Лента за лентою. Зелений флешмоб "Україна-Харків" (фото, відео)
(По-русски читать тут)
Друзі, у мене сьогодні день - не приведи Господи. Давно такого не було.
Зранку акція молодіжного руху "Спротив" - сто проявів брехні і ганьби Януковича, із киданням у нього вінків - біля Ради, біля Кабміну, біля Українського дому (насправді не дійшли - заблокував "Беркут" біля "Динамо").
Потім пікетування МВС - "Ні свавіллю!".
Потім суд над Андрієм Мохником (проти нього порушили адміністративну статтю за те, що нібито 27 квітня, коли менти затримали Олексія Кайду, повів колону по не вказаній у заявці Володимирській - пікетувати міліцейський главк). Суд перенесли на 16-е.
По дорозі ще заскочила у ВР, де нібито Могильов мав звітувати за убитого студента, а там лише Литвин, Тігіпко і третина нардепів - решта десь розповзлися.
Трохи познімала і мітинг за "100 днів упевненої влади" біля Українського дому.
Паралельно - звістка про виключення з вузу студента - за пам’ятник Леніну. Теж треба з’ясовувати подробиці і писати.
О сьомій вечора - флешмоб "Лента за лентою" на підтримку захисників Харківського парку.
З флешмобу і почну. Бо це найшвидший і найпростіший звіт. Решту потроху теж викладатиму.
Збиралися і організовувались, як вже стало традицією, через блоги. Побачила чималенько френдів.
Флешмобили чітко по годиннику - з 19:00 до 19:15. Купа людей, у зеленому одязі або з елементами зеленого, із зеленими повітряними кульками, стрічками, гілочками виникли на Майдані нізвідки і почали водити хороводи навколо Глобуса, співаючи "В лесу родилась елочка" українською і російською мовами (ялинковий спротив!). Багато на кому були намальовані ялинки, хтось тримав у руках штучні. Періодично скандували: "Харків!". Слово "Харків" - на спинах, на грудях, на повітряних кульках.
Були і студенти, і молоді батьки з маленькими дітьми, люди старшого віку, молодь "неформальної" зовнішності і молодь офісної. Усі веселилися від душі.
За хвилину до закінчення флешмобу вишикувалися уздовж проїжджої частини і ще кілька разів прокричали "Харків". Поаплодували і розійшлися. Причому без найменшої уваги з боку міліції.
Не треба, скажете ви? Зайвий привід постібатися, який нічого не дасть?
ІМХО, треба.
По-перше, кожному своє. Комусь іти в депутати, кому стояти з плакатами, кому кидати димовухи, а кому отак незлобиво, але убивчо стібатися з влади.
По-друге, для того, щоб у державі зняли один геніальний фільм, треба, щоб зняли сто просто фільмів. Щоб написали геніальний вірш, який переживе автора, - щоб написали сто талановитих віршів і тисячу нездарних.
Мітинги, пікети, флешмоби і т.д. поступово накопичують у суспільстві певний заряд енергії. Рано чи пізно кількість має перейти в якість.
Якщо тисяча людей виходитиме на мітинги (проплачені не рахуються), сотня - на швидкі незаявлені флешмоби, рано чи пізно з’явиться один, хто спроможеться на щось цікавіше.
Click to view