Врадіївська хода проти міліцейського свавілля у Києві (фото, відео)

Jul 19, 2013 07:55

Після 18 липня я втомлена - фізично і морально.
Фізично - тому, що відбігала цілий день по спеці, навантажена по саме не можу - з усією своєю фотокорсько-журналістською технікою (фотоапарат, камера, нетбук, штатив, усілякі зарядні тощо). Мала надію, що станеться щось цікаве, тому все потрібно мати з собою.

Але "сталося" лише вночі, коли "Беркути" знесли наметове містечко, встановлене на Майдані, затримали хлопців, побили журналістів. Мене в той час, на превеликий жаль, на Майдані вже не було - поїхала обробляти матеріали, гадаючи, що штурм буде десь о 4-5 ранку.

А вчора зранку під МВС все було дуже сумно. Врадіївська хода дісталася Києва. Чомусь кількома колонами. Активісти кажуть, що була домовленість мітингувати під МВС без партійних прапорів.



Але коли я з’явилася на Богомольця, партійних прапорів там було вже повно, і дехто з київських активістів казав, що їх надурили.

Особисто я вважаю, що цуратися партійних заходів та заходів з партійними прапорами просто безглуздо. Тому що за будь-яких розкладів - можливо, навіть у разі військового перевороту - нашим новим президентом стане хтось із добре відомих нам опозиційних політиків.
Тобто, їх та їхніх команд нам все одно не уникнути. При цьому, досвід показує, що заходи без політиків а) зовсім беззахисні і б) мають тенденцію скочуватись у маргінес. Хоча б тому, що пересічна людина без досвіду публічних виступів, скоріше за все, навіть не зможе розповісти про свою проблему так, щоб її зрозуміли. Коли такі люди дістаються до мікрофону, у їхніх більш освічених однодумців повинні горіти вуха.

Людей під МВС було порівняно небагато. Мешканців Врадіївки - якщо не помиляюся, лише троє, решта - мешканці інших міст, що зіштовхнулися з подібними до врадіївських проблемами, політики і громадські активісти.

Основні вимоги - відставка Захарченка (але висловлювана якось млявенько), переатестація всіх працівників міліції (це замість тотальної люстрації) і звільнення всіх політв’язнів і несправедливо засуджених.

По черзі давали слово нардепам і простим громадянам, які розповідали про свою біду - у більшості загинули або були катовані у міліції, а потім надовго посаджені діти. Багато хто тримав у руках фотографії своїх дітей.
Нардепів від "Свободи" не було. Як пояснив присутній на заході свободівець Руслан Андрійко, усі зараз на суді по справі Ігоря Індила.

Політики загравали з ментами - мовляв, не всі вони погані тощо :(. Виступали за реформу міліції. Хтось із ударівців розповів, що зареєстрував новий законопроект про поліцію (буде як у Росії - зміниться лише вивіска).

Я писала практично все на відео і одразу ж вирішила, що змонтую ролик, до якого увійдуть тільки розповіді простих людей про їхнє горе (викладу трохи пізніше). Адже вони пройшли багато кілометрів, щоб їх почули, і я у міру можливостей цьому посприяю. А без політиків і громадських активістів цього разу обійдемось, про них і так всюди повно.















Ольга Дьоміна, мама "запорізьких паламарів"













У цієї жінки убили дочку







Холодноярський прапор













Вийшов представник міліцейської прес-служби (справа), щось намагався втовкмачувати







"Божевільний" дід. Кричав: "Геть Януковичів і Рабиновичів! Геть свинопасів!". Такої публіки сьогодні було чималенько.





Вийшов один з міліцейських високопосадовців, повідомив, що міністр Захарченко спеціально не пішов у відпустку, щоб зустрітися з учасниками Врадіївської ходи, і запросив ініціативну групу і нардепів на зустріч з міністром.
Народ почав скандувати "Захарченка!", вимагаючи, щоб міністр вийшов до людей, але марно.



Свободівець Руслан Андрійко нагадав ментам про подвиг Віталія Запорожця.











Цій старенькій бабусі довго не давали слова, але зрештою дали. Вона плакала, але зрозуміти, що у неї сталося, було вкрай важко. Послухаємо разом пізніше на відео.









А хто на моїй камері сидить :)











Якщо не рахувати сльози нещасних жіночок, пікет МВС відбувся з мінімумом емоцій. Все пройшло дуже мирно і трохи маргінально.
Повертаючись додому, я дізналася новину про скандальне відео з Тополею і Мельниченком - на якому вони погоджуються за гроші злити протестну ходу. (Як же хамовлада боїться цих протестів! Навіть якщо вони на 3/4 складаються з "юлиних бабусь" і просто літніх селян).

Засмутилася, звісно, сильно. Нічого про це не написала, бо хотіла спершу вислухати версію хлопців. Не встигнувши навіть підзарядити камеру, пішла на їхню прес-конференцію в УНІАН. Повернулася звідти - і одразу на акцію на Майдан.

Про цю ситуацію з грошима і скандальним відео, звісно, треба писати. Але після дня біганини і ночі за комп’ютером не можу. Буде трохи згодом про це окремий пост.



Ввечері на Майдані людей було ганебно мало - думаю, чоловік 200. Вони стояли біля стели, тримали плакати і портрети загиблих родичів.
У жовто-чорних пов’язках стояли бійці "Патріоту України" зі своїм прапором. Вони знали, що ввечері планується встановити намети, і готувалися їх захищати.
Багато було активістів "Спільної справи" з наліпками "Я тут не за гроші", хоча її лідер Олександр Данилюк помітно дистанціювався від організації заходу.
Як і зранку під МВС були активісти правозахисної організації Богдана Хмельницького.
Були також якісь козаки.











Мітинг почався з молитви





























Люди знову розповідали кожен про свою біду...



- Чому ви знімаєте тільки наші плакати, і не знімаєте наші ноги, якими ми 500 кілометрів пройшли? - обурювався чоловік.

Присмак маргінесу став ще відчутнішим, оскільки оголосили, що захід без політиків і без прапорів.



Ходив по Майдану нардеп-свободівець Юрко Сиротюк і дуже обурювався цим, казав комусь, що не відмовиться від свого прапору так само, як від свого батька.





Хтось із високопосадовців МВС (той, що зранку запрошував на зустріч із міністром) особисто прийшов на Майдан і очолив імпровізовану міліцейську "громадську приймальню" - приймав звернення від громадян.

А ось і перша міні-сутичка: затримання молодого неадеквата (див.попередній пост: http://www.bilozerska.info/?p=15588):

image Click to view

















Один з організаторів оголошує, що зараз будуть встановлені намети.
За наметами довелося на повній швидкості йти майже до Бесарабки і назад. Ми, журналісти, побігли разом з активістами, бо мали підозру, що їм з наметами не дадуть дійти до Майдану. Але ніяких перешкод не було.





Сходили за наметами...



Початок встановлення. Поки що ніхто не перешкоджає





Правильний головний убір для українського фотокора





Націоналісти скандували патріотичні і антиміліцейські гасла, типу "Робити я не хочу, а красти я боюся. Поїду я у Київ, в міліцію наймуся".





Під час встановлення наметів люди скандували "Маєм право на протест!".















Споночіло. Поки що все спокійно, хоча через малу кількість людей ніхто не сумнівається, що буде штурм. Більшість, як і я, думає, що о 4 ранку.

Отже, десь о десятій вечора я звідти пішла. Приблизно в 23:45 "беркути" побили людей і знесли наметове містечко. Начебто тому, що хтось із депутатів подав заявку на акцію лише на один день до 23:00.
Було затримано багато хлопців, їх повезли у Шевченківське РУГУ МВС (Герцена, 9). Побиті журналісти, зокрема, Ковальов з 5-го каналу.

Яка ж вона все-таки тупа й недолуга - що наша влада, що російська. Невже вони не розуміють, що варто було не чіпати літній наметовий табір, просто не звертати на нього уваги - ні на людей, ні на їхні вимоги - і восени він або розійдеться сам, або в ньому залишаться самі бомжі.

Варто було Путіну не саджати Навального на 5 років, а не судити взагалі чи дати умовно - і за пару років він людям набрид би. А тепер вийде національним героєм.

Вони дуже тупі і всього бояться, але сила і всі ресурси поки що у них. Тому розгойдуємо, розгойдуємо потрошку човник під 2015 рік...

image Click to view

мєнти, майдан

Previous post Next post
Up