Якби ця дата припала на правління Ющенка, я б познімала зранку, як офіційні особи покладають квіти, вдень відвідала б один-два святкових заходи, а ввечері з чистою совістю святкувала б десь удома або з друзями.
Натомість на ранкові офіційні заходи я з принципових міркувань не пішла, вдень, видершись на високий паркан, знімала сутичку опозиціонерів із «Беркутом», а пізно ввечері, якраз під сполохи салюту, їхала до націоналіста на псевдо Сполох, довідавшись, що у нього вдома триває обшук.
Блокування колони опозиціонерів на Володимирській і розправа над організацією «Патріот України», вони ж «васильківські терористи» - ось два символи і підсумки 20-річчя нашої Незалежності.
Як влучно відмітила одна моя знайома, раніше вуличні сутички можливі були на 14 жовтня, на 7 листопада, на 9 травня - у дні, скажімо так, конфлікту ідеологій. Продовжуючи думку - треба бути справді хамовладою, щоб примудритися спровокувати сутички у День Незалежності.
Мирна колона демонстрантів (нацдемів, а не, скажімо, ультраправих чи агресивних фанатів) хотіла пройти ходою центром міста - там, де не було і не передбачалося жодних політичних опонентів, з якими можна побитися. Не пустили. Перекрили Володимирську «космонавтами» і автозаками, а оскільки демонстрація була нацдемівська, то після початку перших сутичок організатори закликали людей зробити крок назад.
Читати далі на сайті "Українського Тижня" (відкриється у новому вікні)