Про захоплення "Тризубом" офісу "Фронту Змін" і звинувачення проти Аркадія Корнацького
Тяжкий текст зараз мушу написати. Дуже тяжкий.
Про неприємну, брудну ситуацію, у якій задіяні люди, яким я симпатизую.
Не хочу і не буду нікого ні в чому звинувачувати, бо без серйозних доказів не маю на це права. Але маю право і навіть обов’язок чесно писати те, що думаю. Тому, будь ласка, дочитайте до кінця.
Сьогодні вдень телефонують мені активісти ВГО "Тризуб" імені Степана Бандери і повідомляють, що вони та УПО (Українська Політична Організація - це, як я довідалась пізніше, новий проект революційної "непартійної партії", який вони намагаються створити) прийшли у кількості приблизно 30 чоловік до офісу "Фронту Змін" на Подолі і вимагають зустрічі з Яценюком або кимось із його заступників. У них важливе питання, але їх не хочуть приймати, тому вони, можливо, заблокують офіс "ФЗ".
Ставлю інформацію на Facebook. Люди починають обговорювати, чому це лідери опозиції "морозяться" від народу. А й справді - якщо прийшли 30 чоловік - значить, питання важливе. Телефоную знайомим опозиційним депутатам, прошу за можливості прийняти хлопців.
Тим часом на сайті "Тризубу" з’являється інформація, що вони захопили (як з’ясувалося пізніше, мирно, без сутичок) офіс "Фронту Змін" і вимагають, щоб Яценюк прийняв і розглянув їхній відкритий лист. У листі - звинувачення на адресу опозиційного кандидата в депутати Аркадія Корнацького, який балотується на Миколаївщині, у якого під час "загальних" виборів вкрали перемогу (один із п’яти скандальних округів, де мають відбутися перевибори), і у якого там зараз на Миколаївщині справжня війна - селяни вийшли проти озброєних бандюків, які наїхали на Корнацького.
Звинувачення, які тризубівці, за їхніми словами, взяли з відкритих джерел, справді жахливі (цитую їхнє відкрите звернення до Яценюка):
"Мова йде про Аркадія Корнацького, котрий сьогодні видає себе за палкого патріота України, однак десять років тому балотувався до Державної Думи Російської Федерації від імпер-шовіністичного політичного блоку “Отєчєство - Вся Росія”, котрий був створений членами Ради Федерації, котрі відмовились в 1999 році ратифікувати Договір про дружбу та співробітництво Росії та України, оскільки не визнавали територіальну цілісність нашої держави, зокрема приналежність Україні Криму та Севастополя. Очолювали блок відомий українофоб Юрій Лужков, котрого за заклики до від’єднання Криму навіть визнавали в Україні персоною нон-грата, та голова Служби Зовнішньої Розвідки Російської Федерації Євгєній Прімаков, котрий особисто координував діяльність кримських сепаратистів в період правління самопроголошеного президента Криму Мєшкова.
Поява Аркадія Корнацького серед кандидатів цієї політичної сили не була випадковістю. З обома лідерами блоку його пов’язували давні та тісні зв’язки. Університет дружби народів імені Патріса Лумумби, який Корнацький закінчив в 1980 році, готував здебільшого бійців Комінтернівського фронту: арабських бойовиків(Махмуд Аббас) та латиноамериканських терористів(Іліч Рамірес Санчес), а також офіцерів зовнішньої розвідки СРСР. Там і працював Аркадій Корнацький після закінчення університету під безпосереднім керівництвом Євгєнія Прімакова. Спочатку під прикриттям в міжнародних структурах, а згодом в якості офіцера діючого резерву в апараті мера Москви Юрія Лужкова. Після того, як Євгєній Прімаков очолив Торгово-промислову палату РФ, Корнацький також перейшов в структури ТПП, очоливши відділення в Московській області. Шпигунську кар’єру Корнацького продовжив його старший син, який після провалу російської резидентури в Брюсселі, працює керівником Департаменту правового забезпечення МЗС РФ. Корнацький-молодший має найвищий ступінь доступу до державної таємниці, через нього проходять всі документи російського зовнішньополітичного відомства.
Ці факти Вам добре відомі, як власне і те, що Аркадій Корнацький досі залишається громадянином РФ. Саме у зв’язку з цим він і переховувався після порушення кримінальних справ проти його підприємств з вересня 2012 року у Москві(якби він не мав російського громадянства Росія була б змушена його видати). Стосовно неприпустимості висування людини з подібною біографією до Вас звертались українські моральні авторитети на чолі з багатолітніми політв’язнями радянського режиму Левком Лук’яненком та Василем Овсієнком. На це Вам вказували колеги по опозиції народні депутати Володимир Бондаренко, Юрій Михальчишин, Олег Тягнибок та інші. Проте, Ви проігнорували ці звернення".
ЯКЩО ЦЕ ПРАВДА - їжаку зрозуміло, що такій людині в Об’єднаній опозиції не місце. Але одразу ж інша думка: ЧОМУ ЦІ ЗВИНУВАЧЕННЯ ВИРИНУЛИ САМЕ ЗАРАЗ, ПЕРЕД ВИБОРАМИ І В МОМЕНТ НАЙГОСТРІШОГО ПРОТИСТОЯННЯ ДЛЯ КОРНАЦЬКОГО?
І чому знову фігурує Яценюк, який останній час є мішенню різноманітних наїздів і провокацій більше за Кличка з Тягнибоком?
Можливо, деякі журналісти годуються з усіх цих передвиборчих зливів компроматів і тому їх люблять, але я це ненавиджу. Бруд, бруд і ще раз бруд.
Зв’язуюсь з Лесею Оробець (на той момент я ще не знала, що сьогодні її чоловік через політичний тиск змушений був залишити Україну, що Леся записала відеозвернення, у якому ледь стримувала сльози, кажучи, що ввечері їй доведеться сказати дітям, що вони не побачать батька кілька років. Ви ж розумієте, якщо взялися за таку велику лібералку, як Леся - значить, пішла рубка мало не на життя, а на смерть). Леся каже, що проти Корнацького зараз ведеться справжня війна компромату, наводить приклади. Каже, що його місце - дуже ласий шматок, і що без дуже серйозних доказів не можна зараз вірити нікому і нічому.
Години через дві після появи активістів під офісом "Фронту Змін" я теж дісталася туди. Дивлюся, хлопці вже вийшли з офісу надвір і з’юрмилися навколо Андрія Парубія, який спеціально приїхав, щоб "розрулити" ситуацію. При цьому навколо, як не дивно, - жодного міліціонера у формі. (Уявіть собі, скільки б їх було і що б вони робили, якби це був офіс КПУ - вже не кажу про ПР). Я негайно увімкнула камеру і далі вже знімала все підряд - слова пана Андрія, суперечку з ним активістів, їхні розмови між собою і їхній коментар мені як журналісту.
Покажу вам все як є, без скорочень і цензури, а ви робіть висновки.
Скажу від себе, що я практично на 100% згодна з тим, що казав Андрій Парубій. І взагалі я його поважаю.
По-перше, він пообіцяв, що передасть звернення керівникам об’єднаної опозиції, воно буде розглянуто, викладені у ньому відомості перевірені, і буде прийняте якесь рішення. Він казав: "Якщо у вас є документ, який підтверджує, що Корнацький є співробітником російських спецслужб, передайте його мені, воно буде передано у всі інстанції, і не може бути навіть шансів, щоб він балотувався". Ще Парубій казав, що якби Корнацький був офіцером ФСБ, нинішня українська влада ніколи не переслідувала б його.
Він пояснював, що на Миколаївщині у тому окрузі вся опозиція взяла 23%, а Корнацький один набрав 44%. Тому влада дуже хоче, щоб на тому окрузі опозиція висунула якусь іншу людину, яка не має такого авторитету на місці.
Андрій Парубій порівняв сьогоднішню ситуацію з 1918 роком: "Махно розповідав, який мудак Петлюра, Петлюра говорив, який поганий Скоропадський, Коновалець виходив під Мотовилівку зі своїми полками проти Скоропадського... В кінці ми державу втратили.
Вони були різні - один соціал-демократ, інший монархіст... Донцов, Міхновський, Липинський - знаєте, де були? В уряді Скоропадського. Бо націоналісти там, де твориться держава. Потім я хлопчиком читав книжку Коновальця і плакав. Він писав: якби ми між собою не воювали, якби ми, такі різні - Петлюри, Болбочани, Коновальці й інші - стали в одне коло, ми б Україну втримали. Тому я щиро вам кажу: "Тризуб" мав би бути не тут. Біля офісу Партії Регіонів чи КПУ, але не тут. Де тут є різна, не згодна між собою, але все-таки опозиція".
- Виводьте, хлопці, людей на вулиці для радикальних дій, а не для випускання пари, - відповідав йому Іван Сута, літній тризубівець, який спеціально приїхав на цю акцію з Тернополя.
Тризубівці закидали опозиції, що вона заслабка, тільки партійна, виступає під ліберальними, а не національними гаслами, бореться не за ломку системи, а всередині системи, що так само, як і влада, інфільтрувала до своїх лав ворожу агентуру. Що боротьба проти Януковича (легітимність якого "Тризуб" не визнає з перших днів його президентства) і боротьба проти системи влади - не одне й те саме. Що 18 травня опозиція зрадила всіх і вся, не закликавши народ залишитися на вулицях. "Тризубівці" кажуть, що взагалі не вірять у можливість зміни режиму внутрішньої окупації парламентським шляхом.
"Миколаївські бої" навколо Корнацького вони схильні пояснювати або суто економічними причинами (перерозподіл майна), або навмисними спробами влади зробити з Корнацького "героя, постраждалого від дій влади". Щодо доказів його причетності до російських спецслужб - доволі резонно кажуть, що які можуть бути докази? Зателефонувати до ФСБ і спитати? Там скажуть: "Ні, він не наш". - "А, дякуємо, тоді все в порядку".
Що навіть якщо він хороший бізнесмен, забезпечує людей робочими місцями - це ще не привід висувати його у депутати, з такою-то біографією.
Закінчилося все тим, що Парубій поїхав, а хлопці залишилися - сказали, що будуть під офісом до того часу, поки не передадуть звернення особисто Яценюку.
Звісно, в те, що "тризубівці" свідомо працюють на Банкову, я ніколи не повірю. Але, може, їх використовують втемну? Я про це їх питала відкритим текстом (почуєте на відео), але вони кажуть, що вони давно в політиці і не найдурніші люди - тобто, не дали б себе використати.
Кажу хлопцям, що чудово розумію, що Корнацький, скоріше за все, не білий і пухнастий, але Арсенію потрібні гроші, тому він на дещо закриває очі. Хлопці сміються: "А, тоді все в порядку".
Звісно, не все в порядку, коли політики заради грошей беруть у списки заплямованих людей, котрі потім зраджують. Але як переграти владу, якщо у неї є свої грошові мішки, а в тебе нема? Гроші-то для політичної діяльності необхідні.
Усі ці грошові мішки, щоб не використовувати лайливих слів, назвемо їх "капіталісти" - усі потребують даху, захисту і навіть преференцій для свого бізнесу. Найкраще для них, звісно, бути під дахом у влади. Ті ж, які не змогли потрапити під дашок влади, бо там вже сидять їхні спритніші конкуренти - це своєрідна "друга ліга". Вони починають фінансувати опозицію. А іноді, задля певності, і опозицію, і владу, як та баба у церкві, яка свічку ставила і Богу, і чорту, бо невідомо, куди після смерті потрапиш, треба всюди приятелів мати :)
Зрозуміло, які у цих людей "переконання", які "моральні якості" тощо. Але якщо не брати у них грошей - де ж брати гроші? Експропріацією займатися, чи що?
Тепер, як на мене, Арсеній має повестись як мужик: або сказати, що про минуле Корнацького він нічого не знав, що той його запевнив, що все з ним гаразд, провести розслідування і в разі підтвердження звинувачень відмовитись від висунення і підтримки кандидатури Корнацького (щоправда, тоді опозиція втратить округ, бо іншу кандидатуру, яка матиме там шанси на перемогу, вони навряд чи знайдуть).
Або інший варіант поведінки для Яценюка: сказати, що він все знав, але він гарантує, що за ці 10 років Корнацький змінив свої погляди і є тепер переконаним опозиціонером, і що він, Арсеній, особисто бере на себе відповідальність за його майбутню політичну поведінку. Дуже добре, щоб відповідну заяву про зміну поглядів зробив і Корнацький.
Якщо ж з’ясується, що звинувачення неправдиві - невинуватість Корнацького доведеться доводити так само ретельно і переконливо, як і провину. Інакше не повірять.
А "тризубівцям" - ну дуже раджу виступати проти аморальних опозиційних політиків після 2015 року, коли вони стануть владою. Так і достойніше, і безпечніше. Безпечніше - тому, що якщо після 15-го року бандюковичі залишаться при владі - вони ж вас в асфальт закатають.
P.S. Єдине, що мені сподобалось у цій ситуації - знаєте, що? Що найгірший компромат, який у наш час можна нарити на людину (неважливо навіть, справжній чи вигаданий) - що ця людина працює на Кремль. Чи це не клас? Росте, росте наше суспільство. У нашої держави є майбутнє.
Click to view