Матеріали круглого столу "Журналісти і міліція"
(About this roundtable in English)
Розміщую тут (у форматі PDF) матеріали з нашого круглого столу "Журналісти і міліція: як уникнути протистояння?", що відбувся 1 березня. Всі ці матеріали увійшли до прес-пакетів, які ми роздали всім учасникам.
1. Реліз круглого столу
2. Перелік журналістів, постраждалих внаслідок дій або нереагування правоохоронців
3. Проект змін до Кримінально-процесуального кодексу (підготовлений юристом Романом Головенком)
4. Проект змін до законодавства України стосовно журналістів (підготовлений юристом Сидором Кізіним з урахуванням пропозицій Романа Головенка).
5. Найважливіші витяги із законодавства України, що регламентують діяльність і захищають права журналістів (Більш повна підбірка законодавчих матеріалів тут).
Тези мого виступу
Протягом останнього року в мене відбулися два обшуки, другий - з вилученням усієї комп’ютерної, фото-, відеотехніки і носіїв інформації. Техніку повернули за місяць, носії не повернули досі.
Результат скарг до міліції, прокуратури і депутатських запитів - відписки, що все законно, бо була постанова суду.
Робота журналіста - добування і поширення інформації, по можливості ексклюзивної, цікавої його читачам. І коли заважають працювати, а працювати треба, - єдиний більш-менш дієвий засіб - скаржитись на Захід, де дуже вболівають за свободу слова. Але Захід покарає не конкретних працівників міліції, а державу Україна. Як мінімум - падінням рейтингів.
Оскільки словосполучення, прийняте у Європейському суді, "Білозерська проти України" для мене дикість, хотілося б вирішити ці проблеми, не виходячи за межі нашої держави.
Є птахи, які виловлюють з моря рибу. А птахи іншого виду, які самі рибу ловити не вміють, переслідують птахів-риболовів, аж поки ті рибу не випустять і вона не дістанеться переслідувачам.
Це нагадує нинішні стосунки між журналістами і деякими правоохоронцями. Ми здобуваємо інформацію, як рибу, а ті, хто самі ловити її не вміють, полюють на нас, бо ми ж під водою, як риби, не ховаємося, ми на виду.
Публічно представники МВС зазвичай кажуть, що оскільки я завжди дізнаюся першою про всілякі радикальні акції, у міліції виникають до мене зрозумілі питання.
Питання ці, може, і зрозумілі. Але мені їх ніхто не задавав. До мене ввалювалися з обшуком.
Діяльність журналістів і міліції багато у чому схожа. І ми, і вони не можемо працювати без інформації. Ті з нас, хто краще працює, мають її більше за інших. І дуже часто журналістам буває потрібна інформація від міліції. Але ж ми не вдираємося до міліціонерів з обшуком.
Треба спільно виробити такі правила співіснування, щоб наша держава не падала у міжнародних рейтингах.
Я не пропоную зробити журналістів якоюсь привілейованою категорією громадян, наполягаю лише на професійних привілеях для журналістів, необхідних нам для успішного виконання своєї роботи. Хірурги мають право різати людей, їх за це не судять, а журналісти повинні мати право безперешкодно збирати і розповсюджувати інформацію, за потреби зберігаючи в таємниці її джерела.
І обшук у журналіста, наприклад, має бути можливим, тільки якщо шукають, припустимо, знаряддя вбивства або крадені речі, а не професійну інформацію з носіїв.
Необхідно розв’язати правову колізію між законами, які захищають журналістів, і Кримінально-процесуальним кодексом, де про журналістів нічого не сказано. Зокрема, працівників ЗМІ варто прирівняти у КПК до лікарів і священиків, яких не можна допитувати як свідків з приводу отриманої ними в процесі здійснення своїх обов’язків інформації. Це буде справедливо: нам теж часто сповідаються, і від нас залежить здоров’я суспільства, та й окремих людей.
В силу професії у дуже багатьох журналістів є конфіденційна інформація, надана їм відомими людьми з умовою нерозголошення. Отримавши таку інформацію в результаті обшуку, працівник міліції може використати її на власний розсуд.
Тому рішення про слідчі дії щодо журналіста повинні прийматися на дуже високому рівні. Тоді, якщо йдеться про розслідування не дуже значного правопорушення (наприклад, бійки під час мітингу), цю високу інстанцію ніхто не потурбує, і журналісти зможуть нормально працювати.
Очікую від цього круглого столу зрушення ситуації з мертвої точки.
P.S. До речі, завтра, 3 березня, на 9 ранку слідчий Цуркан Д.В. знову викликає мене на допит до Печерського райвідділу. Піду з адвокатом.