Всьо мЄньше міфов в нашем серцЄ
Поїхала девочка до Японії. Як я її пЕіарів... Японію. Хоча девочка теж хфайна нівроку. Які співав пісні хвалЄбні... Коротше поїхала девочка на півроку. І ось пару днів тому повернулася. Тіко от шо бухали за приїзд справжне японське сОке, мацали руками справжній японський телехфон, гортали справжній японській тіпопорножурналь і реготали зі справжнього японського порно.
Справжьне японьске соке - та ж фігня, що й наше, тобто американьске чи як там на бутилці надряпано. Вгепали бутлку на тьрох. Нічого так, пре. Якщо закурювати справжнім японським парламентом, бггг.
Справжній японський телехфон. Якось мегапан вебдизайну Лебедев сказав, що японські телефхони скожі на цеглину. А в розкритому виді на дві цеглини. То він шутканув. Простий телехфончик для звичайного японця, то є номральний телехфон, тіки шо з онтенкою. Я з тою онтенкою хвилин 20 бавився. Ій бо, так завлЄкає.
Справжній японський порножурналь. Це бугага. Тьолкі страшні. Так ще й усе цікаве закрито квадратиками. О, і ще ці хфото на офсеті. Я тащусь від цього. Одразу згадую середину дев"яностих. Скільки їх таких тоді було...
Справжне японське порно. Це бугага у кубі. Все ті ж квадратики, але саунд! Якщо для онеме воно і канає, то у тих роликах саунд крім легкої посмішки не викликає. Не знаю, ци йє в них там жойский хардкор без квадратиків, та ото що нам привезли навіть дітям (а як це зазвичай буває. Знайшли у старших і давай дивиться з дурнуватим виглдяом обличчя) небезпечно показувати. Бо буде травма на все життя.
Якщо підвести риску під усім вище згаданим - кажу, Японія для мене це вже не мегакраїна мрій онеме і довгих мечів. Як поїду, то на людей подивиться. Ну й поп"янствувать під сакурою. Все, і ніяких більш рожевих сопель. Сайонара!
Справжьне японьске соке - та ж фігня, що й наше, тобто американьске чи як там на бутилці надряпано. Вгепали бутлку на тьрох. Нічого так, пре. Якщо закурювати справжнім японським парламентом, бггг.
Справжній японський телехфон. Якось мегапан вебдизайну Лебедев сказав, що японські телефхони скожі на цеглину. А в розкритому виді на дві цеглини. То він шутканув. Простий телехфончик для звичайного японця, то є номральний телехфон, тіки шо з онтенкою. Я з тою онтенкою хвилин 20 бавився. Ій бо, так завлЄкає.
Справжній японський порножурналь. Це бугага. Тьолкі страшні. Так ще й усе цікаве закрито квадратиками. О, і ще ці хфото на офсеті. Я тащусь від цього. Одразу згадую середину дев"яностих. Скільки їх таких тоді було...
Справжне японське порно. Це бугага у кубі. Все ті ж квадратики, але саунд! Якщо для онеме воно і канає, то у тих роликах саунд крім легкої посмішки не викликає. Не знаю, ци йє в них там жойский хардкор без квадратиків, та ото що нам привезли навіть дітям (а як це зазвичай буває. Знайшли у старших і давай дивиться з дурнуватим виглдяом обличчя) небезпечно показувати. Бо буде травма на все життя.
Якщо підвести риску під усім вище згаданим - кажу, Японія для мене це вже не мегакраїна мрій онеме і довгих мечів. Як поїду, то на людей подивиться. Ну й поп"янствувать під сакурою. Все, і ніяких більш рожевих сопель. Сайонара!