Частину Беркуту, котрий утікав з місця злочину, було заблоковано Автомайданом біля Святошинського РУВС. Через годину-дві там були вже тисячі людей. Теоретично, було два шляхи - помста або справедливе покарання. І нам вдалося піти шляхом покарання. Усіх міліцонерів, котрі вчинили побиття під судом, було перефотографовано. Усіх їх було змушено відкрити свої обличчя. Усіх їх, під охороною активістів, було спроваджено цілими і неушкодженими через "коридор" ганьби, від автобусів - до РУВС. Через місяць, через рік або навіть через двадцять - ті з них, чию вину буде встановлено справедливим судом, ОБОВ"ЯЗКОВО будуть відповідати за те, що сталося під Святошинським судом. Мабуть, вони очікували, що їх битиме натовп, і, ймовірно, для них було шоком, що майже усі хотіли лише одного - примусити їх дивитися людям у очі, знявши маски. Не всі зняли шоломи, але маски зняли всі - а ті, хто зняли шоломи, тих випускали з автобусів першими, тих взагалі не чіпали й пальцем. Один справді заплакав, коли йшов до РУВС. Я не знаю, яка була природа його сліз, але я бачив, що беркутівці отримали дуже сильний моральний урок, набагато сильніше, ніж удар кийком по голові. ++++++++ Это рассказ Игоря Луценка в блоге УкрПравды. Уже нет снова избитых Беркутом людей, окровавленного Ю.Луценка. Псевдоистория пишется прямо на глазах. В комментариях просьба по свежим следам идентифицировать по фото возле суда провокаторов с камнем и газовым балончиком.
І нам вдалося піти шляхом покарання.
Усіх міліцонерів, котрі вчинили побиття під судом, було перефотографовано. Усіх їх було змушено відкрити свої обличчя. Усіх їх, під охороною активістів, було спроваджено цілими і неушкодженими через "коридор" ганьби, від автобусів - до РУВС. Через місяць, через рік або навіть через двадцять - ті з них, чию вину буде встановлено справедливим судом, ОБОВ"ЯЗКОВО будуть відповідати за те, що сталося під Святошинським судом.
Мабуть, вони очікували, що їх битиме натовп, і, ймовірно, для них було шоком, що майже усі хотіли лише одного - примусити їх дивитися людям у очі, знявши маски. Не всі зняли шоломи, але маски зняли всі - а ті, хто зняли шоломи, тих випускали з автобусів першими, тих взагалі не чіпали й пальцем.
Один справді заплакав, коли йшов до РУВС. Я не знаю, яка була природа його сліз, але я бачив, що беркутівці отримали дуже сильний моральний урок, набагато сильніше, ніж удар кийком по голові.
++++++++
Это рассказ Игоря Луценка в блоге УкрПравды. Уже нет снова избитых Беркутом людей, окровавленного Ю.Луценка. Псевдоистория пишется прямо на глазах. В комментариях просьба по свежим следам идентифицировать по фото возле суда провокаторов с камнем и газовым балончиком.
Reply
Leave a comment