Мы - украинцы!
Взято у morreth Оля, спасибо!
<... > Все умеют хорошо обрабатывать землю, сеять, жать, печь хлеб, готовить различные мясные блюда, варить пиво, мед, водку, делать брагу т.п.. Нет также среди них ни одного, какого бы возраста, пола или положения он не был, кто бы ни пытался превзойти своего товарища в пьянстве и кутеже. Нет среди христиан и таких, которые бы настолько, как они, привыкли не заботиться об завтрашнем дне.
<... > Плодородная почва дает им зерно в таком изобилии, что они часто не знают, что с ним делать, тем более, что нет судоходных рек, которые впадали в море, за исключением Борисфена, но навигация на нем прекращается за 50 лье ниже Киева из-за 13 водопадов, что там есть. Последний из них удален от первого на семь больших лье, что составляет целый день пути, как это видно на карте. Это мешает им вывозить зерно в Константинополь, а отсюда - и их лень: они совсем не хотят работать, разве что при крайней необходимости, когда им не за что купить необходимое. Они предпочитают пойти одолжить все необходимое у турок, своих добрых соседей, чем потрудиться, чтобы самим его приобрести т.д., им достаточно, когда есть что есть и пить.
Они исповедуют греческую веру, которую по -своему называют русской, очень уважают праздничные дни и соблюдают посты, которые у них длятся 8 или 9 месяцев в году и заключаются в воздержании от мяса. Они настолько упрямы в соблюдении этой формальности, что убеждают себя, будто спасение [ их души ] зависит от изменения пищи. Зато, я думаю, вряд ли ни один другой народ в мире давал бы себе столько свободы в питье, как они, потому что не успевают протрезветь, как сразу (как говорится ) начинают лечиться тем , от чего пострадали. Однако все это только во время досуга, потому что когда они воюют или когда задумывают какое-то дело, то крайне трезвы. Кроме одежды, в них нет ничего простецкого.
Они остроумные, сообразительные, изобретательные и щедрые, не стремятся к большому богатству, но чрезвычайно ценят свою свободу, без которой не представляют жизни: именно поэтому они такие склонны к бунтам и восстаниям против местных вельмож, как только почувствуют притеснения. Поэтому редко проходит 7-8 лет без того, чтобы они не бунтовали и не поднимались против них. Кроме того это люди вероломные, коварные, склонные к предательству, которым довериться можно, только хорошо подумав. <... >
<…> Всі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м'ясні страви, варити пиво, мед, горілку, робити брагу тощо. Немає також серед них жодного, якого б віку, статі чи становища він не був, хто б не намагався перевершити свого товариша у пиятиці і гульні. Немає серед християн і таких, котрі б настільки, як вони, призвичаїлися не дбати про завтрашній день.
<…> Родючий грунт дає їм зерно в такому достатку, що вони часто не знають, що з ним робити, тим більше, що немає судноплавних річок, які б впадали у море, за винятком Борисфену, але навігація на ньому припиняється за 50 льє 48 нижче Києва із-за 13 водопадів, що там є. Останній з них віддалений від першого на сім великих льє, що становить цілий день шляху, як це видно на карті. Це перешкоджає їм вивозити зерно в Константинополь, а звідси - і їхні лінощі: вони зовсім не хочуть працювати, хіба що при крайній потребі, коли їм немає за що купити необхідне. Вони воліють краще піти позичити усе потрібне у турків, своїх добрих сусідів, аніж потрудитися, щоб самим його надбати тощо, їм доволі, коли є що їсти й пити.
Вони сповідують грецьку віру, яку по-своєму називають руською, дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які у них тривають 8 або 9 місяців на рік 5 і полягають в утриманні від м'яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок [їхньої душі] залежить від зміни їжі. Зате, я гадаю, навряд чи жоден інший народ у світі давав би собі стільки волі у питті, як вони, бо не встигають протверезіти, як одразу (як-то кажуть) починають лікуватися тим, від чого постраждали. Однак усе це тільки під час дозвілля, бо коли вони воюють або коли задумують якусь справу, то вкрай тверезі. Окрім одягу, в них немає нічого простацького.
Вони дотепні, кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть до великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя: саме через це вони такі схильні до бунтів та повстань проти місцевих вельмож, як тільки відчують утиски. Тому рідко минає 7-8 років без того, щоб вони не бунтувалися і не піднімалися проти них. Поза тим усім це люди віроломні, зрадливі, підступні, яким довірятись можна, лише добре розваживши. <…>
Ґійом Левассер де Боплан - Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie (1660)
Написано 350 лет назад. И ничегошеньки не изменилось. Ничего.
<... > Все умеют хорошо обрабатывать землю, сеять, жать, печь хлеб, готовить различные мясные блюда, варить пиво, мед, водку, делать брагу т.п.. Нет также среди них ни одного, какого бы возраста, пола или положения он не был, кто бы ни пытался превзойти своего товарища в пьянстве и кутеже. Нет среди христиан и таких, которые бы настолько, как они, привыкли не заботиться об завтрашнем дне.
<... > Плодородная почва дает им зерно в таком изобилии, что они часто не знают, что с ним делать, тем более, что нет судоходных рек, которые впадали в море, за исключением Борисфена, но навигация на нем прекращается за 50 лье ниже Киева из-за 13 водопадов, что там есть. Последний из них удален от первого на семь больших лье, что составляет целый день пути, как это видно на карте. Это мешает им вывозить зерно в Константинополь, а отсюда - и их лень: они совсем не хотят работать, разве что при крайней необходимости, когда им не за что купить необходимое. Они предпочитают пойти одолжить все необходимое у турок, своих добрых соседей, чем потрудиться, чтобы самим его приобрести т.д., им достаточно, когда есть что есть и пить.
Они исповедуют греческую веру, которую по -своему называют русской, очень уважают праздничные дни и соблюдают посты, которые у них длятся 8 или 9 месяцев в году и заключаются в воздержании от мяса. Они настолько упрямы в соблюдении этой формальности, что убеждают себя, будто спасение [ их души ] зависит от изменения пищи. Зато, я думаю, вряд ли ни один другой народ в мире давал бы себе столько свободы в питье, как они, потому что не успевают протрезветь, как сразу (как говорится ) начинают лечиться тем , от чего пострадали. Однако все это только во время досуга, потому что когда они воюют или когда задумывают какое-то дело, то крайне трезвы. Кроме одежды, в них нет ничего простецкого.
Они остроумные, сообразительные, изобретательные и щедрые, не стремятся к большому богатству, но чрезвычайно ценят свою свободу, без которой не представляют жизни: именно поэтому они такие склонны к бунтам и восстаниям против местных вельмож, как только почувствуют притеснения. Поэтому редко проходит 7-8 лет без того, чтобы они не бунтовали и не поднимались против них. Кроме того это люди вероломные, коварные, склонные к предательству, которым довериться можно, только хорошо подумав. <... >
<…> Всі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м'ясні страви, варити пиво, мед, горілку, робити брагу тощо. Немає також серед них жодного, якого б віку, статі чи становища він не був, хто б не намагався перевершити свого товариша у пиятиці і гульні. Немає серед християн і таких, котрі б настільки, як вони, призвичаїлися не дбати про завтрашній день.
<…> Родючий грунт дає їм зерно в такому достатку, що вони часто не знають, що з ним робити, тим більше, що немає судноплавних річок, які б впадали у море, за винятком Борисфену, але навігація на ньому припиняється за 50 льє 48 нижче Києва із-за 13 водопадів, що там є. Останній з них віддалений від першого на сім великих льє, що становить цілий день шляху, як це видно на карті. Це перешкоджає їм вивозити зерно в Константинополь, а звідси - і їхні лінощі: вони зовсім не хочуть працювати, хіба що при крайній потребі, коли їм немає за що купити необхідне. Вони воліють краще піти позичити усе потрібне у турків, своїх добрих сусідів, аніж потрудитися, щоб самим його надбати тощо, їм доволі, коли є що їсти й пити.
Вони сповідують грецьку віру, яку по-своєму називають руською, дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які у них тривають 8 або 9 місяців на рік 5 і полягають в утриманні від м'яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок [їхньої душі] залежить від зміни їжі. Зате, я гадаю, навряд чи жоден інший народ у світі давав би собі стільки волі у питті, як вони, бо не встигають протверезіти, як одразу (як-то кажуть) починають лікуватися тим, від чого постраждали. Однак усе це тільки під час дозвілля, бо коли вони воюють або коли задумують якусь справу, то вкрай тверезі. Окрім одягу, в них немає нічого простацького.
Вони дотепні, кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть до великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя: саме через це вони такі схильні до бунтів та повстань проти місцевих вельмож, як тільки відчують утиски. Тому рідко минає 7-8 років без того, щоб вони не бунтувалися і не піднімалися проти них. Поза тим усім це люди віроломні, зрадливі, підступні, яким довірятись можна, лише добре розваживши. <…>
Ґійом Левассер де Боплан - Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie (1660)
Написано 350 лет назад. И ничегошеньки не изменилось. Ничего.