23-річна прокурор: «Віталій Применко не довів свою невинуватість, тому є винуватим»
Третій рік за постановою Слов’янського міськрайонного суду, від 1 жовтня 2011 року, Применко Віталій Леонідович перебуває під вартою в Артемівському СІЗО Донецької області, хоча підстав, за яких суд обрав діючий дотепер запобіжний захід, сьогодні не існує.
Невинувата людина залишається ув’язненою. Незважаючи на відсутність підстав, всупереч праву, закону та здоровому глузду. Суддям Слов’янська байдуже до презумпції невинуватості, згідно зі ст. 62 КУ, їх не бентежить безрезультатність спроб у залі суду довести винуватість Віталія Применка. Розгляд цієї справи Слов’янським міськрайсудом розпочався вже втретє (!), з новим складом суду. Попередні два рішення суддів, Лаптєва та Профатіло, скасовані Донецьким апеляційним судом як незаконні.
Наводимо ряд гучних порушень нинішньої судді Ільяшевич О.В., яка почала розгляд справи Применка В.Л. 7 жовтня 2013 року. За участю прокурора Барабаш Ю.Ю.
Найперше, це стосується необґрунтованих та безглуздих відмов у зміні запобіжного заходу. Численними рішеннями Європейського суду з прав людини необмежене у часі, тривале тримання особи під вартою визнане порушенням Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Зокрема, рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року встановлено: «Суд часто знаходить порушення п. 3 ст. 5 Конвенції на тій підставі, що навіть протягом тривалих строків тримання під вартою національні суди часто посилаються, якщо взагалі посилаються, на один і той же перелік підстав взяття особи під варту протягом усього періоду його тримання під вартою в порядку запобіжного заходу, хоча згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції з плином певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами».
Ст. 152 КПК України 1960 р. передбачає запобіжний захід у вигляді особистої поруки від осіб, які заслуговують довір’я письмового зобов’язання про те, що вони ручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом і зобов’язуються при необхідності доставити його в органи дізнання, досудового слідства чи в суд на першу про те вимогу. Передбачені законом зобов’язання про особисту поруку щодо Віталія Применка надали народні депутати України: Парубій А.В., Сиротюк Ю.М., Сиротюк О.М. Народними депутатами є особи, обрані народом України, як представники народу у владі держави Україна. Зобов’язання уповноважених народом народних депутатів є зобов’язанням народу України. Осіб, які можуть заслуговувати більшого довір’я у суду, ніж народні депутати України, не можна уявити.
Підстава судді Ільяшенко О.В. щодо безтермінового утримання під вартою Применка В.Л. залишається незмінною ¬- що підсудний звинувачується у злочинах, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад 3 роки. Проте такий висновок суду є помилковим та не відповідає вимогам закону. До того ж, прокурор Барабаш Ю.Ю. не навела жодного доказу підстав утримання під вартою, замість цього заявила суду, що Применко не довів свою невинуватість, тому є винуватим і має знаходитись під вартою (!).
Друге грубе юридично-правове порушення судді Ільяшевич О.В. - в тому, що вона продовжує судовий розгляд справи, незважаючи на всі підстави, за якими справу необхідно повернути на нове досудове слідство.
Зокрема, Апеляційний суд Донецької області 27 серпня 2013 року, вирішуючи питання про скасування вироку Слов’янського міськрайонного суду від 24 квітня 2013 року, зазначив, що не погоджується з кваліфікацією злочину та доведеністю вини Віталія Применка.
Зокрема, в ухвалі йдеться: «Колегія вважає, що при пред’явленні обвинувачення, а також при складанні вироку орган досудового слідства та суд припустили протиріччя у викладенні фактичних обставин справи і кваліфікації заподіяного, що викликає сумнів у відповідності кваліфікації відповідному закону… Так, вказавши, що підсудний діяв з хуліганських спонукань, суд першої інстанції одночасно вказав на обставини, що свідчили про наявність особистих відношень між Применко та керівництвом ТОВ «Реактив» Креч… Не надана належна оцінка, з яких спонукань діяв Применко, мотиви, цілі, тощо… Не встановлений також умисел підсудного на заподіяння шкоди, як матеріальної, так і шкоди здоров’ю та життю окремих осіб, чи взагалі суспільству… Суд не вказав у вироку на наявність особливої зухвалості, не провів аналіз обставин, що характеризують хуліганські дії та відокремлюють від інших злочинів, які можуть бути вчинені з інших спонукань».
Донецький апеляційний суд зазначив неповноту слідства та відсутність наявності сукупності доказів, що обґрунтовують пред’явлене звинувачення.
До того ж, рішенням Ворошилівського районного суду м. Донецька від 30 квітня 2013 року скасована постанова старшого слідчого Баканова В.Є. про відмову в порушенні кримінальної справи проти Креча Едуарда Едуардовича. Це означає, що тепер триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке перебуває в слідчому відділі Слов’янського РВ, за фактом того самого злочину, який розглядається судом зараз.
Тобто, суддя Ільяшевич О.В. розглядає питання про винуватість Применка, в той час коли по тій самій справі йде досудове розслідування про винуватість Креча Е.Е. Це суперечить законам України, юридично-правовим нормам та здоровому глузду. Відповідно до ч.1 ст. 146 КПК України, суд повинен повернути справу на нове досудове розслідування, також ч. 2 цієї статті передбачає притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий.
Отже, встановлено, що досудове слідство було неповним та неправильним. Паралельно йде досудове розслідування того самого злочину щодо колишнього чоловіка потерпілої Креч Віри Іванівни. Грубо порушуються права обвинуваченого на захист. Усе це унеможливлює продовження розгляду цієї справи в суді та вимагає, відповідно до Закону, повернення її на додаткове розслідування.
Третє грубе порушення судді Ільяшевич О.В. - заперечення факту проведення досудового слідства іноземною мовою.
Проголошення обвинувального вироку в тому вигляді, в я кому він викладений та наданий підсудному, позбавлене сенсу та суперечить закону, оскільки він складений іноземною мовою, якою, в мірі, достатній для участі у справі та свого захисту, підсудний не володіє. А відповідно до ст. 19 КПК України 1960 року, мова, якою здійснюється провадження у кримінальних справах визначається ст. 14 та 15 Закону України «Про засади державної мовної політики», - державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового слідства можуть використовуватись регіональні мови, але російська мова не має статусу регіональної на території проведення досудового слідства.
Розгляд справи проводиться Слов’янським міськрайонним судом вже втретє, і кожного разу Віталій Применко наполягає на розгляді справи державною мовою, згоди на судовий розгляд іншою мовою він не надавав. Таким чином, проголошення в суді обвинувального висновку іншою мовою, ніж державна, є протизаконним.
Навіть, у разі перекладу обвинувального висновку на українську мову, порушення права підсудного на захист, яке було допущене під час досудового розслідування усунути неможливо.
Всі слідчі дії у справі, в тому числі за участю Применка В.Л., проводились іноземною мовою. Дійсно, в протоколі допиту його як підозрюваного стоїть підпис про те, що він не заперечує проти давання показань російською мовою. Але, як зазначив Віталій Применко в попередніх судових розглядах справи, він погодився визнати причетність до будь-яких злочинів під тиском співробітників міліції. Так само, в умовах погроз, Применко погодився на проведення досудового слідства будь-якою мовою. Окрім того, з відеозапису відтворення обставин події, видно, що Применко давав пояснення українською мовою. На навідні питання слідчого, які ставились йому російською мовою він лише повторював фрази слідчого, або погоджувався словом «Так». Очевидно, що під час інших слідчих дій Применко так само користувався державною мовою, але в протоколах абсолютно усі пояснення викладені російською.
Отже, Віталій Применко не ознайомлений з матеріалами справи викладеними його рідною та зрозумілою українською мовою, яка є державною та застосування якої вимагає закон. До того ж, після прочитання обвинувального висновку російською мовою суддя запитує Применка В.Л. «Вам зрозуміло обвинувачення?», він заперечує це, але суддя продовжує розгляд справи.
Грубе порушення права на захист підсудного, яке не може бути усунуте в судовому засіданні є підставою для повернення справи для додаткового розслідування, відповідно до ст. 237 КПК України.
Суддя Ільяшенко О.В. продовжує порушення закону щодо позбавлення волі Віталія Применка, задовольняє безпідставні забаганки сторони звинувачення, попри додержання прав людини та законності. Це є очевидним фактом упередженості суду, що тягне відповідні правові наслідки.
Тому, на наступному судовому засіданні, яке відбудеться 18 листопада 2013 року о 13.00, захист оголосить відвід судді Ільяшенко О.В.
Олеся ПРИМЕНКО, дружина, правозахисник
UPD від автора (18.11). Сьогодні було засідання, суддя відхилила свій відвід, клопотання про що сьогодні подав наш адвокат (Дейнека Олександр Іванович); відтепер, все, що буде відбуватися в суді - УСЕ є незаконним апріорі. Захист буде блокувати, заперечувати, відкидати будь-що, що йтиме з боку прокурора чи судді.
Наша головна мета - відправити справу на НОВЕ ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО. Ми також вже подаємо скаргу на суддю та прокурора.