Ось тут я згоден абсолютно. Згадаймо цю продажну пуштунську істоту Мустафу. Звичайну людину затримують для перевірки документів - а от Мустафа в такому випадку, маючи зовнішність типового правопорушника - він же не лише чорний, але ще й вдягається відповідним чином, як гангстер чи сутенер, - починає качати права й волати про тиск на пресу. І потім бучу зчиняє, винуватить усіх. Так само й під час УБК: непарляментські партії кинули до в"язниці, їх катували, ламали руки, брали штурмом офіси, а от парламентські партії показали посвідчення і повернулися назад до парляменту. Журналісти, на жаль, є злом нашого суспільства. Бо вони можуть брехати й цькувати безкарно. Це вони поливали брудом Ющенка, кожну його нормальну ініціативу, влаштували цькування його рідних, а також багатьох інших патріотів. Варто порахувати "демократичних і незалежних" журналюг під сумнозвісною заявою проти МАУП або погортати УП, де вітчизняна журналістика вправно підтримує знищення українського погляду на історію. А найцікавіше те, що в журналістському середовищі ворон ворону око не виклює. І навіть ті журналісти, що позиціонують себе як праві, ручкаються з колегами-лайновиками, спілкуються, товаришують і ніколи не критикують...
Я маю моральне право так писати як громадянин цієї країни. Ми обурюємося, коли міліціянти покривають одне одного, захищаючи від правосуддя злочинців у погонах. Ми обурюємося, коли проявляється кругова порука в лікарів, і навіть професійні й порядні покривають убивць у білих халатах. Чому ми не обурюємося тим, що журналісти завжди заодно - й ті, хто на словах за народ, і ті, для кого "ета страна" - лише одне з тимчасових місць збагачення? Кругова порука журналістів навіть мерзенніша за зговір міліціянтів. Бо, наприклад, коли влаштовували кампанії по поливанню брудом Президента Віктора Ющенка, його сина, багатьох інших правих політиків і діячів, проти вшанування пам"яті жертв Голодомору, ніхто з тих журналістів, хто стояв на Майдані й зображав із себе патріотів та націоналістів, не сказав публічно, що оголошує бойкот своїм продажним колегам, не закликав решту братів і сестер по перу не подавати їм руки, не працювати з ними. І не скажуть, бо для них здебільшого гроші не пахнуть.
Я не журналіст, лише блогер, але, якби я був журналістом, то, побачивши, що мої колеги перейшли межу сказав би: "Шановні громадяни! Не читайте, будь ласка, того, що пише Гіві, Юрій, Кирило, Абрам! Шановні колеги-журналісти! Не подаваймо Гіві, Кирилові, Абрамові та Юрієві руки, не вітаймося з ними, не співпрацюймо з ними, не підтримуймо їх! То геть продажні люди, котрі глумляться над святинями українського народу, паплюжать його історію, поливають брудом країну, націю та її героїв, поширюють брехні... Вони не працюють у журналістиці, вони торгують собою." Поки що я не чув подібних звернень від жодного журналіста! А Вас щиро прошу розанонімитися або підписуватися.
Так само й під час УБК: непарляментські партії кинули до в"язниці, їх катували, ламали руки, брали штурмом офіси, а от парламентські партії показали посвідчення і повернулися назад до парляменту.
Журналісти, на жаль, є злом нашого суспільства. Бо вони можуть брехати й цькувати безкарно. Це вони поливали брудом Ющенка, кожну його нормальну ініціативу, влаштували цькування його рідних, а також багатьох інших патріотів. Варто порахувати "демократичних і незалежних" журналюг під сумнозвісною заявою проти МАУП або погортати УП, де вітчизняна журналістика вправно підтримує знищення українського погляду на історію. А найцікавіше те, що в журналістському середовищі ворон ворону око не виклює. І навіть ті журналісти, що позиціонують себе як праві, ручкаються з колегами-лайновиками, спілкуються, товаришують і ніколи не критикують...
Reply
Reply
Ми обурюємося, коли міліціянти покривають одне одного, захищаючи від правосуддя злочинців у погонах.
Ми обурюємося, коли проявляється кругова порука в лікарів, і навіть професійні й порядні покривають убивць у білих халатах.
Чому ми не обурюємося тим, що журналісти завжди заодно - й ті, хто на словах за народ, і ті, для кого "ета страна" - лише одне з тимчасових місць збагачення?
Кругова порука журналістів навіть мерзенніша за зговір міліціянтів.
Бо, наприклад, коли влаштовували кампанії по поливанню брудом Президента Віктора Ющенка, його сина, багатьох інших правих політиків і діячів, проти вшанування пам"яті жертв Голодомору, ніхто з тих журналістів, хто стояв на Майдані й зображав із себе патріотів та націоналістів, не сказав публічно, що оголошує бойкот своїм продажним колегам, не закликав решту братів і сестер по перу не подавати їм руки, не працювати з ними. І не скажуть, бо для них здебільшого гроші не пахнуть.
Reply
Reply
Поки що я не чув подібних звернень від жодного журналіста!
А Вас щиро прошу розанонімитися або підписуватися.
Reply
Leave a comment