотів дестабілізувати ситуацію в Україні, я б зробив три речі. Перше: ослабив би Українську армію, сіючи недовіру між офіцерами російського та українського походження. Друге: спровокував би етнічний конфлікт між російськими й українськими громадами в країні. Третє: виконав би два перші заходи у такий спосіб, щоб підкріпити на Заході стару радянську пропагандистську теорію про український фашизм та тероризм.
Степаняк мовчки смикав нитку на ковдрі.
- Який розум міг придумати такий план, Тарасе?
- Злий, - упевнено відповів Степаняк...
"...Вулицею йшла молода пара й котила дитячу коляску, немов у них було майбутнє....
- Коли підполковник Гуренко зателефонує на телебачення, аби повідомити світ, що ви, маючи на озброєнні такі ракети, присягли на вірність Українському парламентові, настане період безладу. Полковник Муратов зателефонує вам нібито з метою умовити вас відмовитись од такого кроку. Ви відхилите всі його пропозиції, прохання про зустрічі і погрози. Це продовжить період безладу. Генеральний штаб Росії уже поінформував НАТО й Міністерство оборони України про звичайні навчання, що проводяться деякими армійськими дивізіями. Через п’ять хвилин після вашої відмови підкоритися Муратову чи погодитись на зустріч із ним ці «навчання» перетворяться на операцію «Снігова буря», а ще через годину й двадцять п’ять хвилин люди й бронемашини 106-ї гвардійської десантної дивізії спустяться на парашутах і заатакують цю базу. Системи протиповітряної оборони України або перебувають під нашим контролем, або ми маємо там своїх людей, які перешкодять будь-яким спробам зірвати цю атаку. Атака буде блискавична й рішуча. Після опору охоронників підполковник Гуренко оголосить про вашу капітуляцію. Батальйон особливого призначення візьме вас у полон, а через дві з половиною години приземлиться вертоліт і забере вас до Росії, щоб нібито судити військовим трибуналом. Практично ж ви з Тули полетите далі, в Далекосхідний військовий округ, у Хабаровськ, де перебуватимете в досить комфортних умовах. Коли ситуація стабілізується. Президент, заради добрих російсько-українських відносин, оголосить амністію...
....Ми не можемо уникнути символічних втрат чи нещасливих випадків. Безпосередньо перед тим як зробити заяву, підполковник Гуренко віддасть розпорядження, щоб кожен охоронець одержав по одному магазину патронів калібру 7,62 до автомата Калашникова, й накаже їм зайняти позиції на караульних маршрутах. Батальйон спецназу, між тим, буде мати зброю калібру 5,45. Бій буде короткий і односторонній. Ваша відповідальність, майоре, полягає в тому, щоб усі офіцери перебували на безпечній відстані од лінії вогню, лише декілька новобранців мають бути там, перш ніж полковник Гуренко оголосить про ваше полонення...
зі старого: