Якось восени прогулявався просторами ботанічного саду,що на метро Університет,погода була пасмурна і настрій такий же- за годину перебування зробив декілька фотографій синиць і все...
Зібравшись їхати додому пішов у напрямку виходу і тут почув незнайомий голос птаха... досвід фотоорнітолюба у мене не великий,але це було щось зовсім не звичне і я уже із захопленням поспішив на голос невідомого.
В голові перебірав можливу схожість але марно- списав на якогось дятла - чорна жовна непоганий трофей подумав я.
Прилетівши на місце звідки лунав голос- нікого не побачив- думав було засмутитись,але тут між деревами пролетіла зелена "блискавка"- поіншому неможу сказати- політ був блискавичний і маневренний.
Я не повірив своїм очам- ПАПУГА!!! Величезний ПАПУГА!!!Не часто бачиш таке.
Блискавку супроводжував ескорт з грака і сірої ворони - не добре вони зустріли іноземного гостя.З хвилин десят ганяли вони його по парку і мене разом з ним :).
Потім переслідувачи відстали і кєша вмостившись на дубі стурбовано прохав про допомогу- так мені здалось,дуже жалібно він кричав- я в цей момент записував його голос на відео,думаючи приманити і спіймати екзотичного гостя,так як розумів,що вижити в наших широтах для нього буде проблемою,тим більше з такими сусідами.
Сидів він високо- сфотографувати вдалось тільки так:
а коли передивлявся зроблені фото не помітив,як він зник :( Блукаючи ботсадом і прокручуючи запис його голоса- намагався ще раз його побачити,але ні голосу ні самого птаха не було.Змирившись з втратою поїхав "на базу".Тут задопомогою інтернета знайшов назву папуги- Psittacula krameri,Намистовий папуга Крамера,Ожереловый попугай.
Після цього випадку не вдавалось вибратись на повторні пошуки.Та якось і забулись ті емоції ,шо переповнювали в ту зустріч.Бачив записи stonechat,що він теж його бачив і від товариша чув що літає папуга і після місяця життя на волі.
На волі,тому що впевнений що це домашній птах і вилетів по халатності або по своїй волі відкривши клітку(але я можу і помилятись,тому що були дуже рідкісні випадки зустрічі з цим птахом.
І ось сьогодні зявилась вільна від роботи хвилина і я вирішив заїхати в Ботсад на Універі.
Синички були майже як ручні-намагались сісти мені на обєктив
,чорний дрізд уважив своєю присутністю
і...кого я бачу:
Я вже встиг і забути про нього,а він тут !!!!
Цілий і не ушкоджений- ЖИВИЙ !!!!!
Спав на сонечку,яке своїми променями вдень зберігає вд морозу.
Я дуже зрадів побачиному,я дуже радий що він вижив,а це я вам скажу при таких морозах у -25 які були і продовжуються у Києві- добра заявка на те що все буде добре з нашим екзотичним товаришем.
Тепер вже я про нього не забуду,завтра зранку поїду провідати його,як він там і буду наглядати за його життям.