Як з наріда роблять зебілів. Спойлер -- через террор
Свого часу мені порадили одну книгу. Книга Hannah Arendt під назвою The Origins of Totalitarianism (Витоки тоталітаризму) дещо незвична книга...
Книгу я не особливо тоді не оцінив, більша частина стосувалась антисемітизму (тоді це було не важливо для мене) і тільки трохи містила набір дещо незвичних для мене тез щодо тоталітаризму (власне про то я й шукав метеріал).
Плюс автор дещо слабенька в політології. Плюс книга вже "на тоді" відстала від життя -- совок вже розвалився, а на Росії сцарем був слабий Йєльцин (а може й вже Пуйло, але скалєндідиваєвалі ще не було і він тобто Пуйло не борзів).
Книгу згадав я випадково днями. Добре, тепер інету є стільки, що навіть школярі піратять книги і викладають їх. Ця теж є.
Перечитав. Скоріше частину щодо тоталітаризму а не всю книгу. ...Так от, моє оціночне судження, що:
- авторка дуже влучно описала нарід тих часів та кацапів і зелебобіків (толпа і масса);
- також вона непогано описала, чому тоталітарному правителю обов'язково треба опустити попередника (абор вбити або ув'язнити в будь-якій спосіб);
- книга описує (тобто дозволяє прогнозувати) дії як Хуйла так і Шмарклі. Щодо останнього то в світлі і справи Шеремета і маніакальних спроб посадити Пороха;
- І про мінуси. Книга все ж відстала від реальності, не описує Північну Корею (наприклад), ака є авторитарною тоталітарною країною але де влада передається від батька дло сина (доречі, Ин вже здох чи ні?).
Власне те, як я поняв ті частинки книги, під катом.
Люди
Одна з найбільш дивних і страшних речей нацизму у Німеччині - це те, як швидко змінилася країна, там пройшли шлях від демократії до концтаборів менше ніж за десять років.
Більшість з нас припускають, що німці в ті часи відрізнялися від нас і ми ніколи не потрапили б до пастки пропаганди Гітлера. І що наша демократія занадто сильна, щоб її легко було демонтувати. Правильно? Ніт, неправильно.
Арендт пише, що "успіх тоталітарних рухів… означав кінець двох ілюзій демократично правлячих країн…". Одна ілюзія полягала в тому, що більшість громадян були політично активними та входили до політичної партії. Однак,
… [Тоталітарні] рухи показали, що політично нейтральна та байдужа маса може легко бути більшістю у демократично правлячій країні [і], що, отже, демократія може функціонувати за правилами, які активно визнається лише меншиною.
Друга демократична ілюзія полягала в тому, що ці політично байдужі маси (нарід, зелебобня) не мали значення, що вони насправді були нейтральними і складали не більше ніж якусь нечітку відсталу массу в політичному житту нації.
Арендт припускає, що прагнення бути байдужим бидлом і нарідом -- це те, що тоталітарні рухи спочатку маніпулюють до тих пір, поки індивід не буде повністю перетворений в яскравого нациста/сталыныста/зелебобіка.
Як тоталітаризм розпалює такий фанатизм? Яким чином політичній організації "вдалося _назавжди_ знищити індивідуальну ідентичність, а не лише на момент колективних дій"?
Як демонструє Арендт, як нацистська Німеччина, так і сталінська Росія скористалися напругою, яка вже існує в суспільстві. По суті, відбулося масова маныпуляцыя для неприйняття існуючої політичної системи як неефективної та потрібної.
Політика та пропаганда
Тоталітаризм не має кінцевої мети у звичному для нас чи для політичної думки розумінні на кшалт процвітання нації. Єдиною реальною метою є увічнення власного існування.
Згадайте випадкові масові вбивства на Росії. Сталін неодноразово знищував своїх оточуючих в керівництві - просто "тому що". Страх - це вимога.
І як вони туди потрапляють? Як вони отримують цю владу?
Арендт стверджує, що "існує ймовірність того, що гігантська брехня врешті-решт буде визнатись беззаперечними фактами, що людина може вільно змінити власне минуле; що різниця між правдою та брехнею може перестати бути об'єктивною і стане питанням сили і кмітливості, тиску і нескінченного повторення пропаганди".
Ця битва з правдою - це те, що ми бачимо сьогодні. Думки надаються такої ж ваги, як факти, що призводить до нескінченних дискусій і припущеннь, що все одно нічого не можна знати.
Саме таке відвернення від знань у наріда й відкриває двері до тоталітаризму. "Перш ніж лідери захоплюють владу, їх пропаганда відзначається повною зневагою до фактів як таких".
Ці вигадки складають основу пропаганди -- з різними повідомленнями, розробленими для різних цільових аудиторій. Сьогодні то боти.
Сила і террор
Як виглядає тоталітарне правління? Ці держави не керуються кліками чи бандами. Немає захищеної групи і ніхто не знаходиться поза можливістю бути знищеним політичо чи фізично у незаконний засіб. Наприклад, "Сталін ... розстріляв майже всіх ... і ... переміщав членів Політбюро туди-сюди".
Чому немає групи? Однією з причин є те, що мета тоталітаризму - не добробут держави. Це не економічний процвітання чи соціальний прогрес.
Будь-які шанси на невдоволення і сумніви в статусному становищі усуваються цим постійними репресіями проти індоктринованих.
Приниженнядії через несправедливу ліквідацію (фізичну, як не можуть то політичну і моральну) свого попередника та його сторонників, має той самий деморалізуючий ефект, що і ліквідація євреїв у нацистів та сталіністів. І це робить кожного учасника роботи свідомим співучасником злочинів нового тоталітарного уряду. Звідси всі ці " Порох краде гроші" та "зрада в Керченській протоці".
По темі:
- Книга (з додатками) https://www.azioniparallele.it/images/materiali/Totalitarianism.pdf
- "Ханна Арендт о тоталитаризме" Доклад на конференции кафедры философии, гуманитарных и естественнонаучных дисциплин СФИ, 24 апреля 2015. https://sfi.ru/science/doklady-stat-i-vystuplieniia/hanna-arendt-o-totalitarizme.html
Книгу я не особливо тоді не оцінив, більша частина стосувалась антисемітизму (тоді це було не важливо для мене) і тільки трохи містила набір дещо незвичних для мене тез щодо тоталітаризму (власне про то я й шукав метеріал).
Плюс автор дещо слабенька в політології. Плюс книга вже "на тоді" відстала від життя -- совок вже розвалився, а на Росії сцарем був слабий Йєльцин (а може й вже Пуйло, але скалєндідиваєвалі ще не було і він тобто Пуйло не борзів).
Книгу згадав я випадково днями. Добре, тепер інету є стільки, що навіть школярі піратять книги і викладають їх. Ця теж є.
Перечитав. Скоріше частину щодо тоталітаризму а не всю книгу. ...Так от, моє оціночне судження, що:
- авторка дуже влучно описала нарід тих часів та кацапів і зелебобіків (толпа і масса);
- також вона непогано описала, чому тоталітарному правителю обов'язково треба опустити попередника (абор вбити або ув'язнити в будь-якій спосіб);
- книга описує (тобто дозволяє прогнозувати) дії як Хуйла так і Шмарклі. Щодо останнього то в світлі і справи Шеремета і маніакальних спроб посадити Пороха;
- І про мінуси. Книга все ж відстала від реальності, не описує Північну Корею (наприклад), ака є авторитарною тоталітарною країною але де влада передається від батька дло сина (доречі, Ин вже здох чи ні?).
Власне те, як я поняв ті частинки книги, під катом.
Люди
Одна з найбільш дивних і страшних речей нацизму у Німеччині - це те, як швидко змінилася країна, там пройшли шлях від демократії до концтаборів менше ніж за десять років.
Більшість з нас припускають, що німці в ті часи відрізнялися від нас і ми ніколи не потрапили б до пастки пропаганди Гітлера. І що наша демократія занадто сильна, щоб її легко було демонтувати. Правильно? Ніт, неправильно.
Арендт пише, що "успіх тоталітарних рухів… означав кінець двох ілюзій демократично правлячих країн…". Одна ілюзія полягала в тому, що більшість громадян були політично активними та входили до політичної партії. Однак,
… [Тоталітарні] рухи показали, що політично нейтральна та байдужа маса може легко бути більшістю у демократично правлячій країні [і], що, отже, демократія може функціонувати за правилами, які активно визнається лише меншиною.
Друга демократична ілюзія полягала в тому, що ці політично байдужі маси (нарід, зелебобня) не мали значення, що вони насправді були нейтральними і складали не більше ніж якусь нечітку відсталу массу в політичному житту нації.
Арендт припускає, що прагнення бути байдужим бидлом і нарідом -- це те, що тоталітарні рухи спочатку маніпулюють до тих пір, поки індивід не буде повністю перетворений в яскравого нациста/сталыныста/зелебобіка.
Як тоталітаризм розпалює такий фанатизм? Яким чином політичній організації "вдалося _назавжди_ знищити індивідуальну ідентичність, а не лише на момент колективних дій"?
Як демонструє Арендт, як нацистська Німеччина, так і сталінська Росія скористалися напругою, яка вже існує в суспільстві. По суті, відбулося масова маныпуляцыя для неприйняття існуючої політичної системи як неефективної та потрібної.
Політика та пропаганда
Тоталітаризм не має кінцевої мети у звичному для нас чи для політичної думки розумінні на кшалт процвітання нації. Єдиною реальною метою є увічнення власного існування.
Згадайте випадкові масові вбивства на Росії. Сталін неодноразово знищував своїх оточуючих в керівництві - просто "тому що". Страх - це вимога.
І як вони туди потрапляють? Як вони отримують цю владу?
Арендт стверджує, що "існує ймовірність того, що гігантська брехня врешті-решт буде визнатись беззаперечними фактами, що людина може вільно змінити власне минуле; що різниця між правдою та брехнею може перестати бути об'єктивною і стане питанням сили і кмітливості, тиску і нескінченного повторення пропаганди".
Ця битва з правдою - це те, що ми бачимо сьогодні. Думки надаються такої ж ваги, як факти, що призводить до нескінченних дискусій і припущеннь, що все одно нічого не можна знати.
Саме таке відвернення від знань у наріда й відкриває двері до тоталітаризму. "Перш ніж лідери захоплюють владу, їх пропаганда відзначається повною зневагою до фактів як таких".
Ці вигадки складають основу пропаганди -- з різними повідомленнями, розробленими для різних цільових аудиторій. Сьогодні то боти.
Сила і террор
Як виглядає тоталітарне правління? Ці держави не керуються кліками чи бандами. Немає захищеної групи і ніхто не знаходиться поза можливістю бути знищеним політичо чи фізично у незаконний засіб. Наприклад, "Сталін ... розстріляв майже всіх ... і ... переміщав членів Політбюро туди-сюди".
Чому немає групи? Однією з причин є те, що мета тоталітаризму - не добробут держави. Це не економічний процвітання чи соціальний прогрес.
Будь-які шанси на невдоволення і сумніви в статусному становищі усуваються цим постійними репресіями проти індоктринованих.
Приниженнядії через несправедливу ліквідацію (фізичну, як не можуть то політичну і моральну) свого попередника та його сторонників, має той самий деморалізуючий ефект, що і ліквідація євреїв у нацистів та сталіністів. І це робить кожного учасника роботи свідомим співучасником злочинів нового тоталітарного уряду. Звідси всі ці " Порох краде гроші" та "зрада в Керченській протоці".
По темі:
- Книга (з додатками) https://www.azioniparallele.it/images/materiali/Totalitarianism.pdf
- "Ханна Арендт о тоталитаризме" Доклад на конференции кафедры философии, гуманитарных и естественнонаучных дисциплин СФИ, 24 апреля 2015. https://sfi.ru/science/doklady-stat-i-vystuplieniia/hanna-arendt-o-totalitarizme.html