Андрій ІЛЛЄНКО: «Дуже хочеться втерти носа отим, які думають, що все і всіх можна купити»
АНДРІЙ ІЛЛЄНКО: «ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ ВТЕРТИ НОСА ОТИМ, ЯКІ ДУМАЮТЬ, ЩО ВСЕ І ВСІХ МОЖНА КУПИТИ"
Голова Київської «Свободи» Андрій Іллєнко, незважаючи на молодість, вже давно став серйозним і досвідченим політиком, який навіть зовні виглядає і тримається настільки солідно, що після кількох років знайомства хочеться перейти з ним на «ви» :). Однак це жодною мірою не означає якоїсь зарозумілості з його боку: Андрій присягається, що завжди був і назавжди залишиться у вуличній політиці, і якщо стане нардепом - «барикадуватися» на Печерських пагорбах не буде.
Зараз Андрій Іллєнко - один із двох «свободівців», які, ставши єдиними кандидатами від Об’єднаної опозиції, балотуються у Києві на мажоритарних округах. Основним конкурентом Андрія Іллєнка є Галина Герега - виконуюча обов’язки мера Києва і надзвичайно заможна людина. На що можна розраховувати, маючи такого фінансово потужного опонента? Чи готовий взагалі Київ голосувати за кадидата-націоналіста? До яких технологій вдається влада, щоб очорнити своїх опонентів? Про це, а також багато про що інше ми й вирішили поговорити з Андрієм Іллєнком.
- Перш за все, чому такий відомий і впливовий партійний діяч, як ти, вирішив не балотуватися за списками, а йти по мажоритарці? Це було особисте чи партійне рішення?
- Це було і партійне, і моє рішення. Тому що партія не могла всіх відомих і «розкручених» діячів ставити тільки в партійний список. У нас була квота - 35 мажоритарних округів - в рамках розподілу з «Батьківщиною» й іншими партіями, які увійшли до ОО «Батьківщина». Відповідно, нам цю квоту треба було заповнювати. І ми спеціально поставили на мажоритарні округи сильних кандидатів, щоб ніхто потім не міг нам сказати, що ми «злили» мажоритарку.
Мені здається, що це логічно, коли керівник організації йде саме по мажоритарному округу. Тому що в партійні списки, в першу чергу, мають іти люди, які зайняті безпосередньо роботою в центральному штабі і не можуть фізично займатися мажоритарним округом. А також це люди, які є обличчями партії, але у них немає певного організаційного ресурсу, вони не очолюють організації, щоб самостійно провести мажоритарну кампанію.
Це не було одностороннє рішення, це була пропозиція, на яку я пристав. Я розумію, що боротися на мажоритарному окрузі дуже важко, але я в політику не йшов за легкими перемогами. Я йшов, щоб боротися на найтяжчих ділянках фронту, і отримую від цього задоволення.
- А чому саме на Троєщині балотуєшся?
- Це не зовсім Троєщина, це 215-й округ, його так звикли називати - Троєщина, але насправді це доволі строкатий округ, який включає в себе, як мінімум, три великі шматки різних районів. Це весь Лісовий масив (більша частина округу), це відсотків 25 Троєщини - та частина, яка ближча до Троєщинського ринку, і частина Воскресенки, Райдужний масив. Також це селище Биківня, на півдорозі до Броварів. Це є мій округ. Кожен з цих районів має свої суттєві особливості.
Чому саме цей округ - було прийнято також рішення в рамках переговорів з «Батьківщиною», що ми в Києві отримуємо два округи - 215-й і 223-й. І, власне, в рамках цих домовленостей було вирішено, що я йтиму по 215-му, а Юрій Левченко, голова аналітичної служби партії і голова секретаріату Київської організації, піде по 223-му.
«ЦЕ БУВ ЧОЛОВІЧИЙ ВЧИНОК - ПІТИ НА МАЖОРИТАРНИЙ ОКРУГ ПРОТИ МІЛЬЯРДЕРА І ДЕ-ФАКТО МЕРА КИЄВА»
- У тебе на окрузі дуже сильний конкурент - виконуюча обов’язки мера Києва, надзвичайно заможна людина - Галина Герега. З усіх ЗМІ чутно її агітацію. Що ти можеш протиставити такому сильному опоненту?
- Легких округів не буває. Якщо думаєш, що на Галичині свободівцю чи іншому кандидату від опозиції легше іти, ніж у Києві - я б не вважав, що це так. Навіть на Галичині, навіть у Львові дуже важко вести боротьбу. У Києві теж важко. Особливо, якщо боротьба іде з мільярдером, з людиною, яка на сьогодні, по суті, є мером Києва. Це був такий, в певному розумінні, чоловічий вчинок - піти не просто на мажоритарний округ, а піти на мажоритарний округ проти мера Києва, проти мільярдера, проти людини, яка може купити все.
Але, з іншого боку, це демонстрація. Я впевнений, що ці вибори покажуть, що можна перемагати цих грошових мішків, що не всіх вони купили. Що безпосередня робота з виборцями дасть ефект більший, ніж гречка, ніж куплені за гроші величезні масштаби реклами.
Я бачив кількох мажоритарників по Україні - їх троє чи четверо - які почали робити телевізійну рекламу на загальнонаціональних каналах. Зокрема, це Герега. Уявіть собі: партія себе рекламує, і йде реклама Гереги. По телевізору - про радіо взагалі мовчу
Основне, що ми протиставляємо Герезі - безпосереднє спілкування з виборцями. Я провів вже більше 200 зустрічей з виборцями, і ще за ці дні, що лишилися до кінця виборчої кампанії, планую провести ще багато зустрічей. Це спілкування з людьми у дворах, біля якихось магазинів, супермаркетів. Я вже особисто поспілкувався з тисячами людей і відчуваю їхню підтримку.
Ми ведемо також величезну агітаційну кампанію - не за допомогою отих проплачених, які сидять у наметах, мичать, не знають, що сказати, коли їх питають - а дійсно, це наші ідейні хлопці, ідейні активісти, які реально ведуть вуличну агітацію.
Плюс це статус кандидата від Об’єднаної опозиції, тобто, і від «Свободи», і від «Батьківщини», від усіх опозиційних сил. Тобто, весь опозиційний електорат, а його в Києві значно більше, ніж провладного, є полем нашої діяльності, і ми весь його плануємо залучити.
- Чи готовий зараз Київ голосувати за націоналіста? Взагалі, коли зустрічаєшся з виборцями, ти часто наголошуєш на тому, що є представником саме націоналістичної сили, чи обговорюєш з ними виключно соціальні питання, які їх, вочевидь, більше турбують?
- По-перше, ми не кажемо, що націоналізм - це виключно гуманітарні питання, він включає в себе і соціальні питання.
По-друге, я не можу, і навіть думок у мене таких немає - приховувати, хто я такий. Крім всього іншого, мене прекрасно знають.
- Мається на увазі не «приховувати» - а от про що ти більше розповідаєш виборцям.
- Я кажу про нашу програму, яка є очевидна і зрозуміла. Я кажу і про національні, і про соціальні питання. Зрозуміло, що я дуже багато кажу про проблеми району і міста, які, очевидно, є більш приземленими. Це і питання відновлення райрад, і питання відновлення виборів мера в Києві і повноважень міського голови. Це і питання проведення місцевих референдумів, питання розливайок, наркопритонів, зелених зон, житлово-комунальні, транспортні проблеми. Це, звичайно, ніби побутові питання, але вони важливі, і люди ними дуже цікавляться.
Але, звісно, я веду кампанію під партійним брендом. Звичайно, використовую також і бренд Об’єднаної опозиції «Батьківщина». Але завжди кажу, що я від «Свободи» і що я український націоналіст. Звісно, не доходжу до неадекватного шароварництва. Говорю те, що людям дійсно цікаво чути - але виключно з наших партійних ідеологічних позицій.
- Заодно створюєш «Свободі» позитивний імідж - щоб ніхто не думав, що це партія неадекватних шароварників.
- Власне, це один з міфів, який поширюють про нас уже роками і який ми успішно руйнуємо. Якщо подивишся на загальноукраїнську кампанію «Свободи», то побачиш, скільки уваги там приділяється саме соціально-економічній проблематиці. І скільки зараз в партії з’явилося людей, які на дуже високому рівні можуть презентувати економічну програму партії. Той же Юрій Левченко, який зараз теж балотується у Києві по мажоритарці.
«ВЛАДА ЗАРАЗ НАСТІЛЬКИ НЕПОПУЛЯРНА, ЩО ВСІ КАДИДАТИ ВІД ВЛАДИ МАСКУЮТЬСЯ ПІД НЕЗАЛЕЖНИХ САМОВИСУВАНЦІВ»
- Які взагалі зараз настрої у виборців? Вони готові голосувати за кандидата-опозиціонера, бо їх дістала влада, чи, може, навпаки - думають, що депутату від влади простіше буде знайти з владою спільну мову задля вирішення їхніх проблем?
- Я не знаю, яка ситуація в цілому по Україні, але в Києві ситуація однозначна. Всі хочуть голосувати виключно за опозиціонера, і тому кандидати від влади в Києві всі маскуються під незалежних самовисуванців. І коли їх питають: «Ви з ким - з владою чи з опозицією?», вони починають казати: ми не з владою і не з опозицією, ми незалежні, самі по собі. Та сама Герега це робить, той самий Олесь Довгий. І навіть відверто члени Партії регіонів -серед усіх 13-и кандидатів, яких офіційно висунула Партія регіонів по місту Києву, тільки троє реально є кандидатами від влади. Решта - це технічні кандидати, які навіть не ведуть агітацію. А реальними кандидатами від влади є так звані самовисуванці. І навіть Луцький, який балотується у Солом’янському районі від Партії регіонів - він ніде не каже, що він від ПР. Це не згадується на жодному білборді чи листівці. Хоча він - член ПР і член фракції ПР у Верховній Раді. Бо вони розуміють, що якщо з’явиться логотип ПР, якщо стане зрозумілим, що цей кандидат від влади - він не матиме жодних шансів.
Зараз рейтинг «Свободи» в Києві значно вищий за рейтинг Партії регіонів. Я вже не кажу про рейтинг «Батьківщини» і Кличка. Опозиційно налаштованих виборців у Києві тотальна більшість. Тому Партія регіонів змушена проштовхувати своїх кандидатів по мажоритарці, маскуючи їх під незалежних.
- М-да, дістало людей «покращення»… Які ти бачиш проблеми на своєму окрузі, як збираєшся їх вирішувати? Чи допоможе в цьому досвід обласного депутатства?
- Безумовно, допоможе. Хоч зараз і виборча кампанія, я зараз щойно з сесії обласної ради, бо мене люди обрали не для того, щоб я прогулював сесії.
Звичайно, проблем величезна кількість. Лівий берег Києва - це дуже особлива територія, яка є вкрай занедбана. Прогрес зупинився давним-давно, житлово-комунальна сфера в аварійному стані. Люди живуть у будинках, які скоро почнуть розвалюватися. Це ситуація повного транспортного колапсу, коли після того, як величезні містоутворюючі заводи на Лівому березі зупинилися на початку 90-х, на Лівому березі фактично не залишилося робочих місць, всі працюють виключно на Правому березі. І люди витрачають по 3-4 години на день на поїздки у транспорті. Особливо це стосується Троєщини. Це дійсно величезна біда.
Величезна проблема - це споювання народу. Розливайки - це бич сучасного Лівого берега. Вони на кожному кроці, причому всі незаконні. Вони мають бути закриті.
- А народ підтримає це?
- Народ обома руками за. Причому навіть люди, по яких видно, що вони самі знаходяться у пазурях зеленого змія - але коли ми говоримо про це, вони нас підтримують і вважають, що це треба припиняти. Тому що це ціла інфраструктура споювання народу, і це жах. На прибудинкових територіях, біля дитячих майданчиків, біля шкіл - «водяру» і пиво продають дітям. Коли приходимо до них - жодних дозвільних документів - ні на встановлення, ні на торгівлю алкоголем. Ми будемо однозначно знищувати цю систему.
З наркотиками теж жахлива ситуація. Наркоманія сягнула страшних висот. Наркопритони, наркобариги, наркоділери - всі сьогодні кришуються міліцією. Нам треба буде використовувати майбутні повноваження у Верховній Раді, щоб змінити цю ситуацію.
Але з іншого боку - я не обіцяю людям нічого нереального. Кажу: я й зараз це роблю. Я очолюю Київську організацію, яка провела величезну кількість акцій - і проти незаконних забудов, і проти вирубки лісів, знищення зелених зон, проти розливайок, проти виселення людей з гуртожитків тощо. Ми знаємо цю проблематику, і нам депутатські мандати потрібні, щоб захищати ваші права ще ефективніше. З іншого боку, я кажу: «Люди, я буду з вами, буду постійно на окрузі і намагатимусь вирішувати проблеми округу, але золотих гір я вам не обіцяю, нереальних обіцянок не даю».
- Чи позначається якось на ставленні виборців до тебе, що ти син відомого режисера? Чи знають вони взагалі про це?
- На моє навіть здивування, з’ясувалося, що практично всі знають, хто такий Юрій Іллєнко, і дуже позитивно ставляться. Звичайно, це позначається, тому що я пишаюся своїм батьком і вважаю, що продовжую його справу. Я пройшов вже певний свій шлях у політиці - я в ній з 16 років, причому у вуличній політиці - як починав, так і досі. Пройду у парламент - теж буду у вуличній політиці, нікуди від людей не дінуся, не забарикадуюся десь на Печерських пагорбах.
- По відділках до затриманих будеш їздити?
- Та безумовно, я й зараз не вилажу з цих відділків. Це навіть не обговорюється.
Отже, людям дуже імпонує і подобається, що я продовжую справу свого батька, що ми родина, яка дала Україні багато достойних людей. Сподіваюся, що теж не зганьблю честь своєї родини.
«НАМЕТ-ФАНТОМ» І СВАСТИКИ НА ПАРКАНАХ
- Наскільки чесно ведуть виборчу кампанію твої конкуренти? Якщо не дуже чесно, то які допускають порушення?
- Про це навіть говорити трошки набридло. За ці два з половиною місяці виборчої кампанії я відчув все повністю - що таке чорні технології, брехня, наклеп, «чорнуха». Вочевидь, вони ще готують щось на останній тиждень проти мене - навіть уявити не можу, що вони ще можуть придумати.
По-перше, колосальні масштаби підкупу виборців. Були продовольчі пайки від провладного кандидата. Були дитячі майданчики, лавочки, баскетбольні кільця, де всюди написане ім’я цього кандидата (Гереги, звісно), були поштові скриньки з її агітацією. Кілька тижнів тому почали ходити по квартирах, пропонувати вішати зображення Гереги за 200 грн. А зараз вже пропонують вішати банер за Герегу за 500 грн.
Наступне - це колосальний адмінресурс. Для проведення політичної агітації провладним кандидатом використовуються школи, що заборонено законом. Коли ЖЕКи виконують планову роботу - наприклад, міняють перегорілу лампочку в під’їзді - пишуть, що це відбулося завдяки Галині Герезі. Маразм - за наші гроші, які платять люди за комунальні послуги, міняють цю лампочку, але на цьому піариться провладний кандидат.
- Ми подавали позов до суду, що Герега порушує виборче законодавство, - підключається до розмови юрист штабу Іллєнка Настя СВЕРДЕЛ. - Але все це марно. Бо суду неможливо довести, що люди, які від імені Гереги роздають виборцям продуктові пайки, мають до неї якесь відношення.
Як доведеш, що Герега має відношення до тих лавочок і поштових скриньок? Це нібито не кандидат Герега їх встановила, а благодійний фонд, який, за дивним збігом, теж називається «Галина Герега. З добром до людей». Судді самі сміються, бо все розуміють, але кажуть: «За законом, підкуп - це коли кандидат передав, а виборець прийняв. А хто прийняв ці лавочки?».
Коротше, довести підкуп виборців можна, тільки якщо ти знімеш якісне відео, на якому кандидат особисто передає виборцю гроші чи продукти і каже «Голосуй за мене», ще й скажеш у камеру, яке сьогодні число, ще й кількох свідків знайдеш, які підтвердять, що це саме те число - дні виборчої кампанії, - додає Настя.
- Якщо хтось, можливо, думає, що якщо кандидат заможний і заплатив за голос, він підтримуватиме людей і далі, то… - це знову Андрій Іллєнко.
- Навпаки. Йому ж треба «бабки відбити».
- Це само собою. А по-друге, в них такий підхід: я заплатив, ти проголосував. На цьому все.
- Ага, контракт закінчено, всі можуть бути вільні. Ти щось ще про «чорнуху» казав…
- Щодо «чорнухи» - були фальшиві листівки - нібито, від мого імені. Були поквартирні обходи, де людям нібито від мого імені пропонували матеріальну допомогу - щоб дискредитувати мене, бо я завжди кажу, що я проти підкупу виборців і закликаю інших кандидатів відмовитись від цього. Плюс, після цього люди будуть очікувати від мене матеріальну допомогу, а її, звичайно ж, не буде.
Наступне - десь знайшли або підробили наш намет, ставлять у людному місці і розливають з нього горілку. Це такий намет-фантом, ми його називаємо «летючий голландець». Час від часу він з’являється, нам повідомляють, ми одразу ж туди виїздимо, але він уже зник.
Також розпускають різні чутки. Наприклад, обмальовують весь район різною маячнею про мене - переважно, на якусь фашистську тематику, свастики малюють... Потім, розповідають різну брехню, нібито на Герегу планували замах - це коли журналістка Онися Гарай хотіла поставити їй запитання, а охоронці її заблокували, викликали «Беркут» і потім заявили, що Онися Гарай хотіла вчинити замах на Герегу. Коротше, суцільна брехня. Я вже неодноразово викликав Галину Герегу на дебати, але вона завжди уникає цього - вочевидь, боїться.
Під кінець виборчої кампанії запустили ще якогось самозванця, клоуна, який взагалі не вів виборчу кампанію, якого ніхто не знає. Він з’явився в останні тижні, хтось йому дав гроші, він почав їздити, агітувати весь район, розкидати у скриньки листівки, в яких заявляє, що нібито його підтримує Юлія Тимошенко. Очевидно - щоб забрати в мене голоси. Така дешева китайська підробка під єдиного кандидата від опозиції, яка відсоток чи пів-відсотка таки відкусить.
- Значить, справді сильно бояться, раз удаються до такого…
- Герега десь до кінця вересня вела свою кампанію взагалі без публічності. У неї були білборди (небагато, до речі), а все решта - це був прямий підкуп. Вочевидь, у кінці вересня вона побачила реальні рейтинги, і весь жовтень - це тотальна реклама, це 500 грн. за оці розтяжки, це телевізійна і радіореклама, боксери вже за неї агітують…
Тобто, вона вклала великі гроші, бо відчуває, що її позиція сильно похитнулася. От подивись: на сусідньому окрузі йде Олесь Довгий. У нього та ж сама технологія і методи, що й в Гереги. В Олеся Довгого не висить жоден білборд. Чому? Бо він переконаний у своїй перемозі і не витрачає навіть зайві гроші на це. А Герега - навіть на Сирці висять її білборди, бо люди з Троєщини їдуть по вулиці Теліги в центр, і там їх бачать.
- Як ти сам оцінюєш свої шанси на перемогу?
- Судячи з істерики Гереги, вони дуже високі. Головне зараз оцей тиждень допрацювати на максимумі всіх зусиль. Дуже б хотілося втерти носа отим людям, які думають, що всіх можна купити і все в цьому житті вирішують гроші.
«РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ШЛЯХ БОРОТЬБИ ЩЕ НІХТО НЕ ВІДМІНЯВ»
- Величезна кількість людей під час святкування Покрови показала, що ВО "Свобода" - однозначно прохідна партія. Якщо після виборів «Свободи» не буде в парламенті, це означатиме, що влада вкрала у неї голоси. Що буде далі в такому разі?
- Наша зараз основна лінія, принаймні, якщо ми говоримо про партійні списки, повинна полягати в тому, щоб не дати вкрасти у нас перемогу. Тому що абсолютно всім уже зрозуміло, що «Свобода» проходить у парламент, причому проходить з хорошим запасом. Зараз пішла хвиля. Якщо навіть ті соціологічні фірми, які завжди показували «Свободі» рейтинг на рівні 3,5-4%, зараз показали 8% - це означає, що «Свобода» вже однозначно прохідна. Але, дійсно, є очікування колосальних фальсифікацій. Наше завдання сьогодні - не допустити їх.
У нас був з’їзд одразу після Покрови - не пафосно-презентаційний, а внутрішньо-мобілізаційний. Основним питанням з’їзду було мотивувати людей, дати їм методологію, як не допустити масових фальсифікацій. Виконавши це основне завдання, ми впевнено проходимо до Верховної Ради - і списком, і багато мажоритарників також проходять.
Цьогорічна Покрова - певний символ. З 2004 року я беру участь практично в усіх заходах, які проводять національно орієнтовані сили - і мені здається, що це вперше з часів Помаранчевої революції зібралася така кількість непроплачених людей. За ці роки 30 тисяч навіть проплачених ніхто не збирав.
Зараз цю армію, яку ми зібрали, треба повести у вирішальний бій, щоб у нас не вкрали перемогу в останній момент.
- Ну, добре, люди можуть працювати в комісіях, спостерігачами тощо. А якщо на найвищому рівні ЦВК отримає вказівку і просто намалює таку цифру, яку скаже влада? Чи таке неможливо?
- Все можливо у нашій країні. Особливо після останніх місцевих виборів, де брутальність фальсифікацій зашкалювала, я не здивуюся взагалі нічому. Що ж, будемо діяти відповідно до ситуації. Попри те, що зараз усі зайняті парламентськими виборами, ми не забуваємо про те, що є й інший шлях до влади, а саме революційний. Ніхто не відміняв цього, і всі розуміють, що владу ніхто не віддає, владу треба брати в свої руки самим. І якщо ми будемо бачити, що цей антиукраїнський, антинародний режим не хоче віддавати владу в законний спосіб, через вибори - ми з цим не будемо миритися.
Спілкувалася Олена БІЛОЗЕРСЬКА
Голова Київської «Свободи» Андрій Іллєнко, незважаючи на молодість, вже давно став серйозним і досвідченим політиком, який навіть зовні виглядає і тримається настільки солідно, що після кількох років знайомства хочеться перейти з ним на «ви» :). Однак це жодною мірою не означає якоїсь зарозумілості з його боку: Андрій присягається, що завжди був і назавжди залишиться у вуличній політиці, і якщо стане нардепом - «барикадуватися» на Печерських пагорбах не буде.
Зараз Андрій Іллєнко - один із двох «свободівців», які, ставши єдиними кандидатами від Об’єднаної опозиції, балотуються у Києві на мажоритарних округах. Основним конкурентом Андрія Іллєнка є Галина Герега - виконуюча обов’язки мера Києва і надзвичайно заможна людина. На що можна розраховувати, маючи такого фінансово потужного опонента? Чи готовий взагалі Київ голосувати за кадидата-націоналіста? До яких технологій вдається влада, щоб очорнити своїх опонентів? Про це, а також багато про що інше ми й вирішили поговорити з Андрієм Іллєнком.
- Перш за все, чому такий відомий і впливовий партійний діяч, як ти, вирішив не балотуватися за списками, а йти по мажоритарці? Це було особисте чи партійне рішення?
- Це було і партійне, і моє рішення. Тому що партія не могла всіх відомих і «розкручених» діячів ставити тільки в партійний список. У нас була квота - 35 мажоритарних округів - в рамках розподілу з «Батьківщиною» й іншими партіями, які увійшли до ОО «Батьківщина». Відповідно, нам цю квоту треба було заповнювати. І ми спеціально поставили на мажоритарні округи сильних кандидатів, щоб ніхто потім не міг нам сказати, що ми «злили» мажоритарку.
Мені здається, що це логічно, коли керівник організації йде саме по мажоритарному округу. Тому що в партійні списки, в першу чергу, мають іти люди, які зайняті безпосередньо роботою в центральному штабі і не можуть фізично займатися мажоритарним округом. А також це люди, які є обличчями партії, але у них немає певного організаційного ресурсу, вони не очолюють організації, щоб самостійно провести мажоритарну кампанію.
Це не було одностороннє рішення, це була пропозиція, на яку я пристав. Я розумію, що боротися на мажоритарному окрузі дуже важко, але я в політику не йшов за легкими перемогами. Я йшов, щоб боротися на найтяжчих ділянках фронту, і отримую від цього задоволення.
- А чому саме на Троєщині балотуєшся?
- Це не зовсім Троєщина, це 215-й округ, його так звикли називати - Троєщина, але насправді це доволі строкатий округ, який включає в себе, як мінімум, три великі шматки різних районів. Це весь Лісовий масив (більша частина округу), це відсотків 25 Троєщини - та частина, яка ближча до Троєщинського ринку, і частина Воскресенки, Райдужний масив. Також це селище Биківня, на півдорозі до Броварів. Це є мій округ. Кожен з цих районів має свої суттєві особливості.
Чому саме цей округ - було прийнято також рішення в рамках переговорів з «Батьківщиною», що ми в Києві отримуємо два округи - 215-й і 223-й. І, власне, в рамках цих домовленостей було вирішено, що я йтиму по 215-му, а Юрій Левченко, голова аналітичної служби партії і голова секретаріату Київської організації, піде по 223-му.
«ЦЕ БУВ ЧОЛОВІЧИЙ ВЧИНОК - ПІТИ НА МАЖОРИТАРНИЙ ОКРУГ ПРОТИ МІЛЬЯРДЕРА І ДЕ-ФАКТО МЕРА КИЄВА»
- У тебе на окрузі дуже сильний конкурент - виконуюча обов’язки мера Києва, надзвичайно заможна людина - Галина Герега. З усіх ЗМІ чутно її агітацію. Що ти можеш протиставити такому сильному опоненту?
- Легких округів не буває. Якщо думаєш, що на Галичині свободівцю чи іншому кандидату від опозиції легше іти, ніж у Києві - я б не вважав, що це так. Навіть на Галичині, навіть у Львові дуже важко вести боротьбу. У Києві теж важко. Особливо, якщо боротьба іде з мільярдером, з людиною, яка на сьогодні, по суті, є мером Києва. Це був такий, в певному розумінні, чоловічий вчинок - піти не просто на мажоритарний округ, а піти на мажоритарний округ проти мера Києва, проти мільярдера, проти людини, яка може купити все.
Але, з іншого боку, це демонстрація. Я впевнений, що ці вибори покажуть, що можна перемагати цих грошових мішків, що не всіх вони купили. Що безпосередня робота з виборцями дасть ефект більший, ніж гречка, ніж куплені за гроші величезні масштаби реклами.
Я бачив кількох мажоритарників по Україні - їх троє чи четверо - які почали робити телевізійну рекламу на загальнонаціональних каналах. Зокрема, це Герега. Уявіть собі: партія себе рекламує, і йде реклама Гереги. По телевізору - про радіо взагалі мовчу
Основне, що ми протиставляємо Герезі - безпосереднє спілкування з виборцями. Я провів вже більше 200 зустрічей з виборцями, і ще за ці дні, що лишилися до кінця виборчої кампанії, планую провести ще багато зустрічей. Це спілкування з людьми у дворах, біля якихось магазинів, супермаркетів. Я вже особисто поспілкувався з тисячами людей і відчуваю їхню підтримку.
Ми ведемо також величезну агітаційну кампанію - не за допомогою отих проплачених, які сидять у наметах, мичать, не знають, що сказати, коли їх питають - а дійсно, це наші ідейні хлопці, ідейні активісти, які реально ведуть вуличну агітацію.
Плюс це статус кандидата від Об’єднаної опозиції, тобто, і від «Свободи», і від «Батьківщини», від усіх опозиційних сил. Тобто, весь опозиційний електорат, а його в Києві значно більше, ніж провладного, є полем нашої діяльності, і ми весь його плануємо залучити.
- Чи готовий зараз Київ голосувати за націоналіста? Взагалі, коли зустрічаєшся з виборцями, ти часто наголошуєш на тому, що є представником саме націоналістичної сили, чи обговорюєш з ними виключно соціальні питання, які їх, вочевидь, більше турбують?
- По-перше, ми не кажемо, що націоналізм - це виключно гуманітарні питання, він включає в себе і соціальні питання.
По-друге, я не можу, і навіть думок у мене таких немає - приховувати, хто я такий. Крім всього іншого, мене прекрасно знають.
- Мається на увазі не «приховувати» - а от про що ти більше розповідаєш виборцям.
- Я кажу про нашу програму, яка є очевидна і зрозуміла. Я кажу і про національні, і про соціальні питання. Зрозуміло, що я дуже багато кажу про проблеми району і міста, які, очевидно, є більш приземленими. Це і питання відновлення райрад, і питання відновлення виборів мера в Києві і повноважень міського голови. Це і питання проведення місцевих референдумів, питання розливайок, наркопритонів, зелених зон, житлово-комунальні, транспортні проблеми. Це, звичайно, ніби побутові питання, але вони важливі, і люди ними дуже цікавляться.
Але, звісно, я веду кампанію під партійним брендом. Звичайно, використовую також і бренд Об’єднаної опозиції «Батьківщина». Але завжди кажу, що я від «Свободи» і що я український націоналіст. Звісно, не доходжу до неадекватного шароварництва. Говорю те, що людям дійсно цікаво чути - але виключно з наших партійних ідеологічних позицій.
- Заодно створюєш «Свободі» позитивний імідж - щоб ніхто не думав, що це партія неадекватних шароварників.
- Власне, це один з міфів, який поширюють про нас уже роками і який ми успішно руйнуємо. Якщо подивишся на загальноукраїнську кампанію «Свободи», то побачиш, скільки уваги там приділяється саме соціально-економічній проблематиці. І скільки зараз в партії з’явилося людей, які на дуже високому рівні можуть презентувати економічну програму партії. Той же Юрій Левченко, який зараз теж балотується у Києві по мажоритарці.
«ВЛАДА ЗАРАЗ НАСТІЛЬКИ НЕПОПУЛЯРНА, ЩО ВСІ КАДИДАТИ ВІД ВЛАДИ МАСКУЮТЬСЯ ПІД НЕЗАЛЕЖНИХ САМОВИСУВАНЦІВ»
- Які взагалі зараз настрої у виборців? Вони готові голосувати за кандидата-опозиціонера, бо їх дістала влада, чи, може, навпаки - думають, що депутату від влади простіше буде знайти з владою спільну мову задля вирішення їхніх проблем?
- Я не знаю, яка ситуація в цілому по Україні, але в Києві ситуація однозначна. Всі хочуть голосувати виключно за опозиціонера, і тому кандидати від влади в Києві всі маскуються під незалежних самовисуванців. І коли їх питають: «Ви з ким - з владою чи з опозицією?», вони починають казати: ми не з владою і не з опозицією, ми незалежні, самі по собі. Та сама Герега це робить, той самий Олесь Довгий. І навіть відверто члени Партії регіонів -серед усіх 13-и кандидатів, яких офіційно висунула Партія регіонів по місту Києву, тільки троє реально є кандидатами від влади. Решта - це технічні кандидати, які навіть не ведуть агітацію. А реальними кандидатами від влади є так звані самовисуванці. І навіть Луцький, який балотується у Солом’янському районі від Партії регіонів - він ніде не каже, що він від ПР. Це не згадується на жодному білборді чи листівці. Хоча він - член ПР і член фракції ПР у Верховній Раді. Бо вони розуміють, що якщо з’явиться логотип ПР, якщо стане зрозумілим, що цей кандидат від влади - він не матиме жодних шансів.
Зараз рейтинг «Свободи» в Києві значно вищий за рейтинг Партії регіонів. Я вже не кажу про рейтинг «Батьківщини» і Кличка. Опозиційно налаштованих виборців у Києві тотальна більшість. Тому Партія регіонів змушена проштовхувати своїх кандидатів по мажоритарці, маскуючи їх під незалежних.
- М-да, дістало людей «покращення»… Які ти бачиш проблеми на своєму окрузі, як збираєшся їх вирішувати? Чи допоможе в цьому досвід обласного депутатства?
- Безумовно, допоможе. Хоч зараз і виборча кампанія, я зараз щойно з сесії обласної ради, бо мене люди обрали не для того, щоб я прогулював сесії.
Звичайно, проблем величезна кількість. Лівий берег Києва - це дуже особлива територія, яка є вкрай занедбана. Прогрес зупинився давним-давно, житлово-комунальна сфера в аварійному стані. Люди живуть у будинках, які скоро почнуть розвалюватися. Це ситуація повного транспортного колапсу, коли після того, як величезні містоутворюючі заводи на Лівому березі зупинилися на початку 90-х, на Лівому березі фактично не залишилося робочих місць, всі працюють виключно на Правому березі. І люди витрачають по 3-4 години на день на поїздки у транспорті. Особливо це стосується Троєщини. Це дійсно величезна біда.
Величезна проблема - це споювання народу. Розливайки - це бич сучасного Лівого берега. Вони на кожному кроці, причому всі незаконні. Вони мають бути закриті.
- А народ підтримає це?
- Народ обома руками за. Причому навіть люди, по яких видно, що вони самі знаходяться у пазурях зеленого змія - але коли ми говоримо про це, вони нас підтримують і вважають, що це треба припиняти. Тому що це ціла інфраструктура споювання народу, і це жах. На прибудинкових територіях, біля дитячих майданчиків, біля шкіл - «водяру» і пиво продають дітям. Коли приходимо до них - жодних дозвільних документів - ні на встановлення, ні на торгівлю алкоголем. Ми будемо однозначно знищувати цю систему.
З наркотиками теж жахлива ситуація. Наркоманія сягнула страшних висот. Наркопритони, наркобариги, наркоділери - всі сьогодні кришуються міліцією. Нам треба буде використовувати майбутні повноваження у Верховній Раді, щоб змінити цю ситуацію.
Але з іншого боку - я не обіцяю людям нічого нереального. Кажу: я й зараз це роблю. Я очолюю Київську організацію, яка провела величезну кількість акцій - і проти незаконних забудов, і проти вирубки лісів, знищення зелених зон, проти розливайок, проти виселення людей з гуртожитків тощо. Ми знаємо цю проблематику, і нам депутатські мандати потрібні, щоб захищати ваші права ще ефективніше. З іншого боку, я кажу: «Люди, я буду з вами, буду постійно на окрузі і намагатимусь вирішувати проблеми округу, але золотих гір я вам не обіцяю, нереальних обіцянок не даю».
- Чи позначається якось на ставленні виборців до тебе, що ти син відомого режисера? Чи знають вони взагалі про це?
- На моє навіть здивування, з’ясувалося, що практично всі знають, хто такий Юрій Іллєнко, і дуже позитивно ставляться. Звичайно, це позначається, тому що я пишаюся своїм батьком і вважаю, що продовжую його справу. Я пройшов вже певний свій шлях у політиці - я в ній з 16 років, причому у вуличній політиці - як починав, так і досі. Пройду у парламент - теж буду у вуличній політиці, нікуди від людей не дінуся, не забарикадуюся десь на Печерських пагорбах.
- По відділках до затриманих будеш їздити?
- Та безумовно, я й зараз не вилажу з цих відділків. Це навіть не обговорюється.
Отже, людям дуже імпонує і подобається, що я продовжую справу свого батька, що ми родина, яка дала Україні багато достойних людей. Сподіваюся, що теж не зганьблю честь своєї родини.
«НАМЕТ-ФАНТОМ» І СВАСТИКИ НА ПАРКАНАХ
- Наскільки чесно ведуть виборчу кампанію твої конкуренти? Якщо не дуже чесно, то які допускають порушення?
- Про це навіть говорити трошки набридло. За ці два з половиною місяці виборчої кампанії я відчув все повністю - що таке чорні технології, брехня, наклеп, «чорнуха». Вочевидь, вони ще готують щось на останній тиждень проти мене - навіть уявити не можу, що вони ще можуть придумати.
По-перше, колосальні масштаби підкупу виборців. Були продовольчі пайки від провладного кандидата. Були дитячі майданчики, лавочки, баскетбольні кільця, де всюди написане ім’я цього кандидата (Гереги, звісно), були поштові скриньки з її агітацією. Кілька тижнів тому почали ходити по квартирах, пропонувати вішати зображення Гереги за 200 грн. А зараз вже пропонують вішати банер за Герегу за 500 грн.
Наступне - це колосальний адмінресурс. Для проведення політичної агітації провладним кандидатом використовуються школи, що заборонено законом. Коли ЖЕКи виконують планову роботу - наприклад, міняють перегорілу лампочку в під’їзді - пишуть, що це відбулося завдяки Галині Герезі. Маразм - за наші гроші, які платять люди за комунальні послуги, міняють цю лампочку, але на цьому піариться провладний кандидат.
- Ми подавали позов до суду, що Герега порушує виборче законодавство, - підключається до розмови юрист штабу Іллєнка Настя СВЕРДЕЛ. - Але все це марно. Бо суду неможливо довести, що люди, які від імені Гереги роздають виборцям продуктові пайки, мають до неї якесь відношення.
Як доведеш, що Герега має відношення до тих лавочок і поштових скриньок? Це нібито не кандидат Герега їх встановила, а благодійний фонд, який, за дивним збігом, теж називається «Галина Герега. З добром до людей». Судді самі сміються, бо все розуміють, але кажуть: «За законом, підкуп - це коли кандидат передав, а виборець прийняв. А хто прийняв ці лавочки?».
Коротше, довести підкуп виборців можна, тільки якщо ти знімеш якісне відео, на якому кандидат особисто передає виборцю гроші чи продукти і каже «Голосуй за мене», ще й скажеш у камеру, яке сьогодні число, ще й кількох свідків знайдеш, які підтвердять, що це саме те число - дні виборчої кампанії, - додає Настя.
- Якщо хтось, можливо, думає, що якщо кандидат заможний і заплатив за голос, він підтримуватиме людей і далі, то… - це знову Андрій Іллєнко.
- Навпаки. Йому ж треба «бабки відбити».
- Це само собою. А по-друге, в них такий підхід: я заплатив, ти проголосував. На цьому все.
- Ага, контракт закінчено, всі можуть бути вільні. Ти щось ще про «чорнуху» казав…
- Щодо «чорнухи» - були фальшиві листівки - нібито, від мого імені. Були поквартирні обходи, де людям нібито від мого імені пропонували матеріальну допомогу - щоб дискредитувати мене, бо я завжди кажу, що я проти підкупу виборців і закликаю інших кандидатів відмовитись від цього. Плюс, після цього люди будуть очікувати від мене матеріальну допомогу, а її, звичайно ж, не буде.
Наступне - десь знайшли або підробили наш намет, ставлять у людному місці і розливають з нього горілку. Це такий намет-фантом, ми його називаємо «летючий голландець». Час від часу він з’являється, нам повідомляють, ми одразу ж туди виїздимо, але він уже зник.
Також розпускають різні чутки. Наприклад, обмальовують весь район різною маячнею про мене - переважно, на якусь фашистську тематику, свастики малюють... Потім, розповідають різну брехню, нібито на Герегу планували замах - це коли журналістка Онися Гарай хотіла поставити їй запитання, а охоронці її заблокували, викликали «Беркут» і потім заявили, що Онися Гарай хотіла вчинити замах на Герегу. Коротше, суцільна брехня. Я вже неодноразово викликав Галину Герегу на дебати, але вона завжди уникає цього - вочевидь, боїться.
Під кінець виборчої кампанії запустили ще якогось самозванця, клоуна, який взагалі не вів виборчу кампанію, якого ніхто не знає. Він з’явився в останні тижні, хтось йому дав гроші, він почав їздити, агітувати весь район, розкидати у скриньки листівки, в яких заявляє, що нібито його підтримує Юлія Тимошенко. Очевидно - щоб забрати в мене голоси. Така дешева китайська підробка під єдиного кандидата від опозиції, яка відсоток чи пів-відсотка таки відкусить.
- Значить, справді сильно бояться, раз удаються до такого…
- Герега десь до кінця вересня вела свою кампанію взагалі без публічності. У неї були білборди (небагато, до речі), а все решта - це був прямий підкуп. Вочевидь, у кінці вересня вона побачила реальні рейтинги, і весь жовтень - це тотальна реклама, це 500 грн. за оці розтяжки, це телевізійна і радіореклама, боксери вже за неї агітують…
Тобто, вона вклала великі гроші, бо відчуває, що її позиція сильно похитнулася. От подивись: на сусідньому окрузі йде Олесь Довгий. У нього та ж сама технологія і методи, що й в Гереги. В Олеся Довгого не висить жоден білборд. Чому? Бо він переконаний у своїй перемозі і не витрачає навіть зайві гроші на це. А Герега - навіть на Сирці висять її білборди, бо люди з Троєщини їдуть по вулиці Теліги в центр, і там їх бачать.
- Як ти сам оцінюєш свої шанси на перемогу?
- Судячи з істерики Гереги, вони дуже високі. Головне зараз оцей тиждень допрацювати на максимумі всіх зусиль. Дуже б хотілося втерти носа отим людям, які думають, що всіх можна купити і все в цьому житті вирішують гроші.
«РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ШЛЯХ БОРОТЬБИ ЩЕ НІХТО НЕ ВІДМІНЯВ»
- Величезна кількість людей під час святкування Покрови показала, що ВО "Свобода" - однозначно прохідна партія. Якщо після виборів «Свободи» не буде в парламенті, це означатиме, що влада вкрала у неї голоси. Що буде далі в такому разі?
- Наша зараз основна лінія, принаймні, якщо ми говоримо про партійні списки, повинна полягати в тому, щоб не дати вкрасти у нас перемогу. Тому що абсолютно всім уже зрозуміло, що «Свобода» проходить у парламент, причому проходить з хорошим запасом. Зараз пішла хвиля. Якщо навіть ті соціологічні фірми, які завжди показували «Свободі» рейтинг на рівні 3,5-4%, зараз показали 8% - це означає, що «Свобода» вже однозначно прохідна. Але, дійсно, є очікування колосальних фальсифікацій. Наше завдання сьогодні - не допустити їх.
У нас був з’їзд одразу після Покрови - не пафосно-презентаційний, а внутрішньо-мобілізаційний. Основним питанням з’їзду було мотивувати людей, дати їм методологію, як не допустити масових фальсифікацій. Виконавши це основне завдання, ми впевнено проходимо до Верховної Ради - і списком, і багато мажоритарників також проходять.
Цьогорічна Покрова - певний символ. З 2004 року я беру участь практично в усіх заходах, які проводять національно орієнтовані сили - і мені здається, що це вперше з часів Помаранчевої революції зібралася така кількість непроплачених людей. За ці роки 30 тисяч навіть проплачених ніхто не збирав.
Зараз цю армію, яку ми зібрали, треба повести у вирішальний бій, щоб у нас не вкрали перемогу в останній момент.
- Ну, добре, люди можуть працювати в комісіях, спостерігачами тощо. А якщо на найвищому рівні ЦВК отримає вказівку і просто намалює таку цифру, яку скаже влада? Чи таке неможливо?
- Все можливо у нашій країні. Особливо після останніх місцевих виборів, де брутальність фальсифікацій зашкалювала, я не здивуюся взагалі нічому. Що ж, будемо діяти відповідно до ситуації. Попри те, що зараз усі зайняті парламентськими виборами, ми не забуваємо про те, що є й інший шлях до влади, а саме революційний. Ніхто не відміняв цього, і всі розуміють, що владу ніхто не віддає, владу треба брати в свої руки самим. І якщо ми будемо бачити, що цей антиукраїнський, антинародний режим не хоче віддавати владу в законний спосіб, через вибори - ми з цим не будемо миритися.
Спілкувалася Олена БІЛОЗЕРСЬКА