Сильний вірш про матір українського підпільника

[bilozerska]

МАТИ

То син її четвертий рік в неволі -
Вона ж зосталася - сама, єдина.
Прийшли до неї добрі друзі сина:
"Матусю, дайте зброю нам, пістолі!".

Принесла їм зі схованки в стодолі -
І хрест кладе рука кістлява, синя:
"Щаслива вам дорога та й година!" -
І сльози їй закапали поволі.

"А нам, матусю, ніч пошле удачу!" -
Вмовляють, вцитькують її словами.

І мовила, втираючи зіниці:
"Ні, ні!.. Облиште!... Це я тільки плачу,
Що син... мій син не піде нині з вами!".

Б.Кравців, 1932
написано у польській в’язниці