Як Тимошенко біля Тараса опозицію об’єднувала
(По-русски читать тут)
Із великим запізненням, але викладаю звіт про цьогорічне 9 березня.
Людей було тисяч п’ять - на око трохи більше, ніж збиралося у минулі роки. Найперше і найголовніше: їм платили. На розі вулиці Горького мене піймав середнього віку дядечко: «Ідеш на мітинг?». «Іду», - відповіла я. Дядько мав вигляд селянина, і я подумала, що зараз він запитає мене, як пройти. А він… запропонував 30 грн. Я сказала: «Ні», а він сказав, що у нього найкращі ціни, що десь ще дають по 50, але цих треба шукати. Я спитала, чи він від Юлі, а він схитрував, що від іншої політичної сили.
Вже потім мені розповіли, що через сайти пошуку роботи на цей мітинг кликали святково вдягнених людей за… 20 грн. Отже, Юлині теж крисять.
У парку Шевченка я з’явилася о 10-й, щойно з вокзалу. Людей тоді було ще не багато, звукооператори перевіряли апаратуру. На шляху до пам’ятника Тарасу були розставлені «букети» вертикальних державних прапорів, як на площах у свята, і це одразу було знаком, що майбутній захід віддаватиме «офіціозом».
Знайомих з націоналістичних кіл, зрозуміло, на Юлиному заході я майже не зустріла. Крім двох ветеранів УПА і ще кількох людей.
Ніким не організовані люди приходили поодинці до того, як почався захід БЮТ, клали квіти і відходили.
З самого ранку, до речі, був Янукович з усією владою, поклав квіти. Були присутні, судячи з повідомлень ЗМІ, біля 2 тис. людей - вочевидь, зігнані примусово студенти вузів. За пару днів до 9 березня мені прибув лист від студентки одного зі столичних вишів, що їм наказали на 7:30 (!) бути в парку Шевченка, присутність будуть перевіряти. Я обурилась і хотіла зробити про це пост, але дівчина повідомила, що студентам дали відбій. Вочевидь, достатню кількість молоді назбирали по інших вузах.
Почалося все з невеликого конфлікту. На сходи до Тараса піднялися УНПівці і співчуваючі. Слово взяв Олесь Шевченко. Його виступ я не чула - якраз відійшла трохи, чую, люди кричать: «Ганьба!», «Геть від Тараса, йди до Януковича!». Питаю в людей, що сталося, кажуть, Шевченко почав розповідати, які УНП хороші, а всі інші погані.
Далі він спробував передати слово Тарасові Пушкарю, але тимошенківські відповідальні за озвучку заглушили його музикою з динаміків, не даючи виступати. Врешті-решт Пушкар все-таки прочитав «І мертвим, і живим…». Потім виступили ще двоє-троє людей (один навіть без мегафона читав власні вірші на політичну тематику), і один із промовців, здається, це був письменник Микола Сом, оголосив, що мітинг завершено.
- Хто ти такий, щоб тут керувати? Забирайся геть! - закричали якісь дядьки.
Цікаво, що людей продовжувало більшати і після того, як завершився виступ Тимошенко - відповідальні не встигли вчасно зібрати.
УНПісти пішли. Почалося очікування Тимошенко. Організатори зробили все, щоб прогнати зі сходів до пам’ятника фотокорів. Прохання фотокорам спуститися вниз кілька разів оголошували у гучномовці, організатори бігали у милі і зверталися до кожного фотокора окремо. Але, оскільки архітектура там така, що сходи - єдине місце для вдалого ракурсу, жоден фотокор так і не пішов.
З’явилася Тимошенко, поклала квіти, пролунав гімн України, вона виголосила довгу промову. Не менше двох годин Юля простояла у розстібнутій на грудях шубці і у відкритих туфлях, хоча й на високій підошві. В мене, наприклад, - а я була у зимовому взутті і двох парах теплих шкарпеток, - ноги замерзли страшенно. А вона навіть не виказала, що їй холодно. Серед отого збіговиська професійних зрадників виглядала як акула серед риб-прилипал.
Так і хотіла, мабуть, виглядати чимось неземним, потойбічним. Інакше - існує елегантне зимове взуття на високих підборах.
Юлія ТИМОШЕНКО (повністю промова тут):
«…Хто б міг подумати, що через 18 років незалежності Україна знову опиниться перед вибором. Її незалежність, самоідентичність, все, що нам дорого, знову потребуватиме захисту».
Далі був екскурс в історію цього «шевченківського місця» - у всі часи там збиралися українські патріоти - бунтарі проти влади.
Далі Тимошенко перейшла до сучасності. В т.ч. сказала: «Новий, як кажуть, інаугурований Президент і його оточення бачать Україну через решето власних матеріальних інтересів. І мені дуже шкода, що повторюється та сама історія, коли Янукович завтра збирається їхати в Канів і вкладати гроші в пам’ятники, але в той же час, кожною своєю дією, кожним словом, кожною своєю думкою, він проти України і всього українського. Так навіщо така неправда?
Я думаю, що якраз такі люди і є гідними спадкоємцями недолугого малоросіянства.
…Шевченко ще у свій час дав оцінку всім політичним зрадникам, в тому числі, переконана, його пророцтво стосується і сьогодення. Він казав, що "блаженний муж на лукаву не вступає раду, і не стане на путь злого і з лютим не сяде". Це хіба не про тих горе-патріотів, демократів та псевдонаціональних лідерів, які нині зрадили демократичну коаліцію, які пішли на раду до Януковича? Хіба це не про псевдонаціональних лідерів та месій, які вже в 2005 році підписали з Януковичем меморандум, потім в 2006 році універсал та зробили його Прем’єр-міністром України? Та всім, нарешті, без перекладу зрозуміло, що саме такі псевдонаціональні лідери зробили Януковича і Президентом, поставивши під загрозу незалежність нашої держави.
…Я думаю, що сьогодні багато хто побігли в обійми до тих, хто ще 5 років справедливо клеймилися. Але нехай не радіють і не тішаться. Ми не дамо їм спокійно забирати народне надбання, збиткуватися з простих людей, руйнувати поступ України. Ми не дозволимо нікому з тих, хто ново прийшов сьогодні на посади, зневажати українську мову, фальсифікувати нашу історичну пам’ять, не дамо торгувати незалежністю України та її національними інтересами. Ми з вами для того і зібралися, щоб об’єднати всі наші сили, об’єднати всіх людей доброї волі, всі політичні партії і рухи, громадські рухи, які здатні сьогодні усвідомити, яка загроза стоїть перед Україною. Ми зібралися, щоб об’єднатися для захисту України, і захистити настільки надійно, щоб їх тимчасова влада просто була дуже короткою, і щоб вона не зашкодила нормальному розвитку України та нашої славної нації.
Люди слухають Юлю
Я звертаюся зараз до всього українського народу із закликом бути пильними і не допустити найгіршого розвитку подій.
…тому ми зібралися сьогодні, щоб почати по всій Україні процес об'єднання. Я переконана, що влада, яка приходить таким нечесним, сфальсифікованим, фальшивим шляхом, вона ненадовго. Ви в це вірите?
Це так і є. Тому, що не можна владу в Україні, яку дає народ, яку дає Господь, прибирати до рук технологіями і обманом. І саме тому я разом з вами вірю, що вони ненадовго. І ми з вами допоможемо їм, щоб вони були ненадовго. Так, як ми завжди з вами це робили.
Скажіть, будь ласка, ми колись з вами терпіли наругу над Україною? Ніколи. Скажіть, будь ласка, ми коли-небудь виглядали з вами заслабкими до викликів? Переконана, що ніколи. І зараз особливо нам потрібно зробити нашу з вами справу. І це значить, що, незважаючи на певні заяви таких знову ж фальшивих націонал-патріотів, що давайте іти в той табір, гуртуватися, і, незважаючи на їх антиукраїнську політику, там з середини, сіяти добре і вічне, ми з вами знаємо ціну таким заявам і таким вчинкам.
Ми знаємо, чим це завершується, тому, що в 2007 році вже такі спроби робилися, і ми з вами були вже очевидцями цих спроб. Коли підписували красиві слова, красиві гасла, єдналися з Януковичем, Уряд формували, а потім ледве цього Президента врятували від імпічменту, тому що тоді ми з вами зробили дострокові вибори.
…Я прошу вас з сьогодення дати один одному зобов’язання, що ми спільно, чітко і сильно протистоїмо всьому, що є антиукраїнським. Ми чітко, сильно і спільно йдемо разом і єднаємо всіх людей доброї волі. Я знаю, що це знову завершиться шансом, який Господь дасть Україні. І на цей раз, ми шанс цей ніколи, нікому не дамо зруйнувати і втратити. І це буде, повірте мені, в найближчі часи. І я думаю, що ми зможемо досить швидко вже знову об’єднатися і перемогти. І перемоги разом з Україною, разом з усіма українськими мріями і надіями назавжди. Я хочу, щоб у нас сьогодні, коли ми зібралися, вистачило мудрості всім політичним лідерам політичних партій, які представлені в парламенті, а більшість з них зараз знаходиться саме з нами на цій величній події. Я хочу, щоб ми разом з вами оголосили спільну резолюцію, що в парламенті не всі продажні і не всі сьогодні готові бігти за посадами і грошима, щоб ми проголосили резолюцію про єднання таких чесних політичних сил і громадських організацій і рухів, і сказали - досить зрадництву, досить прислужуватись тому, хто не служить Україні».
Дмитро ПАВЛИЧКО, весь такий пафосний-пафосний, обізвав опонентів «перевертнями, яких наплодила неволя» - в основному, за можливість введення ними другої державної мови, і в якості голови Ради старійшин УНР (це та, яку створили, щоб після виборів підтримати Ющенка) закликав «створити рух опору новітній русифікації» на чолі з Тимошенко. Це до питання про перевертнів. (Його вірш про «бандерівську блекоту» навмисно не згадую - діла старі, та й виходу тоді не було іншого).
«Ю-лі-я! Ю-лі-я! Почуй голос народу!», - верещить з натовпу жіночка. Охоронці м’яко відтирають її убік.
«Людина, яка все життя присвятила боротьбі за Україну, автор Акту проголошення Незалежності України» Левко ЛУК’ЯНЕНКО говорив про масштабні фальсифікації на виборах (наприклад, на Тернопільщині, за його словами, є крихітне село, де всього 160 виборців, і всі, як один, «проголосували» за Януковича).
«Ми втратили той український дух, який вів козацтво на боротьбу, стали дуже покірними і чекаємо, що хтось розв’яже за нас наші проблеми». Згадав обрання Черновецького за гречку - а зараз докотилися до того, що обрали Януковича. Адже він перед виборами казав про державний статус російської мови, консорціум по ГТС і продовження перебування іноземних військ в Криму. Ми бачили, що це антиукраїнська програма, але проголосували, бо не знаємо своєї історії. Влада 18 років тримала нас під цензурою. Ця влада - продовження окупаційної адміністрації.
Янукович і його команда роблять те, що запланували в Кремлі - перетворити Україну на Малоросію. Ми не допустимо, щоб 46-мільйонна нація перетворилася на малоросів. Наше завдання - створити опозицію по всій Україні. Лідер її - перед вами.
Click to viewУривок з виступу Лук’яненка. У кадрі - я. (Спасибі kiyevskiy-drug, який зняв мене на фото і відео і зробив про це цілий пост :)
Багато промовців закінчували свої виступи «Слава Юлії Тимошенко!». Ці люди невиправні. І невиправна Юля, яка й пальцем не ворухнула, щоб це спинити. А ще - Ющенкові на цьому заході дісталося не менше, якщо не більше, ніж Януковичу. Бо Янукович - ворог, а Ющенко - конкурент.
Зрозуміло, що всі закликали створити єдину опозицію під проводом Тимошенко.
«Політик нової якості, голос Майдану» Микола ТОМЕНКО казав про те, що біля Шевченка збираються у тривожні часи. Всі повинні бути тут і об’єднатися.
«Частина патріотично-демократичного табору розділилися на підгрупи і непримиренно вимагають у Януковича посад. Є ліберальні патріоти, які готові працювати з Януковичем тільки за конкретні фінансові претензії, є демократичні патріоти, які готові працювати з Януковичем тільки за посади. Справжні демократи і патріоти мусять сьогодні бути в об’єднаній опозиції, яка має бути демократичною і європейською».
Голова НРУ Борис ТАРАСЮК заявив, що об’єднання усіх патріотів навколо Тимошенко не відбулося через «псевдопатріотів і гетьманчиків». В результаті у нас нечуваною фальсифікацією вкрали перемогу.
На завершення розвів народ на скандування «Ю-ля!»
Колишній посол України у США, Канаді та Ізраїлі Юрій ЩЕРБАК казав про державу духу, засновану Тарасом Шевченком, у якій немає місця українофобам і перевертням.
Юрія ЛУЦЕНКА представили як «людину, яка зробила неможливе: українську міліцію перестали боятися законослухняні громадяни». І не посоромились же брехати у вічі п’яти тисячам народу!
Луценко згадав «17 найкращих днів і ночей на помаранчевому майдані». Тоді в очах людей була віра, люди вірили, що вожді віддадуть усе заради народу. Але так не сталося. Зрада руйнує все.
Вся історія Києва - це історія боротьби за свободу... В усі періоди в українській історії були герої. Але за кожним цим героєм стояли зради. Така сама зрада стояла і на Майдані.
«І, на жаль, мушу покаятись і особисто принести вибачення всім тим, кого запрошував скандувати «Ющенко!». Бо саме він зробив усе, щоб Янукович став Президентом України. (Люди заволали: «Ганьба!»). Упродовж 5 років його горе-президентства я намагався допомогти йому у складній роботі голови держави. Аби він і Юлія Тимошенко взяли за руки один одного і перемагали, як тоді на Майдані. Я не можу пояснити, чого не вистачало людині, яка отримала колосальний кредит довіри, яка мала команду і колосальні перспективи. Але він обрав іншу дорогу - дорогу зрад. З першого до останнього дня він боявся одного: щоб хтось не працював краще нього, щоб когось не полюбили більше ніж його, щоб ніхто не згадав, хто зробив його Президентом, щоб ніхто не скандував: «Юля!», щоб бачили тільки його, лежачого на троні, ні чорта не роблячого для свого народу, але вимагаючого найбільшої шани саме за це!
Але найбільше, чого я йому не можу простити, що своє лежебоцтво він прикривав псевдопатріотичними гаслами, за якими не стояло жодного поруху руки, жодної конкретної справи… Я знаю безліч людей, які бояться вдягати вишиванку, бо у ній ходить Ющенко, нероба, зрадник українського народу!
І т.д. і т.п. Все це казав колишній міністр, якого призначив Ющенко, а він перебіг до Тимошенко. Міністр, чиї підлеглі не тільки не змогли знизити злочинність, а навіть відстояти перемогу Тимошенко на виборах - якщо вона, як вони стверджують, дійсно перемогла.
Луценко - надійний соратник Юлі, до Януковича, як колись до неї, він не перебіжить: цього Колесников не допустить, там особисті рахунки.
«Зараз в руках у Януковича сконцентровано все - 2,5 роки до виборів, суди, міліція, СБУ, ЗМІ. Чи маємо ми на щось сподіватись? Думаю, що маємо… Єдина відповідь для тих, хто хоче перемогти чергову антиукраїнську «янукучму» - єднатися у кулак і бути сильними!»
Жарт про "янукучму" сподобався
Ольга ГЕРАСИМ’ЮК: «Ми спіткнулися о наш великий шанс, але ми маємо мужність встати, повернутися і підібрати з болота усе те, що випало з наших рук: кордони на наших землях, нашу мову, нашу волю...» Вона процитувала слова, які сказала «одна людина, яка і у владі і в опозиції завжди все вирішувала»: коли маленький корабель пливе по великих хвилях, чому він не боїться цих хвиль, адже він один, а їх так багато? Бо він має мету, а хвилі її не мають.
Далі виступав науковець і громадський діяч, онук Івана Франка Роланд ФРАНКО розповів, що його батько народився в один з Тарасом Шевченком день, і Іван Франко назвав його Тарасом, хоча це не дуже популярне у Західній Україні ім’я.
Казав, що мученицький шлях Шевченка і Франка має бути наукою, далі має бути світлий шлях до української України, і т.д.
Далі виступала перший заступник голови Української соціал-демократичної партії Олена ШУСТІК: «Сподіваюсь, що щеплення командою Януковича нарешті пробудить усі демократичні сили нашої держави і ми створимо найміцнішу опозицію».
Літературознавець і публіцист, громадський діяч Богдан ГОРИНЬ казав про велику кількість «двопаспортних», які слухаються тих, хто видав їм другий паспорт, казав про «трясовину, у яку нас затягли два Віктори».
Лідер Партії захисників Вітчизни» Юрій КАРМАЗІН назвав СБУ антиукраїнською службою, бо не «наклала кайданки на тих, хто розкрадає Україну» і допомогла б Юлії Тимошенко.
Ціна на паливо така висока, бо все пороздавали «своїм». Зараз вони знову прийшли і починають банкувати.
Вони ще не пройшли в уряд, в мене є надія, що й не пройдуть, бо законну коаліцію вони створити не можуть. Вони навіть стару розвалити законно не змогли. В економічній кризі, не бачачи, що робиться в Греції та Іспанії, звинуватили уряд. Бо в них моральна криза і вони не читали тих рядків, які написав Тарас Григорович.
«Норма Конституції - що на території України забороняється розташування іноземних військових баз. Колись ця норма була вписана саме моєю рукою, і я пишаюся цим. Ця норма не може бути змінена, і це мають почути у Москві».
«Будь-який напій має вистоятись, будь-яка вода має осадок, і той осадок випав, а дещо сплило, і воно сьогодні там, де воно не тоне. Створює коаліцію. Я сподіваюся, що чиста, кришталева вода тут, і вона збереться у великий потік, яка змете все нечисте».
Сьогодні казали, що ми не знаємо своєї історії. А чому? Бо всі канали телебачення належать комусь, хто знаходиться за бугром, по три громадянства має. То, може, давайте разом вносити зміни до законів, де писати, що засновниками і власниками медіа-ресурсів мають бути тільки українці і тільки громадяни України?»
Голова ХДС Володимир СТРЕТОВИЧ: «Вся Україна сумує з того, що трапилося - що ми вчергове наступили на ті самі граблі. Моя душа ридає, що на 19-му році незалежності ми не можемо знайти єдності. Бо багато з нас виросли в неволі, пройшли совітську школу і ще пам’ятаємо, що може бути: а треба говорити пошепки, прийшла нова влада, треба заховати свої думки в мішечок… Ми ще раби тоталітарної доби.
На превеликий жаль, тут стоять люди середнього і старшого покоління, а тут мають стояти тисячі юнаків, і хором скандувати : «Ми України нізащо не віддамо!», як ті юнаки під Крутами, а їх немає… Треба звернути увагу на нашу молодь.
(Щоб молодь прийшла на мітинг у робочий і навчальний час, треба, щоб у державі було масове безробіття. Або - пропонувати зовсім не по 30 грн. Скрисили гроші - отримуйте старичків - О.Б.)
Тут питали цитатою: «Чи діждемось ми Вашингтона з новим і праведним законом?». Я скажу вам: діждемось. І навіть скажу по секрету, що це буде особа жіночої статі.
Голова партії «Реформи і порядок» Сергій СОБОЛЄВ зачитав РЕЗОЛЮЦІЮ ВІЧА:
«Резолюція створення об’єднаної демократичної опозиції
м. Київ,9 березня 2010 р.
Ми, учасники віче, яке зібралося на цьому святому для кожного українця місці в 196-ту річницю від дня народження геніального поета, батька нації Тараса Шевченка, звертаємося до всіх громадян України.
Шевченківські дні - це час замислитися про долю України, але сьогоднішні урочистості важко назвати святковими. За 18 років Незалежності наша країна опинилася в найбільшій небезпеці. Цю ситуацію можна порівняти лише з ГКЧП, який хотів зупинити поступ України до незалежності.
Тепер в Україні через фальсифікацію виборів Президента та через зраду частини представників демократичної коаліції до влади дорвалася антиукраїнська сила на чолі з Віктором Януковичем.
Янукович, комуністи та Литвин об’єднались у любові до посад і грошей та в ненависті до всього українського. Вони ґвалтують Конституцію України та створюють фальшиву коаліцію із запроданих душ на основі корупції. Такі дії є справжнім державним переворотом.
До фальшивого Президента додається фальшива парламентська коаліція та спроба сформувати незаконний Уряд. Відтепер в Україні немає законної, легітимної влади. Усі владні повноваження опинилися в руках добре організованої антиукраїнської мафії.
Плакат, де перераховані судимості та інші "досягнення" Януковича
Вони приватизують державну стратегічну власність, "Енергоатом", газотранспортну систему, родовища нафти, газу, золота, платини. Розпочинається фактичне знищення української мови, культури, історії. Йде наступ на національні церкви.
Щоб протистояти цій антиукраїнській навалі, ми, учасники віче, перед пам’ятником Тараса Шевченка в місті Києві вирішили об’єднатися для захисту України. Українське суспільство потребує консолідації. Попереду жорстока та виснажлива боротьба, але перемога буде за Україною.
Ця перемога потребує об’єднання всіх державницьких, проукраїнських, проєвропейських сил.
Ми заявляємо про жорстку протидію намаганням здійснити конституційний заколот в Україні, створити коаліцію у Верховній Раді та сформувати уряд в порушення Конституції України.
Закликаємо всі національно-демократичні, патріотичні та реформаторські сили до об’єднання зусиль у об’єднаній демократичній опозиції та координації усіх подальших дій.
Віче постановляє: утворити об’єднану демократичну опозицію, до складу якої увійдуть усі громадські та політичні сили, що відстоюватимуть національні інтереси.
Це буде українська опозиція до незаконної антиукраїнської влади.
Ми ставимо перед собою такі цілі:
- відстоювати європейський напрямок розвитку України, включно зі вступом нашої країни до Європейського Союзу;
- захищати демократію, виборність усіх органів влади, права та свободи людини, насамперед свободу слова;
- боротися за створення соціально орієнтованої ринкової економіки, протидіяти засиллю олігархів у економіці та їхньому впливу на залежну від них владу, боротися за відокремлення бізнесу від влади та влади від бізнесу;
- боронити незалежність України, територіальну цілісність, недоторканність її кордонів;
- не допустити вступу України в будь-які міжнародні структури та об’єднання, які зазіхають на незалежність України або суперечать меті європейської інтеграції;
- зміцнювати енергетичну безпеку нашої країни, відстоювати збереження газотранспортної системи в державній власності, не допустити створення будь-яких консорціумів, які мають на меті відчуження ГТС на користь іншої держави;
- захищати статус української мови як єдиної державної, відстоювати національні цінності, власну історію, створювати та зміцнювати український інформаційний простір.
Лідером об’єднаної демократичної опозиції постановляємо обрати Юлію Тимошенко.
До опозиційної боротьби в ім’я України, її незалежності та ствердження європейського шляху закликаємо всі політичні та громадські сили, які поділяють зазначені цінності.
Звертаємося до українського народу із закликом протистояти всім можливим діям, які посягатимуть на державність, конституційний лад, демократію та національні цінності України.
Україну ми збережемо!»
Люди голосують за резолюцію віча
Завершився захід піснею-молитвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
ПІДСУМОК: море патетики від вгодованих пик, яким ніхто давно не вірить. Зрозуміло, що треба створювати нову опозицію. Учасникам якої принципово не платити ні копійки. Тобто - все спочатку. Через неминуче перебування у маргінесі.
А протиставити щось Януковичу треба вже сьогодні.
Дідько його зна, щоб не довелося підтримати цю Юлину опозицію. Якими б огидними вони усі не були. Бо що ми інакше потиставимо Януковичу - смолоскипну ходу на кілька сот чоловік?
Можливо, Юля доб’ється позачергових виборів, і ми матимемо своїх депутатів?