Jun 25, 2007 21:40
Сьогодні у Дніпровській райраді на сесії Довгий (був особисто) з Черновецьким намагалися зняти місцевого голову, Сотнікова, - начебто не за те, що він з "Нашої України", а за те, що не впорався з господарюванням. Скоріше за все, і за те, і за те. За принципом: "Своїм - все, чужим - закон!".
У будинку адміністрації у всіх не приймали мобілки. Я на цьому трошки пролетіла - до мене не дійшли кілька корисних і потрібних дзвінків з СТБ.
Сотніков сидів весь червоний, але собою панував (принаймні поки я його бачила). В залі мало не билися, але не побилися.
Під стінами адміністрації стояли 2 пікети студентів. Під прапорами Черновецького кричали "Сотнікова геть!", під прапорами "НУ" і Блоку Кличка - "Сотніков наш голова!". Обидві групи щиро ловили кайф.
Попереду з великим плакатом "Сотнікова - геть!" стояли дві малолєткі молодшого підліткового віку. З тих, кому байдуже, що кричати: "Хтось чемпіон!", "Хтось наш герой" чи "Когось-там геть!". Вони верещали голосніше за усіх, реготали, свистіли, а коли їх змінили з "почесної варти", взялися за руки і побігли по вулиці, скандуючи "Сотніков - козел!". Цікаво було б запитати, чи знають вони про нього щось, крім прізвища. Ну, наприклад, хоча б посаду.
Маленькі, маленькі, раденькі, що дурненькі... Дорослим має бути соромно.
історії з життя,
пікет,
молодь