Боже мій, яка ж фігня турбувала мене тоді! Що дільничний міліціонер (якого я маю повне право не пустити) може прийти, коли мені цього не хочеться, щоб познайомитися зі мною.
З жиру ми всі тоді бісилися, от що.
Через два роки до влади прийшов Янукович, і менти почали приходити до нас, не питаючи дозволу. А декого ще й забирати з собою.
Все пізнається у порівнянні.
8.04.2008 р. За повідомленням Центру зв’язків з громадськістю МВС України, з лютого по травень на території Подільського району дільничні інспектори поквартирно обходять всі будинки (обійшли вже 20 з гаком тисяч з 67,5 тисяч квартир). При цьому дають свої візитки і різні пам’ятки.
![](http://pics.livejournal.com/bilozerska/pic/0018zaa2/s320x240)
Офіційна мета - налагодження партнерських відносин між міліцією та населенням, отримання інформації про злочинців, виявлення місць збору криміногенних елементів, нелегальних мігрантів тощо. Називають цифри: розкрито 21 злочин, затримано 1 особу, що перебувала в розшуку, зловлено 36 нелегальних мігрантів, поставлено на профілактичний облік 33 особи за насильство в сім’ї, 17 раніше судимих, 11 наркоманів, 9 пияків.
Моя квартира - це моя квартира. Якщо я не порушила закон, до неї мають право заходити лише ті, кого я сама запросила.
Якщо я пустила міліціонера перевіряти своє житло, принижена я. Якщо не пустила - принижений він.
Вони повинні були зробити так: повісити біля кожного будинку на дошці оголошень/розкидати по поштових скриньках/залишити у сек’юріті тощо ці самі візитки і пам’ятки. Щоб люди знали, де і коли приймає дільничний інспектор і як з ним можна терміново зв’язатися. Щоб було куди поскаржитись на сусідів-наркоманів, наприклад.
Міліція повинна працювати, не завдаючи клопоту чесним громадянам.
А ви як вважаєте?