Суддя Бурбела переніс суд над "васильківцями" через присутність у залі нардепів (+стенограма)
Вчора, 24 січня, мав відбутися суд по так званій "васильківській справі". Сергія Бевза і Володимира Шпару доставили із СІЗО на суд, але суддя Юрій Бурбела відмовився починати судове засідання, поки із зали не вийдуть троє народних депутатів.
Дружини підсудних - Ганна Мосійчук, Христина Бевз, Наталія Шпара біля Києво-Святошинського суду
Подробиці розповіла на своїй сторінці у Фейсбук дружина і громадський захисник Сергія Бевза Христина Бевз:
"Вчорашнє засідання по "васильківській справі" так і не розпочалось.
Суддя наполягав, що народні депутати України, які перебували в судовій залі перед початком засідання, мають покинути приміщення.
Суддя заявив, що депутати не є учасниками процесу, тому не мають права бути присутніми під час розгляду справи, що відбувається в закритому режимі. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року, (справа 1-12/99 №4рп/99), суддя заявив також, що народні депутати не мають права звертатись до суддів зі зверненнями, клопотаннями та пропозиціями стосовно конкретних кримінальних справ.
На це народні депутати відповіли, що ця норма закону тут недоречна, оскільки з жодним клопотанням чи пропозицією вони до суду не звертаються. Вони лише, користуючись своїм конституційним правом, бажають бути присутніми на засіданні, щоб контролювати дотримання законності під час розгляду справи в суді (Рішення Конституційного Суду, Справа N 1-14/2003, 10 квітня 2003 року, N 7-рп/2003).
Суддя продовжив наполягати, що народні депутати мають покинути приміщення. Депутати в свою чергу просили суддю аргументувати свою позицію, посилаючись на відповідну норму закону. Врешті суддя відклав засідання до 14.30 год., 5 лютого".
СТЕНОГРАМА СПІЛКУВАННЯ СУДДІ З ДЕПУТАТАМИ В ЗАЛІ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ЗАСІДАННЯ
Суддя Юрій Бурбела: в залі присутні особи, що не є учасниками процесу. Шановні, представтесь.
Андрій Іллєнко: Іллєнко Андрій Юрійович, народний депутат України.
Суддя: Андрій Юрійович, ну по-перше, дайте, будь ласка, ваше посвідчення. Ви являєтесь учасником процесу?
А.Іллєнко: Я, як народний депутат України, я подавав також заяву на поруки щодо підсудних.. Відповідно, в рамках виконання своїх повноважень як народного депутата, діючи на підставах Конституції та Закону „Про статус народного депутата України” вважаю доцільною свою присутність в якості слухача на даному судовому засіданні.
Суддя: роз’яснюю вам, у нас закритий процес. На закритому процесі не можуть бути присутні особи, які не являються учасниками процесу, незалежно від їх посад, становища.. Що стосується повноважень народного депутата України. Це ваш помічник?
А.Іллєнко: Ні, це теж 2 народних депутата України.
Суддя: я перепрошую, назвіться.
Юрій Сиротюк: ваша честь, народний депутат України, Сиротюк Юрій Миколайович.
Очевидно, ви не читали роз’яснення Конституційного суду України від 2003 року про права народного депутата. Давайте ми їх разом прочитаємо і вияснимо, чи маю я, як народний депутат право бути тут, як людина, яка має доступ до державної таємниці, як людина, яку запрошують на закриті засідання, де інші особи не мають права. Ми тут не в статусі учасників процесу, а в статусі людей, які спостерігають за дотриманням Конституції, бо ця справа має величезний резонанс і величезну увагу суспільства і величезні підозри в тому, що тут порушується Конституція, в тому числі суддею головуючим. Щоб зняти ці питання, як народний депутат України, користуючись конституційними повноваженнями, які є вищими від будь-яких повноважень в Україні і роз’ясненнями Конституційного суду від 2003 року „Про право народного депутата”, яке ми можемо прочитати вголос, і для вас і для мене з’ясувати, маю я чи не маю право перебувати тут. Дякую.
Суддя: по-перше, надайте, будь-ласка, ваше посвідчення.. Хто ще з народних депутатів присутній?
Андрій Мохник: Мохник Андрій Володимирович. Повністю підтримую своїх колег і такий прискіпливий розгляд дає підстави вважати, що суд упереджений. Вже.
Суддя: Так, це все? Всі народні депутати?
А. Мохник: Якщо треба, ми приведемо сюди всю фракцію.
Суддя: Я питаю про те, хто присутній на даний момент. Вам зрозуміло?
Так, це хто?
Представник омбудсмена: Представник уповноваженого.
Суддя: Ой, я перепрошую. Так, інших осіб немає. І так, шановні депутати, народні. Зачитую рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року, справа 1-12/99 №4рп/99.
Пункт 1.1 Резолютивної частини: „Народний депутат України не має права звертатись з вимогами чи пропозиціями до судів, до голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ”. Це перше.
І з цього приводу роз’яснення пленуму Верховного Суду „Про незалежність судової влади”, Постанова №8 від 13.06.2007 року:
„Суди не повинні встановлювати особливого порядку (контролю) щодо розгляду звернень, які надійшли від представників влади. Встановлене статтею 86 Конституції України право народного депутата України на запит є обмеженим і не поширюється на питання, пов'язані зі здійсненням правосуддя у конкретних справах. Звернення народного депутата України з вимогою чи пропозицією до судів, голів судів або безпосередньо до суддів з питань здійснення правосуддя у конкретній справі є неприпустимим і не підлягає розгляду. Залежно від характеру і змісту таких запитів та звернень їх слід розцінювати як втручання в судову діяльність. Вмотивовування таких запитів і звернень посиланнями на законодавство, що визначає порядок розгляду звернень громадян, статус народних депутатів України чи депутатів місцевих рад тощо не повинні братися до уваги в силу положень частини другої статті 126 Конституції України.
Згідно з рішенням Конституційного Суду, яке тільки що було зачитано, „народний депутат не має права звертатись з вимогами чи пропозиціями до судів, голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ. Ненадання суддею відповіді на такі запити чи звернення народних депутатів через незаконність вимог, які вони містять, не утворює складу правопорушення, пов’язане з порушенням строків і порядку розгляду депутатських запитів та звернень”.
Ю. Сиротюк: Ваша честь, дозвольте звернутись.
Суддя: будь ласка.
Ю.Сиротюк: Очевидно ми погоджуємось з усім тим, що ви озвучили. Тому ми не звертаємось з жодним проханням, з жодною вимогою. Ми розуміємо, що ми не маємо такого права конституційно. Ми говоримо про інше конституційне право, право народного депутата без звернення, без вимоги, без тиску перебувати в цьому приміщенні і спостерігати за дотриманням права і Конституції. Жодної незаконної вимоги немає. На жаль, озвучене вами рішення Конституційного Суду. Ми не озвучили жодної вимоги, ми користуємося своїм конституційним правом, яке теж роз’яснено Конституційним Судом від 2003 року про право перебування народного депутата в будь-яких установах, об’єктах, в тому числі охоронюваних, секретних, режимних і т.д. Можемо підняти і прочитати, що це означає. Ми не звертаємось до вас, ні про що не клопочемо.. Просто спокійно перебувати в цьому приміщенні.
Суддя: Ну як же ви не клопочете.. Так, а це вже є клопотання..
Ю.Сиротюк: Це наше право.
Суддя: Чи правильно я, як головуючий по справі, зрозумів, що народні депутати відмовляються залишити залу судового засідання?
Ю.Сиротюк: Ми, користуючись своїм конституційним повноваженням і роз’ясненням Конституційного суду, яке я теж прошу зачитати від 2003 року, „Про право народного депутата на першочерговий прийом, на перебування в тому числі в судових органах, секретних об’єктах, тобто ми користуємося своїми конституційними повноваженнями. Ми не клопочемось до вас з будь-якими зверненнями по цій справі, ми, як народні депутати, маємо право тут перебувати. Ми не є учасниками процесу, ми не будемо втручатись в процес, ми хочемо спостерігати за законністю цього процесу. Це наше конституційне право. Можу вам надати рішення Конституційного Суду з цього приводу. Рішення Конституційного Суду, якщо дозволите, воно дуже велике, але ви можете в цьому, Ваша честь пересвідчитись.. Я зараз вам зачитаю його назву. Ми не клопочемось ні про що.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 17, Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про гарантії діяльності народного депутата України) Справа N 1-14/2003, 10 квітня 2003 року, N 7-рп/2003.
Там чітко роз’яснене наше право перебувати в будь-якому місці. Якби ми звертались зі зверненням до вас, клопотанням по цій справі, очевидно, що діяло би ваше рішення, але ми не звертаємось з будь-яким зверненням. Користуємося своїм конституційним право перебувати тут. Дозвольте сісти.
Суддя: сідайте, будь ласка. (18 секунд пауза). На жаль, я не можу зараз погодитись з тим, що народний депутат має право бути на засіданні, яке носить закритий характер. Тому оголошується в судовому засіданні перерва на 30 хв., щоб депутати змогли, так сказати, ситуацію оцінити, обговорити між собою..
Ю.Сиротюк: ваша честь, дозвольте звернутись перед оголошенням перерви. Я хотів би, щоб ви в своїх словах посилались на норму Конституції чи закону чи будь-якого рішення..
Суддя: я вам оголосив..
Ю.Сиротюк: ця норма не стосується участі..
Суддя: це ви так вважаєте..
Суддя: я не кажу, що це перерва, бо засідання не починалось.
Після перерви.
Суддя: шановні народні депутати, ви не бажаєте залишити приміщення, правильно я вас зрозумів?
А.Мохник: ваша честь, ви не аргументували, на підставі чого ми маємо це зробити. Ми вам аргументували, що є рішення Конституційного Суду від 2003 року, яке дозволяє нам перебувати в будь-яких приміщеннях, в тому числі з конфіденційною і таємною інформацією.
Суддя: це рішення на даний випадок не поширюється. В цьому ж рішенні зазначено права народного депутата здійснюються з урахуванням встановленого законом спеціального режиму доступу на окремі об’єкти, зокрема, пред’явлення інших документів, ніж посвідчення народного депутата України чи їх оформлення, особистий огляд та перевірка речей відвідувачів та інше. Тобто, ну це ви так тлумачите..
А.Мохник: Ми отримали доступ до цього приміщення?
Суддя: приміщення? Зал судових засідань засідань ви звільнити відмовляєтесь, правильно я вас зрозумів?
А.Мохник: ваша честь, ви не аргументували, на якій підставі..
Суддя: послухайте, я оголосив вам..
А.Мохник: Те рішення Конституційного Суду нас не стосується, оскільки ми запит не подавали, ми до вас не звертались..
Суддя: Так, зрозуміло, все зрозуміло. І так, у зв’язку з відмовою народних депутатів України залишити зал судових засідань.. Засідання відбувається в закритому режимі.. Судове засідання відкладається до 14.30 хв. 5 лютого.
Фото Сергія Рульова
Дружини підсудних - Ганна Мосійчук, Христина Бевз, Наталія Шпара біля Києво-Святошинського суду
Подробиці розповіла на своїй сторінці у Фейсбук дружина і громадський захисник Сергія Бевза Христина Бевз:
"Вчорашнє засідання по "васильківській справі" так і не розпочалось.
Суддя наполягав, що народні депутати України, які перебували в судовій залі перед початком засідання, мають покинути приміщення.
Суддя заявив, що депутати не є учасниками процесу, тому не мають права бути присутніми під час розгляду справи, що відбувається в закритому режимі. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року, (справа 1-12/99 №4рп/99), суддя заявив також, що народні депутати не мають права звертатись до суддів зі зверненнями, клопотаннями та пропозиціями стосовно конкретних кримінальних справ.
На це народні депутати відповіли, що ця норма закону тут недоречна, оскільки з жодним клопотанням чи пропозицією вони до суду не звертаються. Вони лише, користуючись своїм конституційним правом, бажають бути присутніми на засіданні, щоб контролювати дотримання законності під час розгляду справи в суді (Рішення Конституційного Суду, Справа N 1-14/2003, 10 квітня 2003 року, N 7-рп/2003).
Суддя продовжив наполягати, що народні депутати мають покинути приміщення. Депутати в свою чергу просили суддю аргументувати свою позицію, посилаючись на відповідну норму закону. Врешті суддя відклав засідання до 14.30 год., 5 лютого".
СТЕНОГРАМА СПІЛКУВАННЯ СУДДІ З ДЕПУТАТАМИ В ЗАЛІ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ЗАСІДАННЯ
Суддя Юрій Бурбела: в залі присутні особи, що не є учасниками процесу. Шановні, представтесь.
Андрій Іллєнко: Іллєнко Андрій Юрійович, народний депутат України.
Суддя: Андрій Юрійович, ну по-перше, дайте, будь ласка, ваше посвідчення. Ви являєтесь учасником процесу?
А.Іллєнко: Я, як народний депутат України, я подавав також заяву на поруки щодо підсудних.. Відповідно, в рамках виконання своїх повноважень як народного депутата, діючи на підставах Конституції та Закону „Про статус народного депутата України” вважаю доцільною свою присутність в якості слухача на даному судовому засіданні.
Суддя: роз’яснюю вам, у нас закритий процес. На закритому процесі не можуть бути присутні особи, які не являються учасниками процесу, незалежно від їх посад, становища.. Що стосується повноважень народного депутата України. Це ваш помічник?
А.Іллєнко: Ні, це теж 2 народних депутата України.
Суддя: я перепрошую, назвіться.
Юрій Сиротюк: ваша честь, народний депутат України, Сиротюк Юрій Миколайович.
Очевидно, ви не читали роз’яснення Конституційного суду України від 2003 року про права народного депутата. Давайте ми їх разом прочитаємо і вияснимо, чи маю я, як народний депутат право бути тут, як людина, яка має доступ до державної таємниці, як людина, яку запрошують на закриті засідання, де інші особи не мають права. Ми тут не в статусі учасників процесу, а в статусі людей, які спостерігають за дотриманням Конституції, бо ця справа має величезний резонанс і величезну увагу суспільства і величезні підозри в тому, що тут порушується Конституція, в тому числі суддею головуючим. Щоб зняти ці питання, як народний депутат України, користуючись конституційними повноваженнями, які є вищими від будь-яких повноважень в Україні і роз’ясненнями Конституційного суду від 2003 року „Про право народного депутата”, яке ми можемо прочитати вголос, і для вас і для мене з’ясувати, маю я чи не маю право перебувати тут. Дякую.
Суддя: по-перше, надайте, будь-ласка, ваше посвідчення.. Хто ще з народних депутатів присутній?
Андрій Мохник: Мохник Андрій Володимирович. Повністю підтримую своїх колег і такий прискіпливий розгляд дає підстави вважати, що суд упереджений. Вже.
Суддя: Так, це все? Всі народні депутати?
А. Мохник: Якщо треба, ми приведемо сюди всю фракцію.
Суддя: Я питаю про те, хто присутній на даний момент. Вам зрозуміло?
Так, це хто?
Представник омбудсмена: Представник уповноваженого.
Суддя: Ой, я перепрошую. Так, інших осіб немає. І так, шановні депутати, народні. Зачитую рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року, справа 1-12/99 №4рп/99.
Пункт 1.1 Резолютивної частини: „Народний депутат України не має права звертатись з вимогами чи пропозиціями до судів, до голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ”. Це перше.
І з цього приводу роз’яснення пленуму Верховного Суду „Про незалежність судової влади”, Постанова №8 від 13.06.2007 року:
„Суди не повинні встановлювати особливого порядку (контролю) щодо розгляду звернень, які надійшли від представників влади. Встановлене статтею 86 Конституції України право народного депутата України на запит є обмеженим і не поширюється на питання, пов'язані зі здійсненням правосуддя у конкретних справах. Звернення народного депутата України з вимогою чи пропозицією до судів, голів судів або безпосередньо до суддів з питань здійснення правосуддя у конкретній справі є неприпустимим і не підлягає розгляду. Залежно від характеру і змісту таких запитів та звернень їх слід розцінювати як втручання в судову діяльність. Вмотивовування таких запитів і звернень посиланнями на законодавство, що визначає порядок розгляду звернень громадян, статус народних депутатів України чи депутатів місцевих рад тощо не повинні братися до уваги в силу положень частини другої статті 126 Конституції України.
Згідно з рішенням Конституційного Суду, яке тільки що було зачитано, „народний депутат не має права звертатись з вимогами чи пропозиціями до судів, голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ. Ненадання суддею відповіді на такі запити чи звернення народних депутатів через незаконність вимог, які вони містять, не утворює складу правопорушення, пов’язане з порушенням строків і порядку розгляду депутатських запитів та звернень”.
Ю. Сиротюк: Ваша честь, дозвольте звернутись.
Суддя: будь ласка.
Ю.Сиротюк: Очевидно ми погоджуємось з усім тим, що ви озвучили. Тому ми не звертаємось з жодним проханням, з жодною вимогою. Ми розуміємо, що ми не маємо такого права конституційно. Ми говоримо про інше конституційне право, право народного депутата без звернення, без вимоги, без тиску перебувати в цьому приміщенні і спостерігати за дотриманням права і Конституції. Жодної незаконної вимоги немає. На жаль, озвучене вами рішення Конституційного Суду. Ми не озвучили жодної вимоги, ми користуємося своїм конституційним правом, яке теж роз’яснено Конституційним Судом від 2003 року про право перебування народного депутата в будь-яких установах, об’єктах, в тому числі охоронюваних, секретних, режимних і т.д. Можемо підняти і прочитати, що це означає. Ми не звертаємось до вас, ні про що не клопочемо.. Просто спокійно перебувати в цьому приміщенні.
Суддя: Ну як же ви не клопочете.. Так, а це вже є клопотання..
Ю.Сиротюк: Це наше право.
Суддя: Чи правильно я, як головуючий по справі, зрозумів, що народні депутати відмовляються залишити залу судового засідання?
Ю.Сиротюк: Ми, користуючись своїм конституційним повноваженням і роз’ясненням Конституційного суду, яке я теж прошу зачитати від 2003 року, „Про право народного депутата на першочерговий прийом, на перебування в тому числі в судових органах, секретних об’єктах, тобто ми користуємося своїми конституційними повноваженнями. Ми не клопочемось до вас з будь-якими зверненнями по цій справі, ми, як народні депутати, маємо право тут перебувати. Ми не є учасниками процесу, ми не будемо втручатись в процес, ми хочемо спостерігати за законністю цього процесу. Це наше конституційне право. Можу вам надати рішення Конституційного Суду з цього приводу. Рішення Конституційного Суду, якщо дозволите, воно дуже велике, але ви можете в цьому, Ваша честь пересвідчитись.. Я зараз вам зачитаю його назву. Ми не клопочемось ні про що.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 17, Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про гарантії діяльності народного депутата України) Справа N 1-14/2003, 10 квітня 2003 року, N 7-рп/2003.
Там чітко роз’яснене наше право перебувати в будь-якому місці. Якби ми звертались зі зверненням до вас, клопотанням по цій справі, очевидно, що діяло би ваше рішення, але ми не звертаємось з будь-яким зверненням. Користуємося своїм конституційним право перебувати тут. Дозвольте сісти.
Суддя: сідайте, будь ласка. (18 секунд пауза). На жаль, я не можу зараз погодитись з тим, що народний депутат має право бути на засіданні, яке носить закритий характер. Тому оголошується в судовому засіданні перерва на 30 хв., щоб депутати змогли, так сказати, ситуацію оцінити, обговорити між собою..
Ю.Сиротюк: ваша честь, дозвольте звернутись перед оголошенням перерви. Я хотів би, щоб ви в своїх словах посилались на норму Конституції чи закону чи будь-якого рішення..
Суддя: я вам оголосив..
Ю.Сиротюк: ця норма не стосується участі..
Суддя: це ви так вважаєте..
Суддя: я не кажу, що це перерва, бо засідання не починалось.
Після перерви.
Суддя: шановні народні депутати, ви не бажаєте залишити приміщення, правильно я вас зрозумів?
А.Мохник: ваша честь, ви не аргументували, на підставі чого ми маємо це зробити. Ми вам аргументували, що є рішення Конституційного Суду від 2003 року, яке дозволяє нам перебувати в будь-яких приміщеннях, в тому числі з конфіденційною і таємною інформацією.
Суддя: це рішення на даний випадок не поширюється. В цьому ж рішенні зазначено права народного депутата здійснюються з урахуванням встановленого законом спеціального режиму доступу на окремі об’єкти, зокрема, пред’явлення інших документів, ніж посвідчення народного депутата України чи їх оформлення, особистий огляд та перевірка речей відвідувачів та інше. Тобто, ну це ви так тлумачите..
А.Мохник: Ми отримали доступ до цього приміщення?
Суддя: приміщення? Зал судових засідань засідань ви звільнити відмовляєтесь, правильно я вас зрозумів?
А.Мохник: ваша честь, ви не аргументували, на якій підставі..
Суддя: послухайте, я оголосив вам..
А.Мохник: Те рішення Конституційного Суду нас не стосується, оскільки ми запит не подавали, ми до вас не звертались..
Суддя: Так, зрозуміло, все зрозуміло. І так, у зв’язку з відмовою народних депутатів України залишити зал судових засідань.. Засідання відбувається в закритому режимі.. Судове засідання відкладається до 14.30 хв. 5 лютого.
Фото Сергія Рульова