Ввечері 9 грудня у кав’ярні біля Майдану Незалежності відбувся мистецький вечір, присвячений Віталію Запорожцю, суд над яким був цього ж дня.
Організатори, «братчики» Корчинського, презентували під час заходу новий міні-фільм «Дума про Запорожця», присвячений подіям у Семиполках - убивству справжнім козаком знахабнілого мента-алкоголіка.
Мені не завжди подобається кінопродукція від «Братства», але цього разу вийшло дійсно здорово. Жанр - як майже завжди, стьоб на тему українського романтичного кіно, сюжет віддалено нагадує реальну трагедію у Семиполках. Хтось, може, скаже, що не годиться стібатися на таку тему, але насправді можна все - якщо не підводить смак. Достатньо сказати, що п’яні витівки жалюгідного мента, наступна втеча його від козака з обличчям месника, що вирішив покласти бєспрєдєлу край (легка пародія на фільми жахів - куди не тікає перелякана жертва, а назустріч їй її убивця), власне розправа над ментом і похорон - усе це відбувається на тлі весело танцюючих під жартівливу народну пісню хлопців і дівчат у «романтичному» одязі. Бюджет фільму, як зізнався один з братчиків - 200 грн.
На прем’єру завітали нардеп Володимир Ар’єв, «слем-поет» Артем Полежака, лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк… Полежака читав-співав свій реп один, «без ансамбля» (хто знає цей прикол про конферансьє, мовчіть :), дуже прикольною був вже чутий мною раніше авторизований ним переклад «Песни простого человека» Майка Науменка. Народ ляскав у долоні в такт, а Василюк тихенько підігравав на гітарі. В кінці Василюк виконав три власні пісні - дуже подобається мені його творчість і наявність громадської позиції.
Click to view
Коротеньку промову Корчинського переповідати марно - його треба слухати, послухаєте на відео. Якщо зовсім коротко - казав, що досить оспівувати героїв минулого, якщо є сучасні - такі, як Запорожець, і закликав до солідарності, в тому числі у революційному мистецтві. Тому що для того, щоб подвиг став подвигом, його повинні оспівати митці. Я так зрозуміла, що йому хочеться для початку привчити людей, що таких, як Запорожець, прославляють митці, тобто - що те, що він зробив, є подвигом - а далі зрозуміло.
Виступали також Володимир Ар’єв, Микола Коханівський, інші гості (за відвертістю усіх, як майже завжди, перекрив журналіст Скоропадський), але більше було співу і віршів. Виступав молодий бандурист з народними думами. Вірші читали Ярослава Пугачова і Надія Моклюк. Я теж прочитала нового вірша, присвяченого Віталію Запорожцю:
Click to view
ЗАПОРОЖЕЦЬ
Ми всі такі - безпека нам дорожча,
Та декому не спиться, як на голках.
Бо наше все - на боці Запорожця,
Який мента убив у Семиполках.
Убив у помсту за велику кривду,
А вдома - хвора, безпорадна мати...
А я - що я? На суд до нього прийду.
Ще вірш складу. Казати - не стріляти.
Один-єдиний вистрелив у ситу,
Ненависну, огидну хамську пику.
Ми всі були такі - до геноциду.
Ми знов такими станемо - довіку.
Олена Білозерська
А на стінах, забула сказати, висіли анархістські картини, більшість із яких я сфотографувала. І фотопортрет Віталія Запорожця за гратами роботи Віктора Крука.
Загальне враження - «інтелектуальний революційний гламур», більш точне і нештамповане формулювання у мою сонну і втомлену голову не приходить. Я розумію і відчуваю цю стилістику (і навіть трохи нерівно до неї дихаю), хоча сама живу трохи в іншій. З подібних тусовок, я так собі уявляю, виходили європейські революціонери 70-х; такі самі хлопці і дівчата у 1975 році виходили у США на вулиці з плакатами «Free Tania!» . У наш гранично меркантильний час цей стиль і дух виглядає, з одного боку, як магнітофонні бобіни чи платівки «Мелодія», з іншого - як ковток свіжого повітря…
ЩЕ ВІДЕО:
Володимир Ар’єв:
http://www.youtube.com/watch?v=s0ScfEsY_-0 Ярослава Пугачова:
http://www.youtube.com/watch?v=K4Ry0VjbFqQ Микола Коханівський:
http://www.youtube.com/watch?v=ZqURZY_dnZQ Надія Моклюк:
http://www.youtube.com/watch?v=wDjPO25fz3s Артем Полежака:
http://www.youtube.com/watch?v=3GZMW3pVNVM Сергій Василюк:
http://www.youtube.com/watch?v=QZXEHtpE6qM Всі фото - тут:
http://www.bilozerska.info/?p=4726