(переклад з Кримськотатарської, автор підрядника - Майє Абдулганієва)
Весну віщуєш ти, тюльпане золотий,
Прошу - цвіти, нехай радіє рід людський.
Мов молода дівчинонька твій стан і цвіт,
Я з шаною лелію образ твій!
Розворушив серця, тюльпане золотий,
Не поділюсь, не відпущу під вітровій.
Сильніш землі, широт, небес люблю тебе -
Вважай, бо сонця ще зурочить погляд злий!
Ти звеселив наш сад, тюльпане золотий,
Так мало часу я радів красі твоїй,
Бо завтра зломлений впадеш, загинеш ти.
Як вмерти мав, скажи навіщо й був живий?