Комендант "Гостиного двору" Андрій Пастушенко-Сивий - про поведінку міліції
Публікую без змін, але в кінці додам дещо від себе.
Українська міліція зняла маску посередника між нами та забудовником "Гостиного двору" і показала своє справжнє обличчя.
В принципі, все нормально, так і мало бути. Наші правоохоронні органи нічим не відрізняються від того НКВД, яке в тридцятих роках виконувало вказівки партійних органів, витрушувало останні зернини із запічків по хатах українських селян, провадило дикі репресії проти інакомислячих (і проти мислячих взагалі), організовувало ГУЛАГи і таке інше.
Протягом останнього століття органи правопорядку переживали якісь зміни та реформування, але все це не мало фундаментального характеру: суть та механізм репресивного апарату залишався тим самим. Принципи добору і розстановки кадрів в цих структурах залишалися незмінними. Головний показник - виконання наказу, а не Закону, мета виправдовує засоби і т. д.
Подивіться, які люди там працюють. До нас в кімнату відпочиваючої зміни міг зайти старший лейтенант міліції і почати знімати на відео всіх, хто там знаходиться, заглянути з камерою в туалет, не зважаючи на те, хто там - чоловік чи жінка. Мотивував він це виконанням своїх службових обов'язків. Але факт, що після кожного погрому ми втрачали практично всі свої речі - від комп'ютерів до брудних шкарпеток.
Не треба бути ясновидцем, щоб зрозуміти, хто мародерствує, тим більше, шо потім свої речі ми бачили у міліціонерів та охоронців забудовника. Плазмовий монітор наш взагалі стоїть в кабінеті виконроба "Укр Реставрації" Вовка.
Тобто, міліція по суті своїй є репресивна мародерська структура, яка нічим не відрізняється від Сомалійських піратів.
Як виключення, трапляються там і нормальні люди. Але вони встидаються своєї порядності перед своїми ж колегами. Ви уявляєте, наскільки прогнивша має бути система, щоб людина в ній соромилась своєї людяності. Був один молодий сержантик, який тихенько підходив до мене зі словами: "Мені дуже не зручно, але Ви не могли б мені сказати, скільки людей у вас залишаються на ніч, мене заставляє наше начальство докладувати цю інформацію". Але, що цікаво - робив він це так, щоб не бачили і не чули його колеги.
Тобто, як кажуть, виключення тільки підтвержує систему. Дуже показовий випадок з гітарою пані Любомири, яку вже вночі після останніх подій наші дівчата побачили в автобусі елітного спецпідрозділу по боротьбі зі злочинністю "Беркут". Коли один з офіцерів "Беркуту" почав шось пафосно нести про честь, погони і мундир, - дівчатка ткнули його фейсом в факт, сказавши, що це наша гітара. Думаєте, він зніяковів? Нічого подібного! Він послав одного зі своїх підлеглих, і той демонстративно викинув гітару на сніг, швирнувши її метрів на двадцять від автобуса. Все це під схвальні вигуки та реготання своїх колег. І літня жінка пані Любомира пішла по глибокому снігу за своєю гітарою. А вслід їй лунав регіт та солдафонський гумор. ЦЕ ЛЮДИ ???
А.Пастушенко-Сивий
Додам від себе, що не зовсім згодна з характеристикою української міліції, як її подає пан Сивий.
По-перше, які з них ГПУшники чи НКВДисти? Ті були справді страшні, вони масово вбивали і катували невинних, могли знищувати людей цілими селами. Зараз теж катують, а бува, і вбивають - але те, що є зараз - жалюгідна пародія на те, що було. Не тому, що менти стали людянішими - а тому, що часи в цілому зараз не такі криваві.
Коротше, який з Януковича Сталін - такі з наших ментів ГПУшники :)
По-друге, не можна бути одночасно "НКВДистами" та "сомалійськими піратами" - це неможливо, принципи діяльності трохи різні :)
Які ж вони, працівники міліції, насправді? Переважно малоосвічені люди, які не переймаються такими матеріями, як моральні цінності, політичні вподобання, інтереси держави, конфлікт між законом і справедливістю тощо. Вони керуються наказом безпосереднього начальника - і нічим іншим. Порушити його можуть тільки заради помітної матеріальної вигоди - або з великого страху.
Вони можуть поводитися, як нормальні люди - наприклад, ввічливо відповісти на питання перехожого, необразливо пожартувати з дівчиною тощо - але тільки тоді, коли не мають наказу поводитись, як ненормальні. Тобто, коли людина, з якою вони взаємодіють, не є об’єктом їхнього наказу.
А якщо дивитися глибше, то у поганій поведінці міліції винні політики - і ніхто інший. Влада мінялася вже кілька разів - але жодного разу, наскільки пригадую, не було такого, щоб "беркутівець", який побив демонстранта, був за це серйозно покараний. І це при тому, що їхні дії, як правило, задокументовані, в тому числі журналістами - тобто, і знайти винного неважко, і докази його провини - ось вони.
Не саджають і не звільняють з роботи їх тому, що жоден політик досі не намагався зламати порочну систему - лише її очолити. Через це йому невигідно карати ментів, які дуже старанно виконували накази попередньої влади - він хоче, щоб вони так само старанно виконували його накази. І працівники міліції, від генерала до рядового, чудово це розуміють, відчувають себе захищеними і зовсім не бояться зміни влади.
Ви розумієте, що така ситуація неправильна?
Українська міліція зняла маску посередника між нами та забудовником "Гостиного двору" і показала своє справжнє обличчя.
В принципі, все нормально, так і мало бути. Наші правоохоронні органи нічим не відрізняються від того НКВД, яке в тридцятих роках виконувало вказівки партійних органів, витрушувало останні зернини із запічків по хатах українських селян, провадило дикі репресії проти інакомислячих (і проти мислячих взагалі), організовувало ГУЛАГи і таке інше.
Протягом останнього століття органи правопорядку переживали якісь зміни та реформування, але все це не мало фундаментального характеру: суть та механізм репресивного апарату залишався тим самим. Принципи добору і розстановки кадрів в цих структурах залишалися незмінними. Головний показник - виконання наказу, а не Закону, мета виправдовує засоби і т. д.
Подивіться, які люди там працюють. До нас в кімнату відпочиваючої зміни міг зайти старший лейтенант міліції і почати знімати на відео всіх, хто там знаходиться, заглянути з камерою в туалет, не зважаючи на те, хто там - чоловік чи жінка. Мотивував він це виконанням своїх службових обов'язків. Але факт, що після кожного погрому ми втрачали практично всі свої речі - від комп'ютерів до брудних шкарпеток.
Не треба бути ясновидцем, щоб зрозуміти, хто мародерствує, тим більше, шо потім свої речі ми бачили у міліціонерів та охоронців забудовника. Плазмовий монітор наш взагалі стоїть в кабінеті виконроба "Укр Реставрації" Вовка.
Тобто, міліція по суті своїй є репресивна мародерська структура, яка нічим не відрізняється від Сомалійських піратів.
Як виключення, трапляються там і нормальні люди. Але вони встидаються своєї порядності перед своїми ж колегами. Ви уявляєте, наскільки прогнивша має бути система, щоб людина в ній соромилась своєї людяності. Був один молодий сержантик, який тихенько підходив до мене зі словами: "Мені дуже не зручно, але Ви не могли б мені сказати, скільки людей у вас залишаються на ніч, мене заставляє наше начальство докладувати цю інформацію". Але, що цікаво - робив він це так, щоб не бачили і не чули його колеги.
Тобто, як кажуть, виключення тільки підтвержує систему. Дуже показовий випадок з гітарою пані Любомири, яку вже вночі після останніх подій наші дівчата побачили в автобусі елітного спецпідрозділу по боротьбі зі злочинністю "Беркут". Коли один з офіцерів "Беркуту" почав шось пафосно нести про честь, погони і мундир, - дівчатка ткнули його фейсом в факт, сказавши, що це наша гітара. Думаєте, він зніяковів? Нічого подібного! Він послав одного зі своїх підлеглих, і той демонстративно викинув гітару на сніг, швирнувши її метрів на двадцять від автобуса. Все це під схвальні вигуки та реготання своїх колег. І літня жінка пані Любомира пішла по глибокому снігу за своєю гітарою. А вслід їй лунав регіт та солдафонський гумор. ЦЕ ЛЮДИ ???
А.Пастушенко-Сивий
Додам від себе, що не зовсім згодна з характеристикою української міліції, як її подає пан Сивий.
По-перше, які з них ГПУшники чи НКВДисти? Ті були справді страшні, вони масово вбивали і катували невинних, могли знищувати людей цілими селами. Зараз теж катують, а бува, і вбивають - але те, що є зараз - жалюгідна пародія на те, що було. Не тому, що менти стали людянішими - а тому, що часи в цілому зараз не такі криваві.
Коротше, який з Януковича Сталін - такі з наших ментів ГПУшники :)
По-друге, не можна бути одночасно "НКВДистами" та "сомалійськими піратами" - це неможливо, принципи діяльності трохи різні :)
Які ж вони, працівники міліції, насправді? Переважно малоосвічені люди, які не переймаються такими матеріями, як моральні цінності, політичні вподобання, інтереси держави, конфлікт між законом і справедливістю тощо. Вони керуються наказом безпосереднього начальника - і нічим іншим. Порушити його можуть тільки заради помітної матеріальної вигоди - або з великого страху.
Вони можуть поводитися, як нормальні люди - наприклад, ввічливо відповісти на питання перехожого, необразливо пожартувати з дівчиною тощо - але тільки тоді, коли не мають наказу поводитись, як ненормальні. Тобто, коли людина, з якою вони взаємодіють, не є об’єктом їхнього наказу.
А якщо дивитися глибше, то у поганій поведінці міліції винні політики - і ніхто інший. Влада мінялася вже кілька разів - але жодного разу, наскільки пригадую, не було такого, щоб "беркутівець", який побив демонстранта, був за це серйозно покараний. І це при тому, що їхні дії, як правило, задокументовані, в тому числі журналістами - тобто, і знайти винного неважко, і докази його провини - ось вони.
Не саджають і не звільняють з роботи їх тому, що жоден політик досі не намагався зламати порочну систему - лише її очолити. Через це йому невигідно карати ментів, які дуже старанно виконували накази попередньої влади - він хоче, щоб вони так само старанно виконували його накази. І працівники міліції, від генерала до рядового, чудово це розуміють, відчувають себе захищеними і зовсім не бояться зміни влади.
Ви розумієте, що така ситуація неправильна?