Пам’яті товариша
Я повернулася.
Власне, повернулася ще вчора, але з роботою, як завжди після відсутності, був завал.
Повернулася, щоб одразу потрапити на похорони Стріли.
Ми з ним не були близькими друзями. Тест на дружбу не витримав би простенького випробування: я знала, з ким він жив, але не знала, на що. Це не дружба.
У Стріли був японський військовий джип «Сузукі самурай». Він казав, що єдиний в Україні. Джип їздив попереду унсовської колони на всіх акціях і вишколах. Ми кріпили до нього унсовський прапор… Взагалі, жодна наша акція останніх трьох років не обійшлася без Стріли.
Цей джип, який ми між собою теж звали «стрілою», і його водій робили таке! На моїх очах він з’їхав з бетонної стінки висотою майже з мене (а я, якщо хто не знає, не низенька), ще й з дівчиною у салоні, і одразу ж вправно вписався в арку.
У Стріли був револьвер під патрон Флобера, з якого я підстрелила ондатру. Двоє наших хлопців влаштувалися на літо охоронцями на ставки, і ми зі Стрілою і ще однією дівчиною поїхали на джипі їх провідати. Там хлопці, з їхньою звичкою стріляти у все, що рухається, підранили цю нещасну водяну крису, довелося вистежити і добити. Нас було п’ятеро. Один згодом влаштувався у комп’ютерну фірму і дуже добре заробляє, другий перебивається, де візьмуть, і мріє про щось велике, дівчина у тюрмі, Стріли немає.
Зі Стрілою ми пережили не одну пригоду. Одного разу набили його джип клумаками і дівчатами і пустили у відкриту по трасі, і джип зупиняли і шмонали, а ми тим часом тікали лісами…
Останнім часом я мало чула про нього. Востаннє бачила у Сіверськодонецьку. «Про мертвих добре або нічого» не означає писати неправду. Останнім часом він багато пив, і водився в основному з тими побратимами, які теж цього не цуралися. А з п’яними в мене не складається.
А все-таки, в мене однієї лишилася справжня згадка про Стрілу. Єдиний, безцінний подарунок. Мені сподобалась одна річ - не річ, а мрія - яка була в нього і не було в мене. Простеживши мій погляд, він зняв і віддав. Я не повірила.
P.S. Кому не відповіла, не ображайтеся, відповім найближчим часом. І френдстрічку почну читати.
Власне, повернулася ще вчора, але з роботою, як завжди після відсутності, був завал.
Повернулася, щоб одразу потрапити на похорони Стріли.
Ми з ним не були близькими друзями. Тест на дружбу не витримав би простенького випробування: я знала, з ким він жив, але не знала, на що. Це не дружба.
У Стріли був японський військовий джип «Сузукі самурай». Він казав, що єдиний в Україні. Джип їздив попереду унсовської колони на всіх акціях і вишколах. Ми кріпили до нього унсовський прапор… Взагалі, жодна наша акція останніх трьох років не обійшлася без Стріли.
Цей джип, який ми між собою теж звали «стрілою», і його водій робили таке! На моїх очах він з’їхав з бетонної стінки висотою майже з мене (а я, якщо хто не знає, не низенька), ще й з дівчиною у салоні, і одразу ж вправно вписався в арку.
У Стріли був револьвер під патрон Флобера, з якого я підстрелила ондатру. Двоє наших хлопців влаштувалися на літо охоронцями на ставки, і ми зі Стрілою і ще однією дівчиною поїхали на джипі їх провідати. Там хлопці, з їхньою звичкою стріляти у все, що рухається, підранили цю нещасну водяну крису, довелося вистежити і добити. Нас було п’ятеро. Один згодом влаштувався у комп’ютерну фірму і дуже добре заробляє, другий перебивається, де візьмуть, і мріє про щось велике, дівчина у тюрмі, Стріли немає.
Зі Стрілою ми пережили не одну пригоду. Одного разу набили його джип клумаками і дівчатами і пустили у відкриту по трасі, і джип зупиняли і шмонали, а ми тим часом тікали лісами…
Останнім часом я мало чула про нього. Востаннє бачила у Сіверськодонецьку. «Про мертвих добре або нічого» не означає писати неправду. Останнім часом він багато пив, і водився в основному з тими побратимами, які теж цього не цуралися. А з п’яними в мене не складається.
А все-таки, в мене однієї лишилася справжня згадка про Стрілу. Єдиний, безцінний подарунок. Мені сподобалась одна річ - не річ, а мрія - яка була в нього і не було в мене. Простеживши мій погляд, він зняв і віддав. Я не повірила.
P.S. Кому не відповіла, не ображайтеся, відповім найближчим часом. І френдстрічку почну читати.