Суд над захисницями Запорожця. Допит свідків-міліціонерів
Сьогодні, 7 лютого 2013 р., у Броварах відбулося виїзне засідання суду у справі захисниць Запорожця - Ганни Сінькової, Тетяни Близнюк та Ярослави Пугачової, які у травні минулого року під час перерви у судовому засіданні над Віталієм Запорожцем взяли участь в акції протесту, що відбулася просто у залі суду.
Адвоката у дівчат не було, вони досить толково захищали себе самі.
Приємно вразили свідки-міліціонери (сьогодні допитували тільки їх). Вони здебільшого впізнавали підсудних як тих, що блокували стіл судді, але ніяких жахливих показів не давали, дівчат не топили і на більшість питань відповідали, що подробиці не пам’ятають, бо пройшло багато часу.
Вони майже не брехали! За винятком нецензурної лайки, яка нібито лунала у залі, і ще деяких моментів. Треба передивитися відео, бо я теж могла підзабути, але наскільки пам’ятаю - ніхто не лаявся. Теоретично, міг якийсь дядько після того, як його штовхнули або вдарили, сказати раз міцне слівце, але й цього я не пам’ятаю.
А ще - свідки говорили не «під копірку», а кожен явно сам від себе, тобто - ніхто їх не готував до засідання. Це може бути гарною ознакою - що немає наказу згори засудити дівчат якнайсуворіше.
Суддя і навіть прокурор теж поводились дуже чемно. Старенький прокурор весь час намагався з’ясувати у свідків-міліціонерів, чим були невдоволені громадяни, через що почався протест. Ті відповідали, що громадянам, вочевидь, щось не сподобалось у діях суду.
Цікавий був немолодий дільничний, на момент скоєння «страшного злочину» - експерт-криміналіст. Він єдиний з усіх прийшов на суд у формі і був щиро переконаний, що «хуліганки» виконували чиїсь вказівки - бо без наказу ж не буває!
Почалося з того, що суддя Величко попросив всіх піднятися і назвати себе. Включно з вільними слухачами. У залі, крім учасників процесу - троє побратимів, які так і представляються побратимами і посестрами, і я.
Група підтримки і свідки біля Броварського суду
Перший свідок - ВОЛОХА Людмила Василівна, 1986 р.н. , слідчий Броварського МВ.
Вона не пам’ятає, по якій справі її викликано - каже, що було дуже багато виїзних подій, просить нагадати.
Далі розповідає, що від оперативного чергового надійшла інформація, що у Броварському суді відбуваються хуліганські дії. Виїхали втрьох у складі слідчо-оперативної групи до суду. Зайти через центральний вхід не могли, оскільки перед входом проходили мітинги. Зайшли з тильної сторони. Пройти на перший поверх було вкрай тяжко, бо було дуже багато людей, зокрема, працівники «Грифону».
Під’їхав заст. начальника Броварського МВ Хартанович Руслан Аркадійович, який спитав, що трапилось. Пішов перший через натовп у коридорі. Далі під’їхав Войновський, відповідальний від керівництва. Я стояла посеред коридору.
В цей день відбувалося слухання справи по Віталію Запорожцю, і, наскільки я зрозуміла, відбулися якісь конфлікти і люди перешкодили роботі суду. Руслан Аркадійович зайшов у зал суду, стояв на порозі. Представився, попросив тих громадян покинути приміщення залу судового засідання, щоб воно продовжилося. Що саме йому відповідали, я не чула, бо я далі була. Крім натовпу, нічого не бачила. Чула лише, як Руслан Аркадійович попередив, що якщо ці люди не покинуть судову залу і не перестануть перешкоджати, їх буде примусово виведено. Після цього я змогла обійти зал і побачила, як виводили людей, кого саме - не бачила, бо переді мною стояли багато людей, які викрикували, що когось б’ють.
Потім були запрошені 2 понятих і ми разом з експертами оглядали зал. На суддівському столі було брудно, там були сліди взуття, а на суддівському місці лежала картонна пачка від презервативів. А на лаві картуз чорного кольору.
ПРОКУРОР питає, як поводився натовп біля суду - чи буйствували, чи просто очікували.
Свідок ВОЛОХА: Чіткої відповіді не можу дати, бо ми заїздили на службовому автомобілі і ми зразу заїхали у двір, це було досить швидко, побачила лише велику кількість людей.
- Руху автомобіля не перешкоджали люди?
- Коли ми заїздили - ні.
- У коридорі бешкету, порушення порядку не було, хтось вам перешкоджав?
- Тільки значне скупчення людей.
- Тобто, нормальна обстановка?
- Дослівно сказати не можу, пройшло багато часу. Зайшли ми одразу... Не хочу вигадувати те, чого не пам’ятаю.
- Люди поводилися агресивно, викрикували щось?
- Спочатку, крім того, що було багато народу, нічого сказати не можу. А потім був шум.
- Хто був у залі на момент вашого прибуття?
- Я зайшла в зал лише після того, як звідти були виведені якісь люди. Там було лише кілька людей, які спокійно сиділи на лавках.
- Весь зал оглянули?
- Так, зліва направо.
- Чи були якісь порушення громадського порядку за час вашого перебування у суді?
- Лише на коридорі суду, коли у самому приміщенні, як я розумію, відбувалася сутичка, бо шумно було, я її не бачила, лише чула вигуки різного роду.
- Між ким сутичка?
- Між усіма відвідувачами, які були - як працівниками правоохоронних органів, які виводили людей, і відвідувачами. Хто саме це був, я не знаю, бо стояла ззаду, і переді мною стояли набагато вищі люди. Потім я відібрала пояснення у судді Міхієнкової.
- При під’їзді плакати бачили?
- Не можу сказати, чесно. Сиділа на задньому сидінні. З лівої сторони ринок, машини, люди ходять...
Питання ставить підсудна Ярослава ПУГАЧОВА.
- У коридорах знаходились люди - громадяни, чи журналісти, чи працівники спецпідрозділів?
- Було багато людей - і працівники «Грифону», і сторонні особи, я їх не просила представитись.
- Коли ви почули, як ваш колега звертається до когось з проханням звільнити зал - чи перебували на той момент у суді підсудний і головуючий суддя?
- Не знаю, бо я ж не заходила.
- Коли ви заходили і виходили через чорний хід, хтось перекривав виїзд?
- Коли ми вже виїздили, виїзд був вільний.
У Ганни СІНЬКОВОЇ питань немає.
Питання ставить підсудна Тетяна БЛИЗНЮК:
- Ви сказали, що зрозуміли, що відбувається перешкоджання роботі суду. З чого було видно, що хтось перешкоджає роботі суду?
- Ми нічого не зрозуміли, ми приїхали на повідомлення оперативного чергового по телефону, що перешкоджають роботі суду.
- Ви сказали, що у залі було брудно?
- Весь суд стіл був брудний, на ньому були відбитки ніг, а на кріслі головуючого - картонна коробочка…
- Чи було тоді судове засідання, коли ви робили огляд?
- Не було.
СУДДЯ ВЕЛИЧКО:
- Скажіть ще раз суду - при під’їзді і від’їзді транспорту нічого не перешкоджало?
- Ні.
- На той час тривало судове засідання?
- Не можу сказати.
- Викрики якісь були?
- Не пам’ятаю.
Свідка відпускають.
Наступний свідок - ВОЙНОВСЬКИЙ Олександр Дмитрович, 1971 р.н. Працює заступником начальника Броварського МВ.
- У мене дуже багато подій, на які я виїзжаю, я все пригадати не можу, є відео.
Виїхали у складі слідчо-оперативної групи на виклик про порушення громадського порядку, там був натовп людей, нічого детальніше я не пригадую.
Судді у залі не було, була велика кількість людей. Комусь пропонували звільнити зал, більш детально сказати не можу.
ПРОКУРОР: Що було біля приміщення суду - мене цікавлять написи, плакати, поведінка людей.
- Тоді щоразу перед судом відбувалися події, і що було саме тоді - чи грала музика, чи був виступ - я не пам’ятаю.
- Чи чинили ви якісь дії з метою запобігти злочинним діям, порушенню порядку?
- Пропонував покинути зал, ніхто не реагував, потім за допомогою працівників міліції ми допомогли людям покинути зал.
- Зал був заповнений?
- Повністю або частково.
- Підсудний був у цей час у залі?
- Ні підсудного, ні суддів, лише громадяни.
- Як виводили - силою чи просили вийти, чи ще якось?
- Після того, як не відреагували на прохання вийти, до них були застосовані примусові заходи, які допомогли покинути зал.
- Чи окремі, чи всі громадяни не хотіли покинути зал?
- Мабуть, окремі.
- Чоловіки, жінки?
- Наскільки я пам’ятаю, на столі сиділи жінки.
- Коли оглядали, в якому стані була кришка столу? Папери, документи були?
- Не було.
- Відбитки взуття бачили?
- Не пригадую. Якщо у протоколі є, значить, були.
- Коли Ви покинули зал?
- Після того, як вивезли підсудного, усі покинули територію суду. Все було спокійно, і працівники міліції, і я в тому числі, покинули приміщення суду.
- Скільки тривали всі ці події?
- Годин 5, мабуть.
ЯРОСЛАВА ПУГАЧОВА:
- Коли ви зайшли до залу, і там були безпорядки, судді і підсудного не було, працівники преси були? Їх теж виводили?
- Не пам’ятаю.
- Ви особисто когось затримували?
- Я майже щодня виїзжаю на якісь події і не можу відповісти.
- Ви особисто зверталися до жінок?
- Не пам’ятаю.
ТЕТЯНА БЛИЗНЮК:
- Коли запропоновано було залишити зал, всі покинули зал?
- Всі, крім тих жінок. Мабуть. Нічого більше сказати не можу.
- Що ж, 5 годин виводили тих жінок?
- Ні, 5 годин все разом це тривало.
- На початку суду ви були присутні?
- Моя службова діяльність пов’язана постійно з розкриттям хуліганських дій та інших злочинів, і я нічого пригадати не можу, бо у Броварах у той час відбувалося дуже багато подій.
ПРОКУРОР: Хтось із працівників міліції постраждав у той день? Фізичні ушкодження, порваний одяг, образи?
- Не можу відповісти.
Ярослава ПУГАЧОВА: Ви пам’ятаєте, як ті жінки, що були на столі, покинули залу суду? Їх вивели, винесли, чи вони самі вийшли?
- Я вже не пам’ятаю, є детальний відеозапис, де все відображено.
Свідка відпускають.
Наступний свідок - ПУХИР Михайло Михайлович 1983 р. нар. Працює помічником слідчого у Броварському МВ.
Возить як водій начальника слідчого відділу Войновського. Прибув разом із ним у суд.
- Він зайшов, я підійшов трохи пізніше, дивлюся, там заварушка, всі тягаються, б’ються, більше нічого не пам’ятаю.
Приїхали у суд ближче до обіду, Войновський зайшов, я хвилин на 10 пізніше. У коридорі було багато людей, я у зал не заходив, але з коридору бачив, що на столі хтось сидів. Штовхались, кричали щось про ментовський беспредел.
СУДДЯ: Хтось із підсудних був у залі суду?
СВІДОК ПУХИН озирається і впізнає Віталія Грузинова: «Цей мужик був».
Суддя каже дивитися на підсудних жінок, які сидять попереду.
Свідок впізнає Близнюк і Сінькову - що вони були у залі. Чи саме на столі чи ні, не пам’ятає.
ПРОКУРОР:
- У залі було багато народу?
- Так.
- Суддя був?
- Не було.
- А підсудний був?
- Ті, що в залі? А, підсудний? Не було.
- Ви могли зрозуміти, чому громадяни не бажають покинути зал?
- Чимось були обурені, незадоволені, чим саме, я не знаю. Кричали щось про те, що суд неправильно робить, «геть ментовський бєпрєдєл».
- Що робили дві жінки, яких ви впізнали, у залі?
- Вони стояли поблизу стола.
- А на столі, за столом хтось сидів?
- Я цього не бачив.
- А чоловіки що робили, яких ви впізнали?
- Як усі - штовхалися, кричали.
- Момент виводу громадян з залу бачили?
- Ні.
- З фотоапаратами, відеокамерами люди були?
- Так, дуже багато.
- Їм ніхто не забороняв це робити, не вилучав?
- Не бачив такого.
- Як довго перебували ваш керівник і ви у суді?
- Біля години.
- Ви з начальником уїхали?
- Так.
- На момент вашого від’їзду порядок був відновлений?
- Більш-менш, але все одно багато людей були в суді.
- Працівники міліції були у формі, із відповідному засобами?
- Так.
- Хтось застосовував насильство до громадян, крім виводу?
- Не бачив.
- Плакати якісь були?
- Були, написи не читав.
- У зв’язку з чим громадяни були невдоволені?
- Щодо судді. Що суддя щось там неправильно зробила.
ЯРОСЛАВА ПУГАЧОВА:
- Люди, які сиділи на столі, що робили?
- Я не бачив, бо стояв у коридорі.
- А як вони покинули приміщення?
- Їх просили: «Вийдіть, будь-ласка», потім почалось двіженіє серйозне, як вони покинули зал, я не бачив, бо вийшов. Наче Хартанович їм пропонував покинути зал.
- А вони що відповідали?
- «Геть ментовький беспредєл», весь час та сама фраза була.
- Тобто діалогу між Хартановичем і тими, хто сиділи на столі, не відбувалося? Він їм щось казав, а вони просто кричали?
- Я на столі взагалі нікого не бачив.
- Чи перешкоджав хтось вашому автомобілю?
- Нашому ні.
- А іншим?
- Не бачив.
ТЕТЯНА БЛИЗНЮК:
- Люди, яких ви упізнали в залі, чим займалися?
- Стояли біля столу.
- Що робили?
- Не пам’ятаю. Там кричали всі.
- У чому полягала штовханина чи бійка?
- Вони один одного почали штовхати. Закрилися двері, і я опинився за дверима.
- А хто в залі залишився?
- Войновський, Хартанович, і слідчо-оперативна група, якщо не помиляюся.
- Чули образливі вигуки?
- Те, що чув, я сказав. Про ментовський бєпрєдєл чув.
- Це було у відповідь на якісь дії, на штовханину?
- Я пам’ятаю, що людям запропонували вийти і почалися крики і штовханина.
- Ви не зрозуміли, чи засідання тривало у той час?
- Не знаю
- Ви сказали, що люди кричали щось проти судді, потім проти працівників міліції. Чи чули ви якісь погрози життю чи здоров’ю судді Міхієнкової і працівників міліції?
- Ні.
- А нецензурну лайку?
- Так вона там всюди була.
- Матом крили одне одного, чи до когось зверталися?
- Ну кричали, вам назвати якісь слова?
БЛИЗНЮК:
- Таке, як відбувалося того дня, ще багато разів відбувалося біля Броварського суду?
- Не пам’ятаю, скільки разів, але було, виїздили ми тоді. Там щоразу були якісь проблеми.
ПУГАЧОВА: Ви знаєте, хто був підсудний, у чому його звинувачували?
- Ні. Вже після цього всього, а так взагалі я не цікавлюся. у мене свої обов’язки.
Свідка відпускають.
Наступний свідок - ПУГАЧ Володимир Сергійович 1987 р. нар, працює у Броварському МВ оперуповноваженим карного розшуку.
Зранку йому повідомили, що він у конвої супроводжуватиме В.Запорожця.
- Приїхали, почалося засідання, було дуже багато журналістів. Я був у залі суду, поруч із підсудним. У залі було дуже багато журналістів, були також мої співробітники, з якими я разом конвоював Запорожця.
Почалося засідання, і почали викрикувати «Слава Запорожцю!»
СУДДЯ: Хто кричав?
- Весь зал.
- Когось конкретного запам’ятали?
- Там був чоловік з табличкою - якась грамота Запорожцю…
- З підсудних хтось був?
Свідок обертається, впізнає спочатку мене, потім Близнюк, Сінькову і Віталія Грузинова.
- Коли почалася перерва, вилізли на столи…
Я вийшов разом із Запорожцем, коли знову увійшов у зал, на столі сиділи двоє дівчат (впізнає Пугачову і Сінькову).
Суддя: Ви зайшли з підсудним?
- Ні, ми не могли продовжувати засідання, бо на столі сиділи. Я не пам’ятаю, чи заходив я у зал, чи не заходив.
- Ви ж бачили на столі підсудних.
- Там від дверей все видно. Я не пам’ятаю.
- Ви їм якісь зауваження робили?
- Хартанович робив.
- Звідки він з’явився?
- Суддя сказала викликати працівників міліції. Люди відмовилися вийти і почали вигукувати гасла.
- Хто викрикував?
- Весь зал. Кричали «Геть ментовський беспредел», «Гопники в погонах», «Слава Запорожцю».
- Жінки продовжували сидіти на столі?
- Так.
- Щось робили?
- Ну, викрикували, просто сиділи і все. Далі від начальства надійшла команда, щоб зняти їх зі столу і продовжувати судове засідання. Я запропонував їм злізти зі столу, вони відмовились. Я допомагав своєму співробітнику їх знімати. Вони упиралися, махали ногами...
- І як ви їх знімали?
- Застосовували фізичну силу?
- За руки, за ноги?
- Там було дуже важко, журналісти не давали виконувати свої обов’язки.
- Ви їх за руки, за ноги - і винесли?
- Якось вони пішли з нами за межі залу.
- Ви особисто когось виводили?
- Так, але не можу згадати, кого.
ПРОКУРОР:
- Скільки людей було в конвої?
- 4.
- Старший чи керівник хто?
- Не пам’ятаю.
- У залі скільки членів конвою було - всі чи не всі?
- Не всі. Мінімум 2.
- Ось, заходить суддя. Яку роботу встиг зробити суддя до початку порушення порядку в залі?
- Тільки оголосив, не встиг навіть розпочати засідання, як почалися вигуки із залу. Тоді суддя одному сказав, щоб та особа, яка вигукувала, вийшла, він відмовився, знову почалися вигуки і суддя зробив перерву.
- По суті, суддя нічого не встиг зробити, нікого допитати, в т.ч. і Запорожця?
- Так.
- У залі багато народу було - 30, 40?
- Зал був переповнений настільки, що деякі люди сиділи один в одного на руках. Може, чоловік 30, може, більше.
- Мова про представників ЗМІ йшла в залі? У судді хтось питав, що ми представники ЗМІ, будемо записувати?
- Здається, була мова про відеозйомку, але суддя заборонив. Було обурення, що не дозволяють проводити відеозйомку.
- З вигуків ви зрозуміли, чим громадяни обурені, що їм потрібно?
- Вони хочуть винести до народу, щоб всі все бачили, щоб було все зафіксовано.
- Оця відмова представникам ЗМІ не є причиною майбутньої поведінки громадян?
- Я не можу сказати, з яким наміром вони туди йшли.
- Ви казали про вигуки «Слава Запорожцю». Хто кричав?
- Всі кричали.
- Ви могли зрозуміти, що громандяни позитивно ставляться до підсудного і те, що робить суд, їх не задовольняє?
- Так.
- В який момент ваш підконвойний був виведений з залу?
- Не можу сказати. Я в конвої не щодня…
- Як так, ви не виводили його?
- Не виводив.
- За чиїм розпорядженням виводили людей?
- Хартановича.
- Він попросив звільнити зал чи стіл?
- Стіл.
- Мова не йшла про виведення громадян із залу?
- Ні.
- Цих дівчат ви від столу відвели? Стіл звільнили?
- Так.
- Стіл став вільний?
- Ні, як це сказати правильно...
- Ви не змогли зробити умови для продовження роботи, стіл був блокований?
- Так, люди блокували стіл, рвали на нас погони.
- Хто рвав?
- Ця жінка (Близнюк), коли я виводив іншу.
- Суддя більше не вийшов в зал?
- Ні. Бо ми досить довгий час не могли зробити належні умови для продовження засідання.
- Якщо суду нема, Запорожця нема, чого ж люди залишалися у залі?
- Це мої здогадки, я їх не хочу озвучувати. Але згодом додає: «Вони налаштовані проти працівників міліції і виправдовують дії Запорожця.»
- І це позитивне відношення до Запорожця дало негативне відношення громадян по відношенню до вас?
Мовчання.
- Кілька годин тривав цей бешкет, що ви робили?
- Чекали старшого, чекали, доки люди або самі розійдуться, або поки з’явиться старший, який дасть нам вказівку.
- А чому ж люди не розходились, якщо ви бачили, що Запорожця немає, засідання суду не буде?
- Я не можу читати думки. Чув що людей через інтернет запрошували. Я не знаю, мене ж не запрошували.
- Скільки часу тривало порушення порядку?
- Досить довго.
- Коли почалося судове засідання - о 9-ій, о 10-ій?
- Не пам’ятаю.
- Ви особисто постраждали того дня? Тілесні ушкодження, порваний одяг, образи?
Якби я був постраждалий, я б написав рапорт. Я вважаю себе постраждалим тому плані, що виконував свої професійні обов’язки, а вони перешкоджали.
ЯРОСЛАВА ПУГАЧОВА:
- Ви сказали, що журналісти зайшли до зали. Вони зайшли з телекамерами?
- Не пам’ятаю.
- Не подавали ніяких клопотань?
-Подавали. Здається адвокат подавав.
- Допит свідка був?
- Не пам’ятаю.
- Коли почалися бійки, штовханина, чули якісь нецензурні крики?
- Не пам’ятаю. Детально все можна побачити на камерах відеоспостереження.
- Якісь погрози на адресу суддів були?
- Не пам’ятаю. Я в суді вже назвав все, що я чув. Якби ще були якісь додаткові погрози, я б повідомив.
- Коли Хартанович попросив цих людей вийти, у них були якісь переговори?
- Коли Хартанович звернувся до них і попросив злізти зі столу, вони відмовились. Детально слово у слово не можу передати.
- Пам’ятаєте, яким чином вони покинули зал - самостійно чи їх виводили?
- Їх виводили, і люди, які знаходилися у залі, не давали працівникам міліції виконувати свої обов’язки.
ТЕТЯНА БЛИЗНЮК:
Скільки людей, скільки жінок було на столі?
- Дві. здається, можливо, більше.
- У той момент, коли їх знімали зі столу, ви виводили одну з них?
- Так.
- А яку?
- Я виводив спільно зі своїм співробітником і вже не пам’ятаю, яку я виводив.
Я виводив 2 дівчат.
- А де ви їх взяли?
- Одну зняли зі столу (мій співробітник зняв, а я помагав виводити), а натовп перешкоджав.
- Чоловіків теж виводили?
- Так, спочатку жінку, потім чоловіка.
- Що робила я?
- Стояли біля столу.
- Де саме я відірвала погон?
- Я був у тенісці, ви схопили мене за погон і почали шарпати.
ЯРОСЛАВА ПУГАЧОВА:
- З якою метою цих людей виводили, вони були вже у стані затриманих?
- Мені надійшла вказівка. Мету можете запитати у мого безпосереднього начальства.
ТЕТЯНА БЛИЗНЮК: Які ваші обов’язки були як конвойного?
- Супроводжувати В. Запорожця.
- А тих людей, яких ви виводили, ви куди їх вивели?
- У коридор.
- А далі?
- Далі їх супроводжували, куди не знаю, я вертався у зал за іншими.
- А ви можете залишати без уваги підсудного?
- Він був у конвойній кімнаті
- Скільки разів заводили Запорожця до зали суду?
- Перший раз його заводили, другий не пам’ятаю, чи завели.
Наступний свідок - СТОГНІЙ Юрій Андрійович 1982 р. нар. Не працює. Тоді працював оперуповноваженим у карному розшуку Броварського МВ.
- Біля 11 години знаходився на виїзді, де виявили боєприпаси. Тут подзвонили, що в суді відбуваються безпорядки. У складі слідчої опергрупи виїхав туди. Центральний вхід був заблокований, заїхали через ворота і зайшли через службовий вхід.
СУДДЯ: Як це заблокований?
- Стояли люди, нікого не пропускали, двері були закриті.
Зайшли в суд, там були працівники «Грифону», які пояснили, що зірвано судове засідання, суддя в кабінеті, а люди сидять на столі. Коли я зайшов у зал, побачив, що дійсно, біля столу багато людей, сидять люди на столі, на стільчику судді.
Їх там сиділо 2 чи 3 і руки вони вперепльот тримали, там ще хлопці були.
На прохання судді упізнати когось із підсудних впізнає Сінькову.
- Після чого я вийшов із залу, зателефонував у чергову частину по вказівки. З’явився заступник начальника Броварського МВ Хартанович і сказав, що спробує ситуацію владнати мирним шляхом. Він зайшов, а я стояв у дверях, він став показувати посвідчення і просив звільнити стіл, але люди почали кричати що злазить не будуть і вимагали... а що вони вимагали? «Геть ментовський беспредел», «Гопники в погонах» і ще щось кричали.
Він ще раз попросив їх звільнити зал, після цього сказав, що попереджає третій раз, після цього людей почнуть виводити. Після третього разу наказав виводити. І почали ми виводити людей із залу суду.
СУДДЯ: Ви безпосередньо кого виводили?
- Я нікого, виводили працівники «Грифону». Після того, як все закінчилося, я проводив опитування людей.
ПРОКУРОР:
- З поведінки громадян, які були біля столу, можна було зрозуміти, чого вони вимагають
- Так, вони вимагали свободи Запорожцю.
- Суддю бачили в залі?
- Ні.
- Тобто, у вашій присутності судове засідання не проводилося?
- Ні.
- З яою метою пан Хартанович дав розпорядження вивести людей?
- Щоб суддя могла зайти і оголосити перерву у судовому засіданні.
- Тих, що в залі не виводили, лише тих що біля столу?
- Так. Але вони були один колектив. Вигуки були і зі стола, і з залу, і з коридору.
- Скільки працівників «Грифону» було?
- Чоловік 5, може, більше. Ще конвой був.
- Після того, як звільнили стіл і вивели громадян, чому суддя не виходив?
- Бо натоптано було, презервативи вилаялися, і Войновский дав наказ провести огляд подій.
- Тобто місце було непридатне для роботи?
- Так.
- Чому громадяни продовжували перебувати у залі, хоча судді і підсудного вже не було?
- Не знаю.
- Що було напис на плакатах?
- «Запорожець наш Герой», Ура, Свобода, прапори були.
- Можете пояснити, чого так довго цей бешкет продовжувався?
- Це ж толпа, вони ж роблять що хочуть, є ж якісь зачинщики, звідкіля ж я знаю?
- Чи були якісь організатори, керівники?
- Оцей чоловік, що тут сидів (Коханівський - О.Б.) керував.
- Біля столу були жінки чи чоловіки теж?
- І чоловіки.
- Вони опиралися?
- Так, кричали «Уберіть руки, ми будемо тут знаходитись».
ЯРОСЛАВА ПУГАЧОВА:
- Ви сказали що натовп на вулиці не пропускав вас до дверей і що двері були зачинені. Як же ви дізналися, що вони зачинені?
- Ну, потім же я проштовхався до дверей і посмикав.
- Чи чули нецензурну лайку і на чию адресу?
- На адресу працівників міліції. І про суддю теж висловлювалися.
- Погрози життю і здоров’ю судді чули, і які саме?
- Не пригадаю
- Хто це вигукував?
- У натовпі хтось.
- Скільки було презервативів?
- Не рахував. Я один бачив.
- Вони були використані?
Суд знімає це питання і робить Ясі Пугачовій зауваження за посмішку.
ПУГАЧОВА: Ці люди були між собою знайомі?
- З того, що бачив - так.
- Вони називали один одного на ім’я, чи з чого це було видно?
- Вони спілкувалися, якісь дії обговорювали: ти стій там, ти там, не пускаємо ментів.
- А коли Руслан Аркадійович просив людей злізти зі столу, між ними відбувався якийсь діалог?
- Вони кричали, що злазити не будуть.
БЛИЗНЮК: На столі скільки людей було.
- Сиділи, ноги під себе, три дівчини. Та, що задавала питання (Пугачова) сиділа у зеленій кофті.
- Чи великий був безлад після того, як їх вивели?
- 2 сліди - це великий чи ні?
- Їх не можна було витерти?
- Можна, але це ж доказ.
- Там були презервативи чи упаковка від них?
- Він був розпечатаний, сам презерватив.
- Приміщення суду було заблоковане ззовні чи зсередини?
- Це важко сказати, мабуть, його ж зсередини закрили, щоб люди не могли потрапити.
ПУГАЧОВА: Вас до цього колись вже викликали у цей суд? Ви бачили цей стіл до цього дня?
- Звісно.
- І слідів там не було? Може, вони раніше з’явилися.
-Як же я бачив, якщо я зайшов, потім зняли людей, потім я бачив сліди.
Наступний свідок - прийшов у формі. Прізвище щось типу БЕРЕГІЙ Володимир Михайлович. Тоді був експертом у складі слідчо-оперативної групи, зараз працює дільничним.
30 травня 2012 року надійшло повідомлення від чергової частини, і нас направили до суду. Коли приїхали, побачили, що центральні двері зачинені, і ми зайшли у приміщення через тильну сторону. Там були незвичні події за всі роки роботи. На столі у залі засіданні сиділи молоді особи і перешкоджали роботі суду.
(Упізнає всіх трьох підсудних.)
Сиділи ноги під себе. Коли приміщення вже звільнили, мені дали вказівку обробити місце події, зняти відбитки.
Мною були виявлені сліди взуття, я їх зняв на прозору плівку, і сліди рук.
Перед цим як ми прийшли, вигукували різні непристойні слова - і в коридорі, і як звільняли зал від тих осіб. Вони вигукували непристойні слова на адресу міліції. Мені під час цієї процедури розбили екран цифрового фотоапарату, я хотів би заявити цивільний позов.
Але свідок не стверджує, що це зробили підсудні.
СУДДЯ: Чому раніше не звернулися з цивільним позовом?
- У матеріалах справи повинно бути, я слідчому писав...
- Цивільний позов заявляли?
- Не пам’ятаю вже.
ПРОКУРОР:
- Ви в залі суддю не бачили, судове засідання при вас не відбувалося?
- Ні.
- Ви брали участь у звільненні зали від громадян?
- Я стримував сторонніх осіб, щоб вони не перешкоджали працівникам міліції виводити людей. Фотоапарат розбили перед тим, коли я намагався фотографувати.
- Чого вимагали громадяни, що були у залі?
- Вони незадоволені були ходом процесу чи рішенням суду, вони на суддю казали «Геть», все, що діялося у залі, на їхній погляд, було неправильним.
- Коли зал звільнили для огляду, якісь люди перебували у ньому?
- Ні, лише слідчо-оперативна група. Я сфотографував шапку якусь і пачку від презервативів.
- Працівники «Грифону» звільнили коридор?
- Так, практично всі вже були на вулиці тоді.
- Чи читали якісь плакати?
- Так, так були якісь плакати, було імпровізоване опудало судді…
- Були якісь ушкодження вам, крім фотоапарату?
- Я вважаю, що це несуттєво. Два гудзики відірвали, я їх пришив, та й усе.
ПУГАЧОВА: Чи чули образи або погрози на адресу суддів («Смерть судді Міхієнковій», чи «Ми тебе вб’ємо»)
- Важко зараз згадати дослівно. Ви ж краще пам’ятаєте.
- А образи на адресу працівників міліції?
- Я не хотів би повторювати ці слова, які ви казали на адресу міліції.
- Я особисто?
- І ви особисто, і ваша група підтримки.
- З чого було видно, що ці люди були знайомі між собою? Чи хто віддавав цим людям вказівки?
- Ну, вказівки вам прийшли трошки збоку, ви самі знаєте, звідки...
- Ви знаєте, хто мені віддавав вказівки? - щиро дивується Яся.
- Так, я бачив цього чоловіка, він був у вишиванці.
- Які вказівки він мені давав?
- Я думаю, вас ніхто силою туди не заганяв…
СУДДЯ: Ближче до справи, будь ласка.
ПУГАЧОВА: Я питаю, з чого було видно, що ці люди були знайомі між собою?
СВІДОК: Їх об’єднувала одна ідея і одна справа. Як таке може бути, що сидять на одному столі і незнайомі між собою? Ну хоча б півгодини або годину перед тим їх познайомили і пояснили і сказали, яку справу вони мають зробити.
(Кумедно, як людина не вірить у можливість спонтанних протестів. Всім обов’язково хтось дає вказівки - О.Б.)
ТЕТЯНА БЛИЗНЮК:
- Ви бачили процес затримання тих людей, що були на столах?
- Все є на відео. Тих, що були на столі, виводили, а інші люди намагалися вирвати вас із рук міліції, а ми не давали їм це робити.
Розказує, що було багато відбитків долонь, а не бруду.
Наступний свідок - СТЕЦЕНКО Валерій Володимирович 1981 р. нар., начальник конвою конвойного відділення Броварського МВ.
Разом з ним увійшов Микола КОХАНІВСЬКИЙ, який раніше виходив. Суддя робить йому зауваження, що увійшов без дозволу.
- Це відбулося на початку літа 2012 р. Розгляд справи був на 11 годину. Підсудного Запорожця доставили в зал на 1 поверсі, помістили у клітку для затриманих. Потім я повернувся до конвойного автомобіля і ми повели іншого підсудного на 2 поверх.
Десь в 11:40 до мене підійшов у зал, де розглядалась інша справа, конвоїр Отаманюк, бо у мене як у старшого були ключі від клітки. Повідомив, що треба вивести підсудного Запорожця. У залі було біля 30 осіб, було дуже шумно, були вигуки. Спецпідрозділ «Грифон» перегородив вихід, щоб ми могли безперешкодно вивести підсудного. Ми вивели підсудного і завели його у конвойне приміщення, я залишився там з ним. У подіях участі не приймав, бо охорона порядку не входить у мої обов’язки. Лише чув вигуки, але нічого не бачив, бо були закриті двері.
СУДДЯ: Коли заходили, судді не було?
- Ні, складу суду не було, Отаманюк повідомив, що суддя оголосив перерву.
Двоє чи троє сиділи на столі і хтось у суддівському кріслі.
(Впізнає Близнюк і Сінькову).
Чув вигуки «Гопники в погонах!» і «Геть ментовський беспредел».
Години через півтори ми знову завели Запорожця до клітки, увійшли судді, оголосили перерву.
ПРОКУРОР просить згадати, коли оголосили перерву.
- Десь в 11:40 ми вивели підсудного з залу, а вийшов суд з нарадчої кімнати десь через півтори години.
- Крім названих осіб, ще хтось біля столу був?
- Так, оцей чоловік (вказує на Коханівького). Але він просто стояв.
- Ці особи щось вимагали?
- Вигуки були, але моя увага була на підсудного. Усі, що в залі були, усі кричали.
- Вивід громадян здійснював «Грифон», а Ви не брали участь?
- Ні в мої обов’язки не входить підтримання громадського порядку.
- На вулиці щось бачили?
- З конвойного приміщення не видно.
ПУГАЧОВА:
- Чи чутно було на 2 поверсі крики, галас, шум об 11:40? Чи могли ви це почути, чи могло це заважати судді на 2 поверсі?
- Не було чути, тому що на порозі при вході стояла колонка, де звук, мабуть, був на максимумі, що заважало всім.
Те, що відбувалося в залі, я побачив і почув вже після того, як мені сказали, що треба вивести підсудного з залу.
- Чи чули нецензурну лайку?
- Не пам’ятаю
- Погрози на адресу судді?
- На адресу Тамари Леонідівни, може, й не чув, але чув - не знаю, чи можна трактувати це як погрозу, але кричали: «Віталік ми з тобою, не переживай, патронів на всіх хватить!», зокрема, цей мужчина кричав (Коханівський - О.Б.)
Входить наступний свідок. ОТАМАНЮК Богдан Ігоревич, 1986 р. нар., не працює. Раніше працював у конвої у Броварському МВ.
- Завели ми Запорожця у зал, зайшла колегія суддів, я знаходився у залі. Оголосили перерву, судді вийшли, ніхто не хотів залишати зал.
- Перерву для чого оголосили?
- Не пам’ятаю, але це було до обіду. Вивели ми Запорожця, і я знаходився у конвойному приміщенні. Після цього до залу не заходив.
ПРОКУРОР: Ви були на момент, коли розпочалося судове засідання. Що зробила суддя до уходу в нарадчу кімнату?
- Там крики кричали, і вона сказала, що поки не буде порядку, проводити засідання не буде.
- Судове засідання не розпочалося?
- Хвилин 10-15 пройшло. Вона намагалася їх заспокоїти, але ніхто не реагував.
- Чого бажали від судді громадяни?
- Не пам’ятаю, які крики були. «Геть ментовський беспредел!» і «Гопники в погонах» точно було.
- Конкретні вимоги до судді пред’являлися?
- Не пам’ятаю.
- Процес звільнення від громадян залу вам відомий?
- Присутній не був.
ПУГАЧОВА:
- Ви піднімалися на 2 поверх за начальником конвою. Чи чутно було на 2 поверсі?
- Там все чутно було.
- Чи чули образи чи погрози чи нецензурні вислови на адресу головуючої Тамари Міхієнкової?
- Нецензурні вислови були, але конкретніше не скажу. Там багато кричали.
- Ніякого засідання не відбувалося, коли головуюча ще була в залі, не було клопотань, тощо?
- Не пам’ятаю.
БЛИЗНЮК:
- Ви чули нецензурні вигуки, це було багато голосів?
- Багато, бо конвойне приміщення знаходиться поруч.
- Там були чоловічі голоси чи жіночі?
- І чоловічі і жіночі. «Геть ментовський бепредел», «Гопники в погонах» - це коли вже суддя вийшла у нарадчу кімнату.
Наступний свідок КОМОРНИЙ Микола Григорович 1973 р. Конвоїр з Броварського МВ.
Ми доставили підконвойних до суду, розвели їх по залах. Я знаходився у залі на 2 поверсі з іншим підсудним. Зі мною також знаходився Стеценко. За деякий час його викликали, а я залишився з підсудним, справа якого слухалася на 2 поверсі. А далі вже знаю зі слів інших, телебачення й Інтернету.
СУДДЯ: на 2 поверсі проводити судове засідання не заважали, була спокійна обстановка?
- Через справу Запорожця кожне засідання стояла перед входом апаратура, з якої лунала музика, велись розмови через мікрофон. Тому, на мою думку, у залі було тяжко вести справу.
- А якісь вигуки з 1 поверху було чутно?
- Вигуки якісь були в любому випадку. Конкретно - щось про міліцію кричали. Точно пояснити я зараз не готовий, щоб не помилитись.
ПРОКУРОР:
- У другому залі суддя провів судове засідання?
- Воно йшло, але я не готовий сказати, чи закінчилося, чи він просто оголосив перерву.
- Що робив суддя?
- Не скажу точно. Наша основна задача - підсудний. Я не пам’ятаю
- Музика біля будинку заважала роботі на 2 поверсі?
- Так.
- А шум з 1 поверху заважав?
- Шум якийсь був, але я не готовий сказати, це був шум з вулиці чи в коридорі.
У підсудних питань немає.
Наступне засідання - завтра, 8 лютого, о 10:00. Будуть допитувати суддів і Хартановича.