Брюссельський фотощоденник. День другий
День перший тут: http://bilozerska.livejournal.com/734258.html
На другий день нашого перебування у Брюсселі нас о восьмій ранку повезли до штаб-квартири НАТО. Звіт про те, що ми там робили, тут:
http://bilozerska.livejournal.com/731561.html
Помітною проблемою особисто для мене був недосип. Щоб нормально поснідати, привести себе в порядок і бути готовою до від’їзду о восьмій, вставати треба о шостій. Це означає, що для того, аби виспатись, лягати треба о десятій вечора. Але о десятій на вулицях тільки починало реально сутеніти, я потроху закінчувала знімати і починала шукати, де повечеряти. Витрачати на вечерю дорогоцінні півгодини світлового дня не хотілося.
В результаті в готель потрапляєш о пів на дванадцяту. Поки те-се, поки поваляєшся у ванній (абсолютно необхідна річ, бо ввечері на вулиці холодно) - засинаєш о першій. І так щодня :)
Дорогою до штаб-квартири НАТО я трохи фотографувала з вікна автобусу:
Фонтан
"Паперовий літачок" збільшених розмірів
Брюссельці йдуть на роботу
"Брюссельський королівський яхт-клуб"
У штаб-квартирі НАТО забирають фотоапарати і телефони з камерами. Там знімати не дозволяється. Тому звідти у мене є лише кілька фото, зроблених працівниками НАТО:
Дорогою назад до готелю не знімала - перетравлювала в голові почуте. Але бачила у вікно багато цікавого - наприклад, дуже гарний майданчик для вигулу собак, засипаний пісочком - на деякій відстані від дитячого майданчику і невеличкого штучного озера.
Повернувшись до готелю, перш ніж іти гуляти (була десь шоста вечора), спершу хотіла перевдягнутись, але потім, оскільки, на відміну від першого дуже холодного дня, було сонячно й тепло, пішла гуляти у новому білому костюмі. Щоб мати гарні фото з Брюсселю, авжеж! :)
Фото на згадку у холі готелю...
...і вперед гуляти.
Цього дня, на відміну від попереднього, не було ніякого особливого місця, куди мені треба було потрапити, тому я просто пішла вулицями у напрямку від центру. Ходила без карт і схем, що побачу - те побачу.
Типова вулиця у пішохідному центрі міста
Passage du Nord
Хлопець керує маленьким гвинтокрильчиком
Площа Мучеників. Вона зараз на реконструкції. Названа так на честь загиблих за свободу Бельгії у 1830 році, коли Бельгія здобула незалежність від Нідерландів. Рештки загиблих поховані під цією площею. Центральна композиція - Свобода і лев, символ Бельгії, з розірваними ланцюгами.
Церква Notre-Dame du Finistère (початок XVIII століття).
Я на тлі Notre-Dame du Finistère
Продовжую прогулянку...
Оці галереї між вузенькими вуличками дуже типові для центру Брюсселю
Спуск у метро і покажчик вулиць і пам’яток
Йшла темношкіра жінка... Ось які прикрашені у неї п’яти.
Ще трохи темношкірих брюссельців:
А це - не знаю, для чого маленька машинка, але, схоже, вона здається напрокат.
Цей хмарочос називається "NANCE TOWER". На ньому так і написано - вочевидь, дві перші літері FI відпали :)
Під хмарочосом стоять ось такі лесбіянки:
Дивляться у бік храму:
А ось і цей храм (протестантська церква), затиснутий між будинками. В Україні теж такі є, але я побачила вперше.
Храм вже встигли обмалювати графіті. Взагалі, в Брюселі, як і в нас, все обмальовано графіті.
Фігурам святих під аркою храму хтось нафарбував очі
Брюссельська еклектика - ботанічний сад і хмарочоси
Трамвайчик
Вертаюся назад у бік центру... До лесбіянок прийшли двоє хлопців, чорний і білий, якщо я не помилилася - геї. Фотографують.
Бачила у самому центрі міста багато маленьких зовсім порожніх вуличок. Знайти на них людину було майже нереально.
Захищені стовбури молодих дерев
Institut Saint-Louis
Такі ідіотські фото виходять через вузькість брюссельських вулиць і відсутність у мене ширококутника :)
Молодь п’є пиво у дворі
Щось на кшталт тимчасового гаража для велосипеда
Мешканці будинків
Щось руйнується і будується
Знову проходжу через Площу Мучеників...
Іду у напрямку Гран-Плас
Королівський театр La Monnaie (Монета). Названий так тому, що раніше на цьому місці був монетний двір.
Задля гарних фото відвідала навіть деякі місця, де вже була вчора :) Незважаючи на те, що сонце сіло і стало страшенно холодно.
Гран-Плас
Поїла у цьому ресторанчику на Гран-Плас за 17 євро. Взагалі, бельгійська кухня - це щось. «Щось» в першу чергу характеризується ненормально великими порціями. У даному разі мені принесли велетенський шашлик з курки, чималеньку порцію салату, варений рис, смажену картоплю, жульєн з грибами, хліб і чай.
Вже зовсім темно, додому, відігріватися і спати…
Далі буде...