«ШКІЛЬНИЙ» - ШКОЛА МАЙСТЕРНОСТІ (Репортаж В.Ущаповського про «Sea Breeze-2013». Частина 3)
У ході українсько-американських навчань «Сі-Бриз 2013», на одеському військовому аеродромі «Шкільний» представників мас-медіа було ознайомлено з міжнародним льотно-підйомним та інженерно-технічним складом, що бере участь у навчаннях, а також зі зразками авіаційної техніки та основами її застосування у ході навчань. Згідно їхньої теми авіаційний компонент передбачав відпрацювання взаємодії з тактичною групою кораблів, спостереження за морським, повітряним і сухопутним простором, радіо-обміном у міжнародних стандартах НАТО та інші специфічні завдання: висадка десанту парашутним (літаки) та посадковим (вертольоти) способом, евакуація груп військовослужбовців та цивільного населення, ведення розвідки наземної діяльності озброєних і неозброєних груп, що хаотично пересуваються, розвідка супротивника - надводного (маломірні швидкісні одиночні плавзасоби та їх групи) та повітряного ( легкомоторні літаки та гвинтокрили, а також безпілотні літальні апарати).
Авіаційний компонент включає від ВМС ЗСУ літак Ан-26, літак Бе-12, вертоліт Ка-27, вертоліт Мі-14, рятувальну парашутно-десантну групу та технічний склад морської авіаційної бригади. Від Повітряних Сил Збройних Сил України - 2 літаки Л-39, від Сухопутних військ України - вертоліт Мі-8.
Протягом навчань тривала сертифікація кораблів та підрозділів ВМС ЗСУ, які прийматимуть участь у міжнародних операціях за методикою Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей. Відбувалася оцінка НАТО 2-го рівня, у тому числі екіпажу вертольота Ка-27 та інших підрозділів українського флоту. Особливу увагу було приділено спроможності ведення радіообміну на міжнародній мові та вивченню сигналів Альянсу.
Окрім цього, з борту літака С-160 Повітряних сил Німеччини підрозділ морської піхоти ВМС ЗС України (розвідувальний взвод феодосійського батальйону морської піхоти) та аеромобільний взвод Миколаївської 79-ї аеромобільної бригади виконали елементи повітряно-десантної підготовки, зокрема, стрибки на Чорноморському полігоні з парашутними системами німецького виробництва. Це парашути Т-10, що мають швидкість спуску 6-8 м/с, тільки автоматичне розкриття (так зване «кільце» для примусового розкриття відсутнє), максимальна швидкість носія під час викидання обмежена 240 км/год (радянська - 400км/г), мінімальна висота десантування 400 м (радянська - 220м). Європейські спостерігачі разом з інструкторами надали методичну та практичну допомогу українським десантникам в освоєнні нових парашутних систем. Під час виконання вправ використовувалися військові аеродроми «Бельбек», «Саки», «Кульбакіно», «Шкільний», міжнародний аеропорт «Одеса», загальновійськовий полігон «Широкий Лан» та проміжкові полігони та майданчики.
Під час прес-конференції та просто бесіди керівник навчань контр-адмірал Березовський зазначив, що літаки Р-3С «Оріон» від США та С-160 «Трансалл»від Німеччини у реальному масштабі часу проведуть розвідку всіх раніше зазначених компонентів та будуть приймати від наземних сил та надводних кораблів запити на здобуття інформації та передачу її морякам та десантникам. Кептен Джеймс Айкен додав, що Р-3С «Оріон» буде працювати в парі з фрегатом «Гетьман Сагайдачний», приймати від нього запити та цілевказання, проводити в інтересах «Сагайдачного» розвідку малорозмірних швидкісних надводних, підводних (такими широко користуються не лише пірати та наркоторгівці, але й країни з диктаторськими режимами Північної Кореї, Ірану, багатьох інших країн, включаючи палестинську автономію, а також Росія) та повітряних цілей.
Американський літак представляв його командир екіпажу лейтенант-коммандер Тим Евінг. Він розповів про екіпаж, що налічує 11 чоловік, серед яких троє пілотів, 2 гідроакустики, один оператор радара та телевізійних та інших камер, тактичний координатор, координатор зв*язку, борт-технік, бортмеханік та решта - радисти. Місія екіпажу - забезпечення гуманітарних операцій та боротьба з морським піратством та незаконними збройними формуваннями шляхом взаємодії з «Сагайдачним» і виконанні в його інтересах розвідки, наведення нашого фрегата на різноманітні цілі. Тим, хто скаржиться на нашу стару техніку, зазначу, що американському літакові - 35 років віку! Але він вчасно обслуговувався та модернізувався. Тому бойові та технічні здібності зразка визначаються не його календарним віком, а технічним станом.
Командир німецького екіпажу обер-лейтенант Роні Окон розповів про свій літак та екіпаж. Їхній «Трансалл» випущено у 1971 році. До екіпажу входять двоє пілотів, бортінженер та борт-технік. На борт бере 77 десантників (плюс 3 випускаючих, тобто, всього 80 десантників). При звичайному перевезенні бійців, без парашутного десантування, з посадкою , літак може взяти 85 озброєних солдат. Може також брати шістьох важко поранених бійців у режимі реанімації (літаючої операційної), або вісімнадцять на ношах. Німецький командир екіпажу зазначив, що вже було дві висадки наших десантників. Наш, український, наземний пост прийому та наведення працював відмінно. Відмінні зв’язок, взаємодія та взаєморозуміння. Також він зазначив, що відбувається зміна повітряного парку Люфтваффе, тому «ветерани» мають тепер менший наліт - 150-200 годин на рік.
З нашого боку було представлено протичовновий базовий вертоліт-амфібію (може здійснювати посадку не лише на землю, але й на воду та злітати з неї при хвилюванні до трьох балів. Представлений нашій увазі екземпляр був у варіанті пошуково-рятувального.
У підсумку можна сказати, що тепер, на цих навчаннях, всю увагу приділено «Сагайдачному», «Ольшанському» та десантникам, що приймуть участь в антитерористичній та антипіратській операціях міжнародної спільноти. Складовою всіх етапів маневрів є оцінювання та сертифікація наших підрозділів.
Володимир Ущаповський, спеціально з Одеси, аеродром «Шкільний»
Попередні репортажі з навчань "Сі Бріз":
http://www.bilozerska.info/?p=15476
http://www.bilozerska.info/?p=15792
