Можливо, тема історичних конфліктів із поляками зараз неактуальна і навіть шкідлива (союзники, як-не-як), та після такої реакції Facebook'а я просто не можу не поширити цю статтю.
При спробі поширити кнопкою на сайті.
При спробі вручну розмістити посилання в дописі.
Виїзд як порятунок життя: складна доля українців Польщі В історії народів України і Польщі є період, званий «біженством», - це акція витискання православного населення Холмщини і Підляшшя військами Російської імперії углиб країни, що стався під час відступу останніх перед арміями Німеччини і Австро-Угорщини в 1915 році.
Наступного разу це повторилося під час процесу так званого обміну населенням між УРСР та Польщею після підписання Люблінської угоди 9 вересня 1944 року. Українців з Польщі витискали по-різному: обрізали права, нищили культурне життя, погрожували, а також через безпосередній терор, до якого були залучені усі наявні військові польські формування - як комуністичні, так і національно-визвольні. Як відбувалося власне «схиляння терором», спробуємо дізнатися із уривку розділу «Від добровільності до вигнання: три роки крові й сліз» книжки Романа Кабачія «Вигнані на степи. Депортація українців з Польщі на Південь України в 1944-1946 рр».
Книжка вийшла за підтримки Українського культурного фонду.
Стаття за посиланням - натискайте на заголовок, що вище.