Подумайте над цим
Настя запитала, як я думаю, що далі?
і тут в мене невтішний прогноз. Боюся, щоб там не сталося, а ми вже опинилися в Росії. Ні, справа навіть не в цемаху. Все набагато глибше і набагато гірше. НАвіть якщо РФ сконає і розвалиться, нас це вже не врятує. Чому? Ми були останньою демократичною країною на пострадянському просторі, крім країн Балтії. І ми це просрали. За вікном у нас авторитаризм, котіки. Вован має повноваження, яких не мав навіть бандюковіч. Ради немає, є скажений принтер. Населення зімкнуло лави, і радісно рохкає, готове виправдити будь-який вовін не те, що крок, а і бзик. Це при тому, що Вовік це голограма, а центр прийняття рішень в іншому місці.
Майдан.... Ну, такоє. Багато питань, але найголовніше, це розкол серед активістів і патріотів. Розкол цінносний, а не сітуативний. Тобто, навіть якщо Росія здохне, ми опинимося у своєму власному авторитарному Мордорі. Який самі собі побудували.
Чи бачу я якусь надію? Взагалі-то, так. НАдія є, і пов'язана вона з економікою. Бо хло заливав свою країну грошима, і ще вистачало купити трохи авторитаризму Бацькє, а у нас такої опції немає, і покладів сировини, щоб жити виключно на ній теж стільки немає. З іншого боку, у Венесуелі землю жеруть, а режим тримається.
І головне, що мене виморожує. І сто років тому, і зараз, яби ті, хто нас у це все занурив, переслідували власні інтереси. Але ні! Вони нічого не отримали! Як сто років тому не отримали мир і добробут, так і зараз так буде. Отримали міраж, Фата-Моргану, веселку, віддзеркалення, фантом, міф. Це особливо прикро! Я б зрозуміла, якби я особисто програла, але якість прошарки населення виграли! Але ніт. Це просто вбиває і зводить з розуму.
Оксана Хвиля
https://www.facebook.com/xunmeya/posts/2435421956733820
Що скажете? Невже реально настільки все погано?
і тут в мене невтішний прогноз. Боюся, щоб там не сталося, а ми вже опинилися в Росії. Ні, справа навіть не в цемаху. Все набагато глибше і набагато гірше. НАвіть якщо РФ сконає і розвалиться, нас це вже не врятує. Чому? Ми були останньою демократичною країною на пострадянському просторі, крім країн Балтії. І ми це просрали. За вікном у нас авторитаризм, котіки. Вован має повноваження, яких не мав навіть бандюковіч. Ради немає, є скажений принтер. Населення зімкнуло лави, і радісно рохкає, готове виправдити будь-який вовін не те, що крок, а і бзик. Це при тому, що Вовік це голограма, а центр прийняття рішень в іншому місці.
Майдан.... Ну, такоє. Багато питань, але найголовніше, це розкол серед активістів і патріотів. Розкол цінносний, а не сітуативний. Тобто, навіть якщо Росія здохне, ми опинимося у своєму власному авторитарному Мордорі. Який самі собі побудували.
Чи бачу я якусь надію? Взагалі-то, так. НАдія є, і пов'язана вона з економікою. Бо хло заливав свою країну грошима, і ще вистачало купити трохи авторитаризму Бацькє, а у нас такої опції немає, і покладів сировини, щоб жити виключно на ній теж стільки немає. З іншого боку, у Венесуелі землю жеруть, а режим тримається.
І головне, що мене виморожує. І сто років тому, і зараз, яби ті, хто нас у це все занурив, переслідували власні інтереси. Але ні! Вони нічого не отримали! Як сто років тому не отримали мир і добробут, так і зараз так буде. Отримали міраж, Фата-Моргану, веселку, віддзеркалення, фантом, міф. Це особливо прикро! Я б зрозуміла, якби я особисто програла, але якість прошарки населення виграли! Але ніт. Це просто вбиває і зводить з розуму.
Оксана Хвиля
https://www.facebook.com/xunmeya/posts/2435421956733820
Що скажете? Невже реально настільки все погано?