Заява активістки КВП Тетяни Близнюк
Хочу зробити заяву
про те, що відмовляюся відвідувати судові засідання по моїй справі.
Завтра, 24 березня 2014 р. в м. Борисполі має відбутися судове засідання по справі моїй, Сінькової і Пугачової, яка наразі на стадії судових дебатів.
Ми перебуваємо на підписці про невиїзд і їздимо на судові засідання вже майже два роки. Весь цей час нам інкримінували ст. 296 ч. 2 (групове хуліганство).
Звісно, ми чемно відвідували всі судові засідання, хоч продовжували наполягати, що винними в даному злочині себе не визнаємо.
Те, що нам інкримінували таку статтю за порушення, яке ледь тягне на адміністративку, - ми вважаємо злочином, прикладом міліцейсько-суддівскої розправи над активістами. Але що можна було довести минулій судово-ментівській системі?
Щодо нас досудове й судове слідство в особі слідчого, прокурора і судді час від часу вдавалося до шантажу, тиску, але на фоні загального суддівського свавілля, яке ми спостерігали як координатори Комітету визволення політв"язнів, свавілля щодо нас було ще не найбільшим. Тож ми терпляче відвідували судові засідання, сподіваючись лише на те, що наша чемність допоможе нам отримати умовні терміни, з якими ми, звісно, будемо незгодні, але, реально оцінюючи ситуацію - це краще ніж поповнювати лави політв’язнів.
Нагадаю, судять нас за те, що під час суду над Запорожцем 30 травня 2012 року суддя оголосила перерву для зачистки зали від невдоволених. В перерві я сіла в крісло судді, а Сінькова й Пугачова вистрибнули на стіл судді з криками "Запорожець герой!"
От ця суддя, Тамара Міхієнкова, яка знущалась з Запорожця, а потім ініціювала справу над нами, на жодне судове засідання як свідок не з"явилась. Відеодокази свідчили про те, що її покази, на яких грунтувалося наше обвинувачення, - брехливі. Але їй дозволили не приїздити в суд, а ми такого права не мали.
Під час майданівських подій прокурор нам змінив обвинувачення, обтяживши його нібито побиттям полковника міліції (цей полковник Хартанович наразі вже написав заяву на звільнення в присутності обурених броварчан).
У кривавий день 20 лютого, коли дорога на Бориспіль обстрілювалась тітушками, і ми попросили не приїздити на суд, нам пообіцяли за це змінити запобіжний захід, і ми мусіли ризикувати, добираючись до Бориспільського суду.
Наступне судове засідання, вже після перемоги революції не відбулося, бо прокурор змінив обвинувачення на більш м"яке і оголосив перерву. А ще наступне засідання не відбулося через те, що суддя, як нам повідомили, в нарадчій кімнаті. Отже, ніхто не попередив нас про те, що суд не відбудеться, хоч знають, що ми їдемо на засідання з іншого міста і що обвинувачення абсурдне.
Фактично нас продовжують судити за мирний громадський протест проти суддівського свавілля, і тепер знущаються, затягуючи справу.
Сьогодні ми є в списку політичних переслідуваних, який поданий на розгляд Верховній Раді для реабілітації.
Наразі є тривожні сигнали щодо нових репресій по відношенню до громадських активістів. Вже нова влада ув"язнила борців з сепаратизмом Віталія Княжеського та Данила Михайленка, також арештовано ще одного відомого активіста, мужнього бійця майдану Ігоря Гараніна. Ще один відомий громадський діяч Анатолій Кучеренко вчора зазнав брутального обшуку з вилученням комп"ютерної техніки.
Натомість влада не поспішила і, схоже, не збирається проводити люстрацію в судово-міліцейській системі. Нова влада не квапиться розслідувати злочини проти активістів майдану, натхненно взявшись за зачистку самих майданівців.
Власне в таких умовах я заявляю, що не маю поваги до нелюстрованого суду і нелюстрованого слідства, не вважаю себе зобов"язаною і обмеженою ніякими підписками про не виїзд. І відсьогодні вважаю, що дана судова справа - це клопіт нової влади, а не мій. Я себе давно не те що реабілітувала, а визнаю, що я зробила на той час важливий чин. Необхідний. Єдино правильний. І не злочинним судам і новітнім мисливцям за посадами і громадськими активістами мене судити.