Sep 04, 2009 00:28
* * *
Живе ж мій народ без вселенських мук -
Крім пива, ніяких спраг.
А я, щоб сказати йому "Тук-тук!",
Вигадую вірші - страх!
Від самоповаги шліфую вірш,
Немов діамант рідкий.
Це засіб зв’язку, і нічого більш -
А хтось уже вчить рядки.
А я ж і не проти, я тільки за,
Хоч це і не головне.
І страшно мені, що моя шиза
Ма' шанс пережить мене.
Олена БІЛОЗЕРСЬКА
02.08.2009
любовь и прочая лирика,
стихи мои