Мої 5 копійок про шуміху з домаганнями до акторок або трішки сексизму в лєнту.
Відразу зазначу, що ні в якій мірі не виступаю за виправдання небажаних, тупих та грубих домагань до будь кого, чи тим більш згвалтувань. Але в цілому бачу тупість тієї форми протесту проти домагань, в яку вона зараз перетворюється. І ось чому.
По-перше, зверніть увагу на середовище, де поки це бурлить. Як влучно висказався Невзоров, скарги акторок на домагання, це все одно, якби автомеханік жалівся на запах мастила чи бензину на роботі.
Щоб проілюструвати наведу нижче фото тих акторок, хто звинувачує в домагання та декого зі списку француженок, які висказались проти процесу. Вгадайте хто до якої групи належить :-) (Одразу зазначу, вибірка жінок з табору захисниць права на залицяння дещо нерівнозначна в плані віку, але мою ідею ілюструє).
Отже, там так влаштоване життя і процес. Невже хтось думає, що акторок в Голівуді обирають за вміння доводити теореми, індексом Хірша, навичками програмування чи часом на стометрівці? Зазначу, це не виключає наявність дійсно талановитих та розумних акторок, але початковий добір йде не за цими критеріями.
По-друге, відволікаючись від емоційних та моральних оцінок, як зі сторони виглядає результат оприлюднення домагань? Велика група відомих, багатих, успішних жінок звинувачують продюсера в домаганнях. Звідси можна вивести просту (але можливо логічно хибну) формулу: всі, кого домагався продюсер та прийняли його домагання, стали знаменитими, заможними, успішними. Саме так виглядає логічний висновок для людей, які мріють про шоубізнес та необтяжені знанням формальної логіки. Це тільки збільшить число пропозицій на ринку домагань, можливо лише змінивши форму цього процесу. До речі, не я один такої думки:
http://udf.by/news/main_news/167824-nevzorov-ranshe-trusy-nado-bylo-snimat-posle-prob-a-seychas-pryamo-v-dveryah-studii.html
По-третє. Тут мене закидають камінням феміністки та апологети рівності статей за відвертий сексизм, але міжстатеві домагання в широкому сенсі (сюди входять залицяння, флірт, подарунки, заохочення, побачення, зваблення, компліменти тощо...) це частина процесу, який біологи називають вирівнювання асиметрії батьківського внеску. Воно притаманне всім видам у природі зі статевим розмноженням в більшій чи меньшій мірі. Ця гонитва почалась міл’ярди років тому, посилившись, коли індивіди озброїлися кінцівками, органами чуття та кредитними картками.
Здебільшого самці домагаються самиць, що зумовлено принциповою еволюційною різницею між статями. Але в багатьох видах навпаки, самиці залицяються до самців (це поширено у риб наприклад і зумовлено скоріше зовнішним заплідненням у водному середовищі).
До чого я веду? Не треба доводити до абсурду нашу міжстатеву гру, вводячи страшні покарання за флірт, залицяння та інші види нормального "домагання".
Не забуваємо, що ця гра є різновидом "дилеми в’язня" з ненулевою сумою. Тож давайте будемо розважливі і розумні, щоб врешті решт всі отримали зиск з цього.
[Spoiler з картинками (click to open)]
По-перше, зверніть увагу на середовище, де поки це бурлить. Як влучно висказався Невзоров, скарги акторок на домагання, це все одно, якби автомеханік жалівся на запах мастила чи бензину на роботі.
Щоб проілюструвати наведу нижче фото тих акторок, хто звинувачує в домагання та декого зі списку француженок, які висказались проти процесу. Вгадайте хто до якої групи належить :-) (Одразу зазначу, вибірка жінок з табору захисниць права на залицяння дещо нерівнозначна в плані віку, але мою ідею ілюструє).
Отже, там так влаштоване життя і процес. Невже хтось думає, що акторок в Голівуді обирають за вміння доводити теореми, індексом Хірша, навичками програмування чи часом на стометрівці? Зазначу, це не виключає наявність дійсно талановитих та розумних акторок, але початковий добір йде не за цими критеріями.
По-друге, відволікаючись від емоційних та моральних оцінок, як зі сторони виглядає результат оприлюднення домагань? Велика група відомих, багатих, успішних жінок звинувачують продюсера в домаганнях. Звідси можна вивести просту (але можливо логічно хибну) формулу: всі, кого домагався продюсер та прийняли його домагання, стали знаменитими, заможними, успішними. Саме так виглядає логічний висновок для людей, які мріють про шоубізнес та необтяжені знанням формальної логіки. Це тільки збільшить число пропозицій на ринку домагань, можливо лише змінивши форму цього процесу. До речі, не я один такої думки:
http://udf.by/news/main_news/167824-nevzorov-ranshe-trusy-nado-bylo-snimat-posle-prob-a-seychas-pryamo-v-dveryah-studii.html
По-третє. Тут мене закидають камінням феміністки та апологети рівності статей за відвертий сексизм, але міжстатеві домагання в широкому сенсі (сюди входять залицяння, флірт, подарунки, заохочення, побачення, зваблення, компліменти тощо...) це частина процесу, який біологи називають вирівнювання асиметрії батьківського внеску. Воно притаманне всім видам у природі зі статевим розмноженням в більшій чи меньшій мірі. Ця гонитва почалась міл’ярди років тому, посилившись, коли індивіди озброїлися кінцівками, органами чуття та кредитними картками.
Здебільшого самці домагаються самиць, що зумовлено принциповою еволюційною різницею між статями. Але в багатьох видах навпаки, самиці залицяються до самців (це поширено у риб наприклад і зумовлено скоріше зовнішним заплідненням у водному середовищі).
До чого я веду? Не треба доводити до абсурду нашу міжстатеву гру, вводячи страшні покарання за флірт, залицяння та інші види нормального "домагання".
Не забуваємо, що ця гра є різновидом "дилеми в’язня" з ненулевою сумою. Тож давайте будемо розважливі і розумні, щоб врешті решт всі отримали зиск з цього.
[Spoiler з картинками (click to open)]