Без назви. «Толока»
Вчора сходили до кіно на «Толоку». Це з четверга почалися покази, які мали відбутися навесні, якби не карантин. Ми сиділи удвох у своєму приватному кінозалі, адже крім нас нікого на сеансі не було… А дарма!
Це не мейнстрім, звісно, це фільм-алегорія… І там тієї алегорії - як очевидної про вражі набіги, так і неочевидної про маніяка Семена Босого - греблю гати. Я не можу оцінити цей фільм як культурознавчий фахівець, але я можу як глядач сказати, що знято непересічно і викликає купу роздумів та емоцій.
Біжіть бігом дивитися, щоби потім не шкодувати! Це щире украінське кіно.
Це не мейнстрім, звісно, це фільм-алегорія… І там тієї алегорії - як очевидної про вражі набіги, так і неочевидної про маніяка Семена Босого - греблю гати. Я не можу оцінити цей фільм як культурознавчий фахівець, але я можу як глядач сказати, що знято непересічно і викликає купу роздумів та емоцій.
Біжіть бігом дивитися, щоби потім не шкодувати! Це щире украінське кіно.