З черговим задоволенням прочитав Баклажана. Там всьо как ми любім у бєлих пальтов, навіть Стьопкін сталініст та й він (Стьопкін) нас поссоріл з брацкімі буряцкім і угрофінським народамі.
Фіг з нею, з термінологією а-ля рюс, я про інше.
Є така книга Еви Томпсон "Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм.", випущена в Києві після Померанчевої Революції. Сьома глава -- як розбити імперські міфи, там з самого початку йде про контрапункті голоси. В данному випадку першим мало бути розбите те, що кцп брацкій слов'янський норот, якого не можна бити у відповідь.
...Ну а те, що там у Горького пару разів згадувалась смажена бурятіна, так то реально було. Правда вона така, гугліть "бурят как я рад"...
Про сталініста (навіть якщо й було таке). так Черчіль теж неоднозначна фігура, тричі міняв уподобання. І почитайте його ранні спічі, будете здивовані. Ага, так часто бува. Повністю компліментарними є лише моральні овочі.
Що стосується допомагати поневоленим кацапами народам, то допомогти піднятись з колін можна тому, хто сам пробує то зробити. Хто займовся спортом не дасть збрехати -- нести товариша з поламаною ногою легше, ніж сусіда-алкаша вагою в 50 кг.
Хотів запропонувати Баклажану спробувати зараз допомогти брацкому Хабаровскому Наріду, тобто взути Горького класним особистим прикладом. Але згадав, що в нас взаємобан. Та й він робити нічого не буде, навіть якщо я створю нового юзера та напишу цю ідею.
А книгу Еви Томпсон -- почитайте. Відкладіть книгу на пару тижнів і поверніться потім до неї.
І все одно ви не будете точно знати, як правильно деконструювати імперські міфи -- завжди знайдеться розумніший за вас.
Зрозуміло що не одразу, а десь через 5-6 років.