Державний переворот?
Державний переворот, що стався сьогодні, чесно кажучи, великого враження на мене не справив.
Я навіть не певна, чи можна його називати "державним переворотом", чи не знецінює це термін.
Танків і озброєних військових на вулицях нема. Розлючених до нестями народних мас - тим більше.
Немає і приголомшливого відчуття страху в пересічного обивателя, як було це у 1991-му.
Просто сидить нелегітимна кількість нардепів у нелегітимному приміщенні і намагається когось цим налякати.
Закінчиться це тим, що всі перебісяться і знову до чогось дотруться-добазаряться.
А шкода.
Ця клоунада із засіданнями в Адміністрації президента стала можливою через провал нещодавньої акції під ВР. За найбільш прихильними до опозиції підрахунками - до 5 тисяч народу. Вийшло б бодай 50 тисяч - ніякого "перевороту". Вийшло б 500 тисяч - ніякого Януковича.
Але не вийшли. Чому?
Не тільки тому, що народ у нас втомлений і розчарований політиками і має для цього всі підстави.
А ще й тому, що пересічний киянин - от уявіть собі пересічного киянина, вашого знайомого, тільки не громадського активіста - в житті не піде на мітинг і, тим більше, не буде мерзнути у наметах за те, щоб мером Києва став у жодному разі не Попов, а зовсім навіть Порошенко.
Це ж типові розборки олігархів. Якого лиха, як останній лох, пересічний киянин буде безкоштовно допомагати одному олігарху проти іншого?
От за гроші - деякі б пішли, якби їх влаштувала сума. Просто підробіток. Але, звісно, теж - не битися з "Беркутом" і, тим більше, не лізти на танки, а просто побути присутніми. Або прапорами помахати (за доплату).
Ось якби на мера йшов Тягнибок, його б вийшли підтримати - хтось задля ідеї, хтось у сподіванні, що хоч трохи порядку більше стане і хоч трохи крадіям з Київради по пиці надають. Хтось несамовито волав би, що фашисти рвуться до влади. Але була б реакція. А за Порошенка - звиняйте, тільки за гроші.
От навіть я - я ж, мабуть, трохи більший альтруїст, ніж отой пересічний киянин. Але мене це теж стосується. Час від часу мене запрошують читати лекції у різних містах, і я читаю - іноді безкоштовно, іноді за гроші. Безкоштовно - для тих, з ким у мене особисті стосунки, про кого я знаю, що це гарні люди, а також для тих, у кого явно немає грошей - наприклад, студентів.
Але ось нещодавно запросили мене люди, яких особисто не знаю, але абсолютно точно знаю, що в них до біса грошей. Хотіли, щоб я приїхала до них безкоштовно. Вибачайте. Я теж людина і теж не хочу почувати себе лохом, чиї гроші хтось покладе собі в кишеню. Ви ж не безкоштовно працюєте, от і я не хочу.
Майдан збирався для того, аби замість зека-шапкокрадія нашим Президентом був розумний, привабливий, європейського зразку політик. Щоб нам соромно не було. Але Андрійовичу забракло хижацької хватки, і отримали ми, на жаль, те, що отримали.
А тепер - складається враження, що не лише Янукович боїться виступів народних мас, а й деякі опозиціонери теж. Провести вулицями проплачену масовку і мирно розійтися - це залюбки. Але як тільки молоді хлопці покидалися безневинними сніжками (нагадаю, що їхні опоненти зазвичай кидаються у нардепів фарбою, зеленкою і лайном) - так Яценюк каже, що вони мають бути знайдені і покарані.
Панове лідери опозиції, час нарешті зробити вибір. Або ви маєте справу з олігархами, які купують собі чільні посади, і проплаченою масовкою, яка за умов належної організації протягом двох або трьох годин виконує те, для чого її найняли.
Або ви визнаєте лідером того, за ким ідуть люди, а не того, хто більше заплатить, і залучаєте на акції непроплачених - і берете на себе відповідальність за їхні не завжди толерантні дії.
Я навіть не певна, чи можна його називати "державним переворотом", чи не знецінює це термін.
Танків і озброєних військових на вулицях нема. Розлючених до нестями народних мас - тим більше.
Немає і приголомшливого відчуття страху в пересічного обивателя, як було це у 1991-му.
Просто сидить нелегітимна кількість нардепів у нелегітимному приміщенні і намагається когось цим налякати.
Закінчиться це тим, що всі перебісяться і знову до чогось дотруться-добазаряться.
А шкода.
Ця клоунада із засіданнями в Адміністрації президента стала можливою через провал нещодавньої акції під ВР. За найбільш прихильними до опозиції підрахунками - до 5 тисяч народу. Вийшло б бодай 50 тисяч - ніякого "перевороту". Вийшло б 500 тисяч - ніякого Януковича.
Але не вийшли. Чому?
Не тільки тому, що народ у нас втомлений і розчарований політиками і має для цього всі підстави.
А ще й тому, що пересічний киянин - от уявіть собі пересічного киянина, вашого знайомого, тільки не громадського активіста - в житті не піде на мітинг і, тим більше, не буде мерзнути у наметах за те, щоб мером Києва став у жодному разі не Попов, а зовсім навіть Порошенко.
Це ж типові розборки олігархів. Якого лиха, як останній лох, пересічний киянин буде безкоштовно допомагати одному олігарху проти іншого?
От за гроші - деякі б пішли, якби їх влаштувала сума. Просто підробіток. Але, звісно, теж - не битися з "Беркутом" і, тим більше, не лізти на танки, а просто побути присутніми. Або прапорами помахати (за доплату).
Ось якби на мера йшов Тягнибок, його б вийшли підтримати - хтось задля ідеї, хтось у сподіванні, що хоч трохи порядку більше стане і хоч трохи крадіям з Київради по пиці надають. Хтось несамовито волав би, що фашисти рвуться до влади. Але була б реакція. А за Порошенка - звиняйте, тільки за гроші.
От навіть я - я ж, мабуть, трохи більший альтруїст, ніж отой пересічний киянин. Але мене це теж стосується. Час від часу мене запрошують читати лекції у різних містах, і я читаю - іноді безкоштовно, іноді за гроші. Безкоштовно - для тих, з ким у мене особисті стосунки, про кого я знаю, що це гарні люди, а також для тих, у кого явно немає грошей - наприклад, студентів.
Але ось нещодавно запросили мене люди, яких особисто не знаю, але абсолютно точно знаю, що в них до біса грошей. Хотіли, щоб я приїхала до них безкоштовно. Вибачайте. Я теж людина і теж не хочу почувати себе лохом, чиї гроші хтось покладе собі в кишеню. Ви ж не безкоштовно працюєте, от і я не хочу.
Майдан збирався для того, аби замість зека-шапкокрадія нашим Президентом був розумний, привабливий, європейського зразку політик. Щоб нам соромно не було. Але Андрійовичу забракло хижацької хватки, і отримали ми, на жаль, те, що отримали.
А тепер - складається враження, що не лише Янукович боїться виступів народних мас, а й деякі опозиціонери теж. Провести вулицями проплачену масовку і мирно розійтися - це залюбки. Але як тільки молоді хлопці покидалися безневинними сніжками (нагадаю, що їхні опоненти зазвичай кидаються у нардепів фарбою, зеленкою і лайном) - так Яценюк каже, що вони мають бути знайдені і покарані.
Панове лідери опозиції, час нарешті зробити вибір. Або ви маєте справу з олігархами, які купують собі чільні посади, і проплаченою масовкою, яка за умов належної організації протягом двох або трьох годин виконує те, для чого її найняли.
Або ви визнаєте лідером того, за ким ідуть люди, а не того, хто більше заплатить, і залучаєте на акції непроплачених - і берете на себе відповідальність за їхні не завжди толерантні дії.