Ярослав КЕНДЗЬОР: "Із сьогоднішніх суддів - це мінімум - 80% треба звільняти"
Народний депутат Ярослав Кендзьор (фракція НУНС) - український інтелігент, у минулому дисидент і протягом усього життя - переконаний націонал-демократ. В останні рік-два він зарекомендував себе як один з небагатьох нардепів, які захищають українських патріотів-політв’язнів: пишуть клопотання про взяття їх на поруки, їздять на суди і в СІЗО. Зокрема, пан Ярослав допомагав так званим "васильківським терористам" і Ганні Сіньковій.
Кілька днів тому Верховна Рада проголосувала за обрання на пожиттєвий термін суддів, серед яких було прізвище Юрія Бурбели. Він судить зараз "васильківських "терористів" і порушує всі закони, які тільки можна порушити. І в переліку депутатів, які проголосували за Бурбелу, було і прізвище Кендзьора.
Я зателефонувала Ярославу Михайловичу, щоб з’ясувати, як таке могло відбутися. З розмови про Бурбелу ми якось швидко перейшли на тему політв’язнів і засперечалися щодо Юлії Тимошенко (політв’язень вона чи ні), але розмову про неї я, мабуть, подам в окремому матеріалі.
- Ярославе Михайловичу! Ви брали чи намагалися взяти на поруки багатьох політв’язнів. Нещодавно з трибуни ВР був озвучений Ваш запит до омбудсмена щодо порушення прав "васильківських терористів", ви просили розглянути можливість їхнього лікування поза межами СІЗО. Я з цього приводу хотіла вам поставити одне незручне питання...
- Оленочко, для мене немає незручних питань.
- Ми знаємо Вас як порядну, патріотичну, як нашу людину. І багатьох здивувало, коли вони побачили ваше прізвище у списку тих, хто голосував за призначення суддею на пожиттєвий термін Юрія Бурбели, який судить зараз васильківських терористів і допускає при цьому дуже багато порушень. Хотіла спитати, як таке могло статися, яка ваша позиція щодо цього?
- Так, я знаю це непорозуміння. Знаєте, у нас таке дуже часто буває, що навіть деяких суддів львівських, яких категорично не можна було б пропускати через Верховну Раду - коли хтось завчасно не попередить, що на цьому пленарному тижні буде затверджуватися такий-то суддя, який просто не має морального права бути в статусі судді - тоді у тих загальних постановах воно проскакує, бо не завжди простежиш. І щодо цього останнього випадку судді Бурбели - також. Хоч я й знайомий був із цією справою, якось воно проскочило. І, звісна річ, що я проголосував, тому що він був у переліку цілої низки судді, яких я, по суті, не знаю, але до яких депутати не пред’являли претензій. Ось воно і вийшло так, що він у цьому списку пройшов.
Але якби я справді був зауважив, що в цьому списку є Бурбела, я б за цей список, незважаючи на те, що багато суддів були у цьому списку - я б не проголосував. Тут мене, як кажуть, сумління гризе, що, з одного боку, я констатую у своєму депутатському запиті до Лутковської про упередженість цього судді, а з другого - я натиснув кнопку за те, щоб його призначити суддею.
Але є ще одна цікава обставина. Якщо хтось із таких людей, як я, встає і до судді пред’являє претензії, і наводить конкретні приклади про роботу цього судді, тоді це є сигнал для наших опонентів з Партії регіонів, для Михайла Чечетова, щоб підняти руку вгору - ага, раз там Кендзьор "проти", чи хтось інший з опозиційної фракції - значить, неодмінно треба голосувати "за". І, як правило, такі речі проходять, і наші протести ні до чого не призводять.
- Можливо, тепер у вас є якісь сподівання, що якщо вже Бурбелі так пощастило і він "проскочив", його обрали пожиттєвим суддею - він тепер судитиме чесно?
- Ні. Звісна річ, що немає таких сподівань. Статус судді - це особливий статус. Це людина, яка стоїть між державою і громадянином, і вона має виправляти усю несправедливість, яка чиниться у цьому житті. На те він і називається суддя, він судить, він шукає, він має інколи в дуже складних умовах віднайти істину і прийняти справедливе і чесне рішення у відповідності до закону і до об’єму фактажу, який йому представлений. А якщо суддя у процесі своєї діяльності вже не один раз приймав рішення тільки кон’юнктурні, продиктовані відповідною політичною кон’юнктурою чи телефонним двзінком - цього суддю вже ніщо не виправить.
- То як, по-вашому, можна виправити цю ситуацію - не лише з конкретним Бурбелою, а з усіма такими кон’юнктурними суддями?
- Уся система суддівства в Україні настільки корумпована - від верху до низу, починаючи від Конституційного суду і до будь-якого далекого місцевого районного суду, що виправити цю ситуацію можна - і я переконаний, що це колись неодмінно буде зроблено - коли нарешті при керівництві державою буде український Президент, воістину, від крові, плоті і духу український, коли буде нарешті українська Верховна Рада. Принаймні, оці дві державні інституції зможуть забепечити реформу у судовій системі. Із сьогоднішніх суддів - це мінімум - 80% треба звільняти.
Я знаю кількох суддів, для яких робота сьогодні є каторгою. Вони розповідають, який чиниться тиск на суд. Для них прийняти справедливе рішення є надзвичайно складно. Якщо він буде дотримуватися суддівської клятви й етики, йому працювати буде надзвичайно важко або й неможливо. Вища рада юстиції і Вища дисциплінарна атестаційна комісія неодмінно знайдуть якісь причини, щоб викинути цього суддю із цієї системи, бо він там як біла ворона.