1 липня 2013 року українські традиціоналісти провели під посольством Франції у Києві акцію, присвячену сороковинам з дня загибелі 78-річного французького ученого Домініка Веннера, який застрелився у Соборі Паризької Богоматері, протестуючи проти легалізації у Франції одностатевих шлюбів.
Учасники акції тримали у руках державний прапор України та французький прапор династії Бурбонів - золоті лілеї на білому тлі. Вони принесли до посольства портрет Веннера і поклали до нього квіти.
Під час заходу виступали доктор історичних наук, голова політичного проекту “Булава” Павло Гай-Нижник, кандидат історичних наук Леонід Чупрій, аспірантка НАУКМА Олена Семеняка, філософ Едуард Юрченко, екс-політв’язень Ігор Гаркавенко та інші.
До посольства було передане звернення такого змісту:
"ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ФРАНЦУЗЬКОЇ НАЦІЇ
Вчинок видатного сина Франції та Європи Домініка Веннера глибоко вразив усіх небайдужих українців. Цей постріл та його жертва не має піти у небуття. Вони є сигналом до пробудження та очищення для всіх європейців.
Європа зобов'язана відродитись. Повернути собі істинне обличчя. Сьогодні в лиці Республіки Франція ми бачимо гіркий приклад наслідків тотальної глобалізації та лібералізму. Тож не дивно, що саме корінні французи знаходяться в авангарді боротьби проти кінцевого знищення базових засад Старої Європи. Ми віримо, що це лише початок великого відродження нашої цивілізації.
На знак поваги до героїчного минулого французького народу та надії на його славне майбутнє, ми хочемо нагадати йому про його традиційний символ fleur de lys. Чимало славетних сторінок пов'язано з сучасним трикольоровим прапором. Та все ж він є символом багатьох неоднозначних моментів в історії Франції. Крім того, сучасний антифранцузький режим використовує цей символ у своїх інтересах. Тому саме лілею, як символ чистоти та оновлення, ми підняли на щит на знак поваги до братньої нам Франції.
Ми закликаємо наших європейських братів та сестер: ФРАНЦУЗИ, ПРОКИНЬТЕСЬ!"
Коментує співкоординатор акції Едуард ЮРЧЕНКО:
- Домінік Веннер - це надзвичайно видатна особистість. Він поєднав у собі якості інтелектуала та воїна. Він був ветераном війни в Алжирі, крім того, брав потім участь у легендарному русі OAS (з Вікіпедії: OAS - фр. Organisation de l'armée secrète) - ультраправа підпільна націоналістична терористична організація, що діяла на території Франції, Алжиру та Іспанії у завершальний період Алжирської війни (1954-1962). На початках виступала проти надання Алжиру незалежності, а після придушення французькою владою заколоту ОАС в Алжирі у квітні 1961 року виступала за ліквідацію республіканського устрою у Франції і встановлення військово-фашистської диктатури).
Після того, як він завершив свою кар’єру воїна, він став письменником, написав дуже багато книжок. Як інтелектуал був надзвичайно шанованою людиною у середовищі європейських правих. На момент своєї загибелі він уже був легендою.
Він застрелився абсолютно свідомо, хоча не прагнув смерті. Перед загибеллю написав дуже серйозне звернення. Це була свідома жертва.
Його можна порівняти з легендарним японським націоналістом Юкіо Місімою.
Багато хто звинувачує Веннера у тому, що він не здійснив якийсь терористичний акт проти ворогів, загинувши при цьому. Але він не хотів проливати чужу кров, він хотів показати прагнення пролити кров за Францію і Європу. На відміну від Брейвіка, він не хотів приносити у жертву інших людей. Він хотів показати, що націоналіст і традиціоналіст готовий пожертвувати собою. Що це реальність, а не просто гарне гасло.
Він закликав до пробудження усіх європейців в цілому, не лише французів. Це була людина вираженого пан-європейського мислення.
Для нас, українців, це, безумовно, грає дуже велику роль. Жертва Веннера повинна стати початком боротьби за відродження Європи в цілому. Ми, українці, розуміємо, що несемо за це велику відповідальність, бо ми є таким самим європейським народом, як французи. Останнім часом у нас розповсюдилися згубні дискусії про те, яким шляхом іти - європейським чи не європейським. Але ми йдемо європейським шляхом з моменту народження нашої нації, бо ми є природньою європейською нацією. І цей шлях - це той шлях, який окреслив Домінік Веннер. Це шлях ідентичності, свободи та традиції.