Привітні Припутні
Роботи зявляються все нові й нові а звітність перед друзями в жж відстає на пару кроків.Усуваю цю невеличке непорозуміння.Одразу по повернення із відпустки відправився в село до своїх фотоугідь.По приїзду був проїнформований братом(який до цього не дуже цікавився фотополюванням) про Припутнів у нашому садку ,фото які він мені показав- розпалили бажання познімати цих велетнів
Десь після обіду,побачили дві тушки які поважно блукали серед насичено-зелених трав.
Швидкості з якою ми влетівши в хату ,взяли камери і помчали на арену «бойових діл» позаздрили б герої голівудських бойовиків. Почавши прострілювати субєкти здалеку і прикриваючи один одного ми навприсядки а далі і «пузі» наближались до цілі.
Знаючи які полохливі ці птахи я намагався взяти птахів під ментальний контроль.
Припутні не відлетіли ,але некваплячись відходили від нас на ходу харчуючись травами та їх насінням.
Освітлення було - краще нікуди,але раптом повіяв прохолодний вітерець і вже через десять хвилин почав капотіти дощ і всі задумки відклались на потім.
Грім кілька разів голосно гримнув і птахи знявшись із землі перелетіли на дерево
-де під спалахи камер прийняли душ.
Дощ все посилювався разом із громом,який на кшталт артилерійських залпів прогнав нас у сховище.
Вже після дощу парочка сиділа над самою хатою на гілці акації і вдавалась до шлюбних ігор.Далі закінчую свій звіт бо цензура не дозволяє опубліковувати інші кадри.
П.С.А зараз задаю собі питання чи спрацювала моя здатність до гіпнозу чи просто Припутні були привітні.