Нарешті дійшли руки викласти звіт з "Бандерштату": bilozerska

bilozerska

Нарешті дійшли руки викласти звіт з "Бандерштату"

Aug 18, 2011 03:09

На фестиваль "Бандерштат" я приїхала у неділю. Шкодую, звісно, що не почула виступи Юрія Шухевича та Едуарда Андрющенка, які були попереднього дня.

Людей на фесті "на око" було менше, ніж минулого року - вочевидь, через те, що вхід вперше зробили платним. Але дух - той самий, наш, український.

Багато хлопців і дівчат, а також людей старшого віку, яких теж прийшло немало, були у вишиванках. Класно те, що молодь була абсолютно різного вигляду - від "суворо-камуфляжного" до "роздовбайсько-ірокезного". Продавалися різні сувеніри патріотичної тематики. Грала українська музика. Російської мови навколо - не те, щоб зовсім не було, але хоча б було мало. Зустріла купу знайомих, з деким не встигала навіть вітатися.

Бійці "Патріоту України", такі суворі-суворі, у "фірмовому" камуфляжі "флектарн", забезпечували охорону і перевіряли на вході речі людей, щоб не проносили алкоголю. Така заборона дуже ображала декого з гостей вже свідомого віку, які не бачили нічого поганого в тому, щоб принести з собою півлітра чи літр пива і випити його ввечері. Я намагалася пояснити, що якщо не заборонити алкоголь в принципі, як провести межу між тими, хто спокійно посидить з друзями за пляшечкою пива, і тими, хто нажруться і поводитимуться, як свині? Проконтролювати, хто скільки випив, по-перше, неможливо, по-друге, це не менш принизливо, ніж перевірка речей.

Сама я вважаю, що "хазяїн - барин", кожен, хто щось організовує, має право встановлювати свої правила, і якщо ці правила мене не влаштовують (а так буває дуже часто) - я на цей захід просто не йду, і всім добре :)

Цього разу я вела гутірку (лекцію) на тему боротьби проти політрепресій (перша за стільки часу лекція не про блогінг - вже цікаво), слухала спогади Ігоря Мазура-Тополі про участь УНА-УНСО у війнах у Придністров’ї, Абхазії та Чечні ( відео тут). Знаю Тополю - доволі близько знаю - з 2004 року - і теж почула для себе багато нового, так що він молодець. На жаль, майже не почула виступи Василя Шкляра і В’ячеслава Кириленка, бо добрі знайомі - то одні, то другі - затягали мене спілкуватися :) Шкодую, що не почула, особливо Кириленка - кажуть, відповідав на багато гострих запитань. На вечірній концерт я теж не залишилась, бо мала квиток на потяг.

Зате послухала трохи виступи поетів на літературній сцені. Те, що частина "поетичного" часу наклалася на гутірку Положинського - це було жорстоко! :) Послухати Положинського зібрався майже весь фест. Особливо цікаво було, коли один хлопчина запитав у Сашка, як той поставився до вчорашнього слему під сценою. Було помітно, що Положинському питання сподобалось, бо відповідав на нього довго і охоче. Розповів, що той слем він сам спровокував, що він взагалі є найстаріший в Україні слемер, але що йому подобається, коли це все відбувається креативно, коли у ритм музики штовхають один одного і стрибають на сцену і зі сцени, і це все обходиться без фізичних ушкоджень.

Найбільш зворушливою була зустріч із ветеранами УПА. Ветерани - переважно жінки, бо чоловіків вже мало лишилося. Вони розповідали про свій шлях - у переважній більшості це шлях підпільників - про пройдені ними катування і табори. Одна старенька жінка, пані Соня, розповідала, як її катували - били, видрали все волосся, вона була вся опухла, але присягається, що нікого не виказала...
Ветерани читали вірші про УПА, в т.ч. власні, в тому числі дуже непогані, співали пісні... В кінці їм подарували їхні фотопортрети, зроблені минулого року. Деяких, хто на цих фото, вже зараз з нами немає...

Дуже вдалою вийшла реконструкція партизанської війни повстанців проти енкаведистів - купа фотографій тут: http://bilozerska.livejournal.com/492237.html

Ну і, звісно, організований флешмоб у кінці, коли всі учасники фестивалю сформували собою слово "Бандера", і цей напис фотографували згори, з параплану...

P.S. Подяка організаторам, зокрема, за подаровані мені книжки - двотомник "Антологія українського націоналізму". Якраз планувала його купити, а тут - у подарунок. Приємно...