Кандидати у народні депутати від УНА (УНА-УНСО) презентували свою виборчу програму
5 вересня кандидати у народні депутати від Української Національної Асамблеї (УНА-УНСО) провели в УНІАНі прес-конференцію, на якій презентували програму, з якою йдуть на вибори. У прес-конференції взяли участь голова політради УНА Ігор Мазур, начштабу УНСО Валерій Бобрович, адвокат, голова ГО «Українське юридичне товариство» Олег Березюк та кандидат технічних наук, академік УАН Михайло Оліфіренко.
Ходили уперті чутки, що прес-конференцією унсовців спробує скористатися у піар-цілях одна з проросійських партій, але все пройшло мирно. Чи то роздумали, чи не ризикнули.
На початку Олег БЕРЕЗЮК коротко презентував проект нової Конституції України від УНА. Він сказав, що як будинок починається з фундаменту, так держава має починатися з Конституції. Конституційна асамблея обіцяла у 2014 році оприлюднити проект нової Конституції. Стільки часу, щоб її підготувати, не потрібно, просто нинішню владу все влаштовує. Президент керує державою в режимі ручного управління.
Конституція 1996 року має певні вади, сказав пан Березюк, але ми взяли її за основу. Серед цих вад те, що вона дає можливість зосередити всю владу в руках Президента. Так було і за Кучми, и за Януковича. А має бути система стримувань і противаг, як у США.
Згідно Конституції від УНА, Україна є президентською республікою, але одночасно є главою виконавчої влади і разом з прем’єром відповідає за діяльність уряду.
У парламенту залишаються ті ж функції, що й зараз. Президент позбавляється права розпуску парламенту. Але він має право проголосити всенародний референдум з приводу довіри народу до Верховної Ради. Якщо ж народ підтримає парламент, президент йде у відставку.
Повсюдне місцеве самоврядування. Державні адміністрації займатимуться лише наглядом за дотриманням законності і координуватимуть реалізацію державних програм.
Україна - унітарна держава без автономних утворень, Крим отримує статус області.
Суду у нас зараз немає. Найкращою в світі, найбільш справедливою і найменш корумпованою є Масачусетська судова система призначення суддів. Її суть: для того, щоб суддя не зловживав своїм правом, він має бути залежним лише від закону і народу.
Відповідно, є три рівні контролю за призначенням суддів: спочатку Рада суддів, яка складається із суддів у відставці, пропонує Президенту на вибір три кандидатури. Президент обирає одного. Новопризначений суддя судить рік чи два, по закінченні цього терміну проводиться місцевий референдум. Якщо люди висловлюють недовіру судді, він має піти у відставку без права поновлення на посаді. Таким чином люди зможуть контролювати незалежні суди, які зможуть контролювати президента і парламент.
Інші доповідачі зазначили, що УНА проти професійної армії і за загальний військовий обов’язок. І за повернення Україні статусу ядерної держави.
Михайло ОЛІФІРЕНКО розповів про економічні та освітні реформи, плановані УНА. Він зазначив, що довгий час працював у Київській Політехніці, розуміється у таких сферах, як бізнес і комунікації.
Є така відома сентенція, сказав він: «Чому ви такі бідні? - Бо дурні. А дурні тому, що бідні». Так ось, це робиться навмисно, бо бідними й неосвіченими людьми легше управляти. Тому «зомбоящик» зомбує глядачів російськими серіалами і обличчями провладних політиків.
Україна має дуже сильний науково-технічний потенціал. 47% авторських свідоцтв, що подавалися в СРСР, належали Україні. Зараз дуже багато хакерів - вихідці з України. Це свідчить про те, які у нас ІТ-спеціалісти.
30% ВВП України знаходиться в тіні. У Франції на могилі Наполеона я відкрив для себе перші його декрети після того, як він узурпував владу. Одним з перших було: кожна діяльність громадянина республіки має бути описана. Це похідна, від якої можна вирахувати і потенціал, і все. А у нас, якщо в нас такий потенціал тіньової економіки, ніколи не прийдуть західні інвестори.
Жодна міжнародна фінансова організація з Україною не співпрацює. Приїхала технічна комісія міжнародного валютного фонду. Чого вони приїхали? Запитати, як ми повертатимемо гроші.
Люди у нас розумні, а весь час обирають одних і тих же. То вони білі, то вони червоні, то вони голубі. Чому соціологи втовкмачують людям, що треба обирати лише з 3-4 партій, а не проголосувати за тих, хто вболіває за свою державу і дійсно хоче щось робити?
Треба реагувати не на зомбоящик, а на власну свідомість.
Ігор МАЗУР (Тополя): Я входжу до Комітету захисту української мови. Був вчора у Коломиї, ми підтримуємо нашого товариша Олеся Донія. Про людину варто судити по її минулому, бо завтра людина робитиме те, що робила вчора. В списках об’єднаної опозиції є багато тих, хто вчора лише заробляв для себе гроші - вони й завтра це робитимуть. Тушки перебігали - вони й завтра перебігатимуть. Про Донія я сказати цього не можу.
Нам кажуть, що ми закостенілі і не змінюємо нічого кардинально в УНА-УНСО. Але фактор добра з кулаками актуальний і зараз, як ніколи, бо ті, хто при владі, оборзіли.
При владі зараз врємєнщики, яким урвати і піти. От на прикладі Волги, рвонув - і попав під роздачу, прокуратура вимагає 6 років, бо не зміг потрапити в коло осіб, наближених до імператора, у ті кілька кланів, які зараз виборчу кампанію проведуть під себе, все рвонуть і приватизують.
Росія зацікавлена в послабленні влади Януковича. Вона взагалі зацікавлена у послабленні української влади, бо це можливість приватизувати тут все і розставити своїх людей. Опозиція теж діє на те, щоб Україна стала слабшою перед зовнішнім ворогом. Це не лише Москва, це й транснаціональні кампанії.
В цій ситуації знову звучить слово «самооборона». Ми є самооборона і хочемо, щоб суспільство оборонялося. Тут є представники активістів, наприклад, які борються за Гостиний двір. Є люди, які борються з незаконними забудовами. Все це є самоорганізація українських громадян. Наша місія - об’єднати ці групи.
Якщо у жовтні-листопаді почнуться якісь серйозні акції, почнеться повторення «України без Кучми» або Помаранчевої, все це не повинно завершитися криками «Вітя, Вітя!» чи «Юля, Юля!», а має настати контроль громадян за тими силами, що прийдуть до влади.
З Ющенком була та проблема, що за ним не було контролю і біля нього були «любі друзі», які йому підказували, кого куди ставити, чий бізнес знищувати, чий ні.
Село завжди було твердинею українського духу. Селяни були основною силою всіх бунтів (Хмельниччина, Холодний Яр). Коли село підніметься, відчувши свою гідність, у державі запанують законність, право, конституція. А зараз це місце занепаду, звідки молодь тікає у міста. Райцентри теж стали гиблими місцями.
Влітку ми проводили вишколи, і зараз будемо проводити. Головна мета - не накачати м’язи, а накачати мізки, навчити боротися за свої права і свою гідність - чи в вузі, чи в ЖЕКу, чи на районі. Коли нам вдасться це все організувати, я скажу, що наша програма діє.
Олег БЕРЕЗЮК: «Ми об’єднали зусилля і УНСО, і юристів, і офіцерів, тому у нас все вийде».
Валерій БОБРОВИЧ: Як казав слідчий ізолятора тут у Києві, коли мене тримали за звинуваченням у створенні незаконних збройних націоналістичних формувань: «Я професіонал. Прийдете до влади, я буду так само ловити комуністів, як зараз вас, націоналістів».
Так ось, я професіонал-військовий. І кажу, що українську армію не можна відновити, бо її немає. Її треба створювати.
Совітська армія давала підготовку «гомо совєтікуса», а українська армія не дає нічого, її взагалі нема. Я згоден із діячами культури, які кажуть про театри, книжки - але держава тримається на 3 китах:
- армія
- поліція
- служба безпеки.
У нас вони всі є п’ятою колоною. І ми сидимо на діжці з порохом.
Село денаціоналізоване. В УПА більшість хлопців були з села, в УНСО - з міст.
Розвалили армію. 21 рік української незалежності - це 4 випуски національних офіцерів. Але якщо ви бачите на вулиці українських офіцерів, 100%, що вони розмовляють між собою російською мовою.
Йде повна деградація нації. Нас намагаються знищити як державу і національність. Завтра буде якесь невелике зіткнення, і Росія прийде нас примушувати до миру. У мене є друзі, які живуть у Бєлгород-Дністровському, вони росіяни. У «Кацапляндії» у мене немає друзів. Хоча я допускаю, що там теж є хороші люди.
Я бачив росіян у війні. Вони нам кричали: «Хохли, в плєн не здавайтесь, ми з вас будемо живих шкіру драти». У нас був найсуворіший наказ полонених не ображати. Але вони ненавиділи нас більше, ніж грузин, більше, ніж чеченців. Це агітація Москви, агітація кремлівських карликів.
Москва не може існувати як держава, якщо не має «территориальных приращений».
Нам треба відновлювати українську армію, а найперше - ВПК. Є відомий вислів, мовляв, або масло, або гармати. Але історія доводить, що якщо гармат немає, то масло жере твій сусід. Докази - Сербія, Ірак, Грузія. Ми українці, ми держава, нам Бог дав можливість великої держави, яка лишилася від уламків СРСР. Наші ПВО - кращі в світі, і ми зараз повинні звернути увагу на це. Інакше у нас просто немає виходу. Ті, хто каже, аби хлібець був і війни не було, помиляються. Бо хата з краю горить першою.
Я з великою повагою ставлюся до нашого першого українського президента. Але коли він сказав: «Коли гасять пожежу, яка різниця, якого кольору відра, у яких носять воду?» - мені хочеться нагадати, що у відрах червоного кольору носять бензин на пожежу.
Я не політик, я воїн. Я люблю історію і прочитав багато книг. І знаю, що у нації, яка проходить шлях від колонії до незалежності, завжди на якийсь час приходять до влади військові, щоб навести порядок, а потім віддають її. Демократія і порядок можливі тоді, коли є влада й відповідальність.
Наше гасло «Сила! Порядок! Добробут!». Комусь, може, не подобається слово «сила», але, якщо прочитати це гасло з кінця - добробуту хочуть усі. Але без порядку не буде добробуту, без сили - порядку.
БЕРЕЗЮК: Ми не проти когось, ми за. Ми хочемо будувати.
Далі почалися ПИТАННЯ. Зокрема, журналіст, відомий як Костя Каменяр, поставив аж три питання:
1. Гасло «Сила! Порядок! Добробут!» було дуже ефективним у 1994 році, коли члени УНСО потрапили навіть у парламент. Чи не тому воно обране саме зараз?
2. Що треба для того, щоб УНСО змогло перемогти - якщо не на цих, то на наступних виборах?
3. Якщо УНА пройде в парламент, чи увійде вона до коаліції з якимись правими партіями?
ТОПОЛЯ: Це гасло було актуальним тоді і є актуальним зараз, бо ситуація мало змінилася. Тодішні ОПГ зараз при владі, а деякі і в опозиції. З приходом до влади вони займаються організованою злочинністю. Тому ми тоді створили структуру, яка «кришувала», в гарному розумінні, український бізнес, захищали українських журналістів тощо.
БОБРОВИЧ: Ми маємо відродити націю воїнів і хліборобів. При Совітах люди хоча б зі школи знали, що таке зброя. Зараз на вишколі з 60 чоловік, коли я спитав, хто колись тримав у руках автоматичну зброю, руки підняли двоє, один з них я.
Зараз, якщо влада виведе на вулиці міліцію, народ не зможе боронитися, натовп просто розженуть, і буде новий 33-й чи 37-й рік.
ТОПОЛЯ: Щодо коаліції і співпраці - остання моя розмова з Тягнибоком була у Калуші. Я підійшов: «Тут є Юрій Шухевич, якщо вже в Києві не вдається зустрітись, то давайте хоча б тут у Калуші поговоримо про співпрацю». Це закінчилося тим, що Тягнибок сказав, що зараз це нереально, але він зустрінеться з Шухевичем у Львові. При купі свідків пообіцяв Шухевичу зайти через кілька днів. Відтоді пройшло вже більше 2 місяців, ніякої зустрічі не було.
БОБРОВИЧ: Ми не збираємося підривати авторитет «Свободи». Я як офіцер УНСО буду агітувати в тих мажоритарних округах, де є свободівець, голосувати за нього, але ми не розуміємо її вище керівництво.
БЕРЕЗЮК: Необхідності в коаліції зараз взагалі немає, на відміну від часів, коли коаліція формувала уряд.
Ми будемо голосувати за те, що корисно Україні, незалежно від того, хто є ініціатором - влада чи опозиція.
ТОПОЛЯ: Наша основна ставка буде на село і райцентри, бо до них дуже рідко хтось доходить з конкретною агітацією - лише білборди і закидання газетками.
БОБРОВИЧ: Обов’язково потрібно змагати до відновлення ядерного статусу України.
Мені неприємно, коли якийсь політик каже: «Ми перша держава, яка відмовилася від ядерної зброї». Ти що, дурник? Перша і остання.
ОЛІФІРЕНКО: Ядерний щит Росії побудований на розробках з України. Ніхто - ні Америка, ні Європа, ні Росія не прогарантував нам захист.
БЕРЕЗЮК: Без ядерного статусу Україні неможливо залишатися незалежною. Треба або вступати в якийсь блок, або створювати ядерний щит. Маленькі Пакистан та Ізраїль мають ядерну зброю, чому ми не маємо?
Грузія була однією з найбільш корумпованих країн - а тепер у ній немає корупції. Але залишилася проблема з кадрами, бо куплені дипломи - це не те. Мої товариші, з якими я разом вчився і які зараз у найвищому керівництві Грузії, аж стогнуть - просять прислати їм українських спеціалістів.
БОБРОВИЧ : Це так, щоб ви тут не спали: у нас стільки складів невикористаної зброї, що якщо хтось нас схоче окупувати, ми її просто підірвемо.
Ще один присутній, полковник у відставці, спитав, що зробить УНСО, щоб заборонити КПУ, бо це нонсенс, що ця злочинна партія зі злочинною ідеологією досі існує в українському політикумі. Чи будуть якісь позови?
БОБРОВИЧ: Позови подавалися, але щоб щось зробити, треба мати державні важелі в руках.
У Івано-Франківську в 1997 році мені поскаржилися родичі двох братів, які в 1947 р. були в УПА і були розстріляні - що вони досі не реабілітовані. Ми зробили запит до прокуратури - у 1997 році, після шести років української незалежності. У мене досі є відповідь, на бланку з тризубом, за якого, на кашкеті, їх би вбили б на місці: «Брати Семчуки дійсно у 1947 році були у бандформуванні УПА і брали участь у вбивстві 3 солдат НКВС і одного дільничного, тому не підлягають реабілітації».
Якщо ми матимемо державні важелі, ми одразу ж вимагатимемо визнати ЧК, НКВД, ГПУ, КГБ тощо злочинними організаціями і примусити Росію як правонаступника СРСР відшкодувати збитки по висилці тощо.
ТОПОЛЯ: Навряд чи Росія щось дасть, але в нас на території є майно РФ....
БОБРОВИЧ: Якби у ВР 10-12 навіжених щодня кричали б, що Кубань - це українська земля, то ми б не послали туди стрільців воювати за Кубань, але в Кремля боліла б голова за Кубань, а не у нас за Крим.
БЕРЕЗЮК: Є гірші проблеми, ніж КПУ. В Україні відверто діють агенти іноземного впливу, але силові структури на них ніяк не реагують. Останній приклад - закон про мови, який дестабілізує Україну. Ми чудово знаємо, хто вніс цей законопроект. Якби його внесла опозиція, я б зрозумів, бо вони могли б хотіти зробити так, щоб президенту стало важче управляти, щоб було менше стабільності тощо. А якщо пропрезидентська сила таке робить - значить, просто сліпо виконують забаганки північного сусіда.
ОЛІФІРЕНКО: В мене інший погляд на прийнятий владою закон про мови. Вони це зробили на підтримку свого прем’єра, який стільки років прожив в Україні і досі не зміг її вивчити. Це, мабуть, була єдина причина :)