Під час грудневих снігопадів прилітав до нас чикотень. Спочатку я подумав, що це була разова акція, але птах з'являвся і в наступні два дні, що дало мені надію на те, що він стане частим гостем. Проте, як тільки сніг трохи відійшов, то зник і чикотень, залишивши по собі лише наполовину з'їджене яблуко. Власне, біля того яблука птах і проводив більшість часу, періодично його подзьобуючи.
2. Спочатку чикотень більше ховався поміж гілок.
3. Трохи згодом він наблизивcя до яблука.
4. А потім полетів геть. В той момент я вже було подумав, що він більше не повернеться.
5. Але, мабуть, наші яблука йому таки посмакували, бо невдовзі він повернувся.
6. І тоді чикотень активно прийнявся до трапези.
7. Час від часу споглядав на мене.
8. Інколи навіть трохи сварився.
9. Трохи поївши почав задирати дзьоба.
10. І знову щось висловлювати в мій бік.
11. Після чого знову приступив до споживання їжі.
12. А потім знов почав задирати дзьоба.
13. Мабуть таки добре поїв, бо далі сидів на гілці з гордим виглядом.
14. Потім трохи покрутив головою.
15. Після чого прийняв вигляд дятла, кілька разів вдаривши дзьобом по яблуку.
16. І врешті, кинувши останній погляд в мій бік, полетів геть.