Шахтарі - за нас!
Продовжую "негритянську" тему, мимоволі започатковану двома попередніми постами. Не подумайте, що я на ній схиблена - просто глянула на власні пости, і згадалося.
Історія виглядає як анекдот. Але розповіла людина, котрій я вірю.
Коротше, Помаранчева революція. Одна з перших ночей, коли всі ще боялися штурму. Минула дванадцята, метро закрилося, людей навколо різко поменшало, стрьому побільшало. Стоїть мій знайомий (до речі, відомий театральний режисер) в охороні наметового містечка. Хтось пробує жартувати, але нікому не до сміху.
Ідуть напівпорожнім Хрещатиком троє негрів. Всі в помаранчевому з ніг до голови - обвішані стрічками, в руках по три помаранчеві прапорці. Усміхаються до охоронців наметового містечка і кричать з акцентом: "Мы с вами! Мы за вас!".
І тут один хлопець з Боярки штовхає напарника ліктем:
- От бачиш, а ти казав! Шахтьори - за нас!
Історія виглядає як анекдот. Але розповіла людина, котрій я вірю.
Коротше, Помаранчева революція. Одна з перших ночей, коли всі ще боялися штурму. Минула дванадцята, метро закрилося, людей навколо різко поменшало, стрьому побільшало. Стоїть мій знайомий (до речі, відомий театральний режисер) в охороні наметового містечка. Хтось пробує жартувати, але нікому не до сміху.
Ідуть напівпорожнім Хрещатиком троє негрів. Всі в помаранчевому з ніг до голови - обвішані стрічками, в руках по три помаранчеві прапорці. Усміхаються до охоронців наметового містечка і кричать з акцентом: "Мы с вами! Мы за вас!".
І тут один хлопець з Боярки штовхає напарника ліктем:
- От бачиш, а ти казав! Шахтьори - за нас!