"Нє надєйся, ситий хам, нічєво тєбє нє дам!"
Ну що, свята закінчилися, і можна про наболіле. ПРО ХАМІВ.
В останній передсвятковий день, о другій половині, прибула на моє ім’я посилка. Доставили її з іншого міста фірмою "Делівері".
У фірми офіс аж у Корчуватому. З транспортом, враховуючи пробки і нерегулярність, великий напряг. Добиралася більше двох годин. Побачивши, що застрягла надовго, телефоную у фірму і питаю, до скількох вони сьогодні працюють. До шостої? Тоді, мабуть, я не встигаю, прикро. А мила жіночка відповідає: "Так там же, напевно, якийсь подарунок до свята. Нічого, приходьте і до сьомої, там будуть чергові, хтось вам її видасть".
Потрапляю туди о 18:10. За віконцем "Прийом-видача" сидить молода чорнява розфарбована фіфа.
- Вибачте, це я, мабуть, з вами розмовляла...
- Так, зі мною. Але видача у нас до шостої. Склади вже закриті, хлопці пішли додому. Приходьте у вівторок.
(А це брехня, бо коли йшла, бачила відкриті склади і тих хлопців).
Намагаюся її переконати, кажу, що застрягла в пробці, що стільки часу добиралася, що мені ж обіцяли видати, що хлопці ще не пішли і т.п. - все марно. Хлопає віконечком у мене перед носом і починає весело тріщати по мобілці.
Подумала я, подумала - і показую їй у віконечко 50 гривень.
- Вибачте, пані, але це чужий подарунок, він має устигнути до свята. Допоможіть мені, будь ласка.
(Вдома, коли розповідала, мама аж обурилася: "50 гривень! Ти в своєму розумі? За таке дають десятку").
А ця курва... починає набивати ціну:
- Хлопці вже пішли, запасний ключ у старшого, а він не захоче...
- Я бачила, хлопці ще там.
- Ну ждіть, я випишу квитанцію.
А сама займається чимось іншим. Чекаю хвилин десять.
- Вибачте, пані, випишіть квитанцію, бо хлопці ж підуть...
А вона - в крик:
- Стой и молчи, стояла полчаса, постоишь еще! і т.п.
Зрозуміло, щоб хлопці пішли і довелося кликати того старшого з ключем і йому теж башляти.
І тут спускається жіночка - явно та сама, що я з нею насправді розмовляла: "Що тут у вас за крик?"
Курва в істерику: "Ходят тут всякіе, врут про пробки, у всех праздник, а я должна тут сидеть!!!" І кулачком по столу. Бо відчула, що гроші упливають.
Та їй: "Заспокойся, люба, зараз я відпущу твою клієнтку". Бере мої документи і за кілька секунд віддає бандерольку. Виявляється, вона була не на складі, а у них в столі...
Я дякую і прощаюся, а та курва висовується і дивиться в руки: "А..?"
- А за що тобі давати? Що ти з мене тут півгодини кров пила? Я хамам нічого не даю!
І пішла собі.
Дивно, які люди різні. Ситуація: прибув подарунок, котрий після свят, можливо, вже нікому не буде потрібний. В однієї людини реакція затриматись, витратити свій час, щоб допомогти. В іншої - нажитися на тому, що людині нема куди діватись.
І на думку не спадає цим хамам, що рано чи пізно знайдеться той, хто їм помститься. Любі читачі! Ніколи не користуйтеся послугами фірми "ДЕЛІВЕРІ". А якщо серед вас раптово виявиться її хазяїн - звільніть ту фіфу негайно!
*************************************************
UPD: Серед моїх читачів таки виявився хазяїн фірми "Делівері" :) Сьогодні, 12.03, о 10:39, мені подзвонив представник фірми, вибачився переді мною, повідомив ім’я тієї дівчини і сказав, що вона більше у них не працює. Не сумніваюся, що це правда. Претензії з фірми знімаються.
Можливо, не всі зрозуміли, що коли я казала про помсту, мала на увазі зовсім не те, що не дала їй гроші. Помстою було останнє речення цього посту. Як журналіст, знаю, що публічність - то страшна зброя.
В останній передсвятковий день, о другій половині, прибула на моє ім’я посилка. Доставили її з іншого міста фірмою "Делівері".
У фірми офіс аж у Корчуватому. З транспортом, враховуючи пробки і нерегулярність, великий напряг. Добиралася більше двох годин. Побачивши, що застрягла надовго, телефоную у фірму і питаю, до скількох вони сьогодні працюють. До шостої? Тоді, мабуть, я не встигаю, прикро. А мила жіночка відповідає: "Так там же, напевно, якийсь подарунок до свята. Нічого, приходьте і до сьомої, там будуть чергові, хтось вам її видасть".
Потрапляю туди о 18:10. За віконцем "Прийом-видача" сидить молода чорнява розфарбована фіфа.
- Вибачте, це я, мабуть, з вами розмовляла...
- Так, зі мною. Але видача у нас до шостої. Склади вже закриті, хлопці пішли додому. Приходьте у вівторок.
(А це брехня, бо коли йшла, бачила відкриті склади і тих хлопців).
Намагаюся її переконати, кажу, що застрягла в пробці, що стільки часу добиралася, що мені ж обіцяли видати, що хлопці ще не пішли і т.п. - все марно. Хлопає віконечком у мене перед носом і починає весело тріщати по мобілці.
Подумала я, подумала - і показую їй у віконечко 50 гривень.
- Вибачте, пані, але це чужий подарунок, він має устигнути до свята. Допоможіть мені, будь ласка.
(Вдома, коли розповідала, мама аж обурилася: "50 гривень! Ти в своєму розумі? За таке дають десятку").
А ця курва... починає набивати ціну:
- Хлопці вже пішли, запасний ключ у старшого, а він не захоче...
- Я бачила, хлопці ще там.
- Ну ждіть, я випишу квитанцію.
А сама займається чимось іншим. Чекаю хвилин десять.
- Вибачте, пані, випишіть квитанцію, бо хлопці ж підуть...
А вона - в крик:
- Стой и молчи, стояла полчаса, постоишь еще! і т.п.
Зрозуміло, щоб хлопці пішли і довелося кликати того старшого з ключем і йому теж башляти.
І тут спускається жіночка - явно та сама, що я з нею насправді розмовляла: "Що тут у вас за крик?"
Курва в істерику: "Ходят тут всякіе, врут про пробки, у всех праздник, а я должна тут сидеть!!!" І кулачком по столу. Бо відчула, що гроші упливають.
Та їй: "Заспокойся, люба, зараз я відпущу твою клієнтку". Бере мої документи і за кілька секунд віддає бандерольку. Виявляється, вона була не на складі, а у них в столі...
Я дякую і прощаюся, а та курва висовується і дивиться в руки: "А..?"
- А за що тобі давати? Що ти з мене тут півгодини кров пила? Я хамам нічого не даю!
І пішла собі.
Дивно, які люди різні. Ситуація: прибув подарунок, котрий після свят, можливо, вже нікому не буде потрібний. В однієї людини реакція затриматись, витратити свій час, щоб допомогти. В іншої - нажитися на тому, що людині нема куди діватись.
І на думку не спадає цим хамам, що рано чи пізно знайдеться той, хто їм помститься. Любі читачі! Ніколи не користуйтеся послугами фірми "ДЕЛІВЕРІ". А якщо серед вас раптово виявиться її хазяїн - звільніть ту фіфу негайно!
*************************************************
UPD: Серед моїх читачів таки виявився хазяїн фірми "Делівері" :) Сьогодні, 12.03, о 10:39, мені подзвонив представник фірми, вибачився переді мною, повідомив ім’я тієї дівчини і сказав, що вона більше у них не працює. Не сумніваюся, що це правда. Претензії з фірми знімаються.
Можливо, не всі зрозуміли, що коли я казала про помсту, мала на увазі зовсім не те, що не дала їй гроші. Помстою було останнє речення цього посту. Як журналіст, знаю, що публічність - то страшна зброя.