#01. Згадати себе. Красиві кліпи 90х Віктора Павліка, Павла Зіброва, Левка Дурка заГориллячено
1. Віктор Павлік, Павло Зібров, Михайло Поплавський (до речі, хто впізнав на трибуні о 23:23 Павла Лазаренка?)
2. "Левко Дурко - Дівчино, вишли листа", Ольга Юнакова, Формула води, Ірина Блохінa, всяке
3. Віктор Павлік не розгадує Америку, Павло Зібров грає на роялі в Останню Ніч Кохання, Олександр Тищенко інспектує підвал,
a Степ - "Дівчина танцює"
І лекція про витоки сучасного..ну...еее.. культурного дозвілля в срачах на фейсбук і генези назви для батальйону «Аратта» %):
[хоча це ніяка не лекція]
музичка для настрою
біда українського орійця-араттівця:
якщо з ним все чудове відбувається, історія така надзвичайна, трагічна, глобалістична, антиглобалістична,
якщо ми сякі-такі обдаровані й які тільки святі не топтали нашу землю, то, може, ми цеє - великую місьcc-с-с-с..пісьсссс...іюю маємо?
ВИСОКЕ ПРИЗНАЧЕННЯ
(о, вже увімкнув музику Homeworld OST за 1999-й)
показати народам шлях, роль в історії, у відкритті, у сякій-такій духовності,
і, звісно, вказати на жертовність.
І що ви винні, ви усі, ви нас не помічали,
не признавали за оріїв, аріїв, руських князів, українців відмінних від росіян, талановитих, самураїв-козаків, характерників-магатямів.
І, взагалі, на коліна перед богообраним народомо,
нє,ну жартуємо.
Але хоча б визнавати наших героїв не завадило.
Підказка: [а що там у ...]у росіян точно такі ж проблеми зі сприйняттям у світі їх внутрішньої міфології, ту шизу що активно продукують- вражає тільки себе і ближні народи, по системі комплексів-імперських почуттів, відомих всім хто почував історію як поле для бою ідей та вір
* * *
так от, не раз у 90-х й пізніх редакціях духовидних ідей двотисячних, вказувалось на те, що звідси, з цих земель
здатно породитись велике ̶л̶и̶х̶о̶ біле
біле
кольору...
братство, Юля, вчення, артефакт, нація, знання, й так далі, і тому подібне
Тому коли нас шпиняють, що в нас корупція, соціальний рівень і безглуздість,
ми собі згадуємо що маємо в уяві фентезі, ми наслідуєм героям фентезі, ми насичуємо легені фентезі, яке називають інші Псевдоісторією,
тому коли кпинять усілякі наші міфи, заради яких старались араттотворці,
ми бачимо не більше ніж загрозу - бо всяка вумна людина знає що Псевдосторію треба знати, гордитися, а не на атоми розкладати коли в саму Історію ніхто не вірить (в першу чергу таксисти), хто там може кому довірити, а от гарна казка від вдалого промовця - це емоційний ефект вдалого многоходовця, це означа шо ми не програли, і все не зря, ми маємо зерно щоб вирости титана й общество добра, треба, треба...тільки треба
ну а далі список ворогів і кпини соратників, за те що ніхто нічо не робить і не з тими воюєть. І так далі, і так далі. Добре, що ця активність сприяє внутрішній еволюції. Погано, шо заміняє діяльне розуміння причин та прагнень оточуючих.
БО ВСІ НАВКОЛО - ТЕЖ ПРИДУМАНІ, образи в голові, на них ми ображені й на нас за це носять воду (вираз такий є, прислів'я чи приказка, не буквально, хоча віртуально ми на себе-акаунтах відчуваємо як виливають помої), картинка в мережі - не співбесідник, ніщо не стримує вказати йому що в нашому умі він перейшов Червоні Межі.
о, звучить як музика,
але ладно, загубив вже сенс. Наступний епізод був дописаний після першого слова "кпини" в цьому тексті. А нє, помилився, це слово "шпиняють", воно суржиковідмінено, після нього я дописав кінцівку і вернувся в середину. Крапка.
Кінцівка:
так, а посилання де...
зовсім не можна в пості без посилань
то хай буде картинка, яка знайшлася на компі,
де все час от часу втрачається,
а я то думав "пригодиться":-)
в глобальнім пошуці сенсу для існування,
без чуда, епосу, міфосу, патосу,
якось нема зверхнього злягання у голові теорій понадздібностей регіональної духовності проти западної віроломності, східної ідопоклонності, північної окупації, південної безсоромності.
О, вже сенс писанини втрачений
Тому й файл еволюції нінащо не призначений - це просто досвід колективного мозгокрутства, уособленого в одній треш-скриньці спамопромовства.
Діти Безмежжя, роман-феєрія. Олесь Бердник