Смолоскипна хода на честь Романа Шухевича
(По-русски читать тут)
Вчора, 5 березня, у 60-річницю від загибелі Романа Шухевича (а також 57-річницю від дня смерті Сталіна, хоча цю подію майже не згадували) київські націоналісти провели смолоскипну ходу.
Це була найгарніша хода і найкрасивіший вшанувальний захід з усіх, на яких я була присутня. Не пошкодувала, що заради цієї акції спеціально проїхала пару сотень кілометрів.
Фоток, готуйтеся, буде дуже багато.
До речі, подумайте, хто краще помер - Шухевич чи Сталін. Перший загинув у бою з ворогами. Другий годинами помирав на підлозі у власній сечі, отруєний власними поплічниками. Якась подоба справедливості у цьому світі є. Бо один боровся за свободу своєї Нації, а другий - за поневолення інших.
Члени "Свободи", УНА-УНСО, КУН, різних громадських організацій і просто патріоти зібралися о шостій на Майдані, неподалік від монументу Незалежності. Колоною рушили до так званого Жовтневого палацу - колишньої катівні, де спочатку трохи постояли у мовчанці біля дерев’яного хреста жертвам Голодомору та політичних репресій.
Далі перейшли до іншого, камінного хреста жертвам репресій 30-х - початку 50-х років, де владика Євстратій (Зоря) (УПЦ КП) відслужив молебень і сказав кілька слів про те, що без тих, хто віддав життя за незалежність, незалежної України б не було.
Владика Євстратій та голова київської УНА-УНСО Ігор Мазур (Тополя)
Далі учасники пошикувалися у колону і запалили 60 смолоскипів - за числом років від загибелі Шухевича. Попереду несли червоний банер "Шухевич, Бандера - наші герої!", за ним хлопці і дівчата зі смолоскипами (втім, смолоскипи тримала не тільки молодь), за ними - державні і організаційні прапори.
З мегафоном - Тополя. Впівоберта - Микола Коханівський
Пішли до Європейської площі, де на сходах Українського Дому висловили своє ставлення до заяв європейців щодо присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. Покричали "Ганьба!" Януковичу, який у Москві пообіцяв до 9 травня "розібратися" з Бандерою, Шухевичем і визнанням УПА. Знов, як і раніше, стала актуальною кричалка: "ОУН-УПА - державне визнання!".
Смолоскипи у піземному переході - не часто побачиш
В центрі - Микола Коханівський
До речі, а поляків не зачіпає, що в Україні вже багато років вшановують Хмельницького? Невже він їх менше порізав, ніж Бандера з Шухевичем? А йому не те, що орден дали - нагороджують людей орденом його імені.
Ні, мовчать поляки. І Європа мовчить. Бо за Хмельницького Росія?
Перша зліва - Вікторія Омельченко, третій - Руслан Андрійко
Я теж десь із квартал - більше ніяк не виходило - пройшла зі смолоскипом
З Європейської площі повернулися на Майдан, де на честь Романа Шухевича і художника УПА Ніла Хасевича, який теж загинув у ці дні, запалили "повстанську ватру"
Приспущені прапори на честь Героїв України
Лідери організацій підпалюють ватру
Ведучий зачитував біографічні відомості з життя Шухевича і Хасевича, у проміжках виступали промовці. Чула не всі промови і не всіх сфотографувала, бо ходила нагору робити ось цей кадр:
Першим був Дмитро ПАВЛИЧКО, який закликав у існуючій складній ситуації всіх патріотів гуртуватися і прочитав свій вірш пам’яті Шухевича.
Голова київської УНА-УНСО Тополя, якого представили як "патріарха сучасного українського націоналізму", розповідав про долю Юрія Шухевича.
Унсовці
Після його виступу я залишила на Костя Зацарного з КУН, який відповідав за озвучку, увімкнений диктофон і з чистою совістю подерлася сходами нагору - якраз коли починався виступ Іллєнка -молодшого.
Заступник голови київської "Свободи" Андрій ІЛЛЄНКО:
- У 20 столітті українська нація вела священну війну за українську державу. Ця війна почалася ще у 1918 р., коли на молоду УНР сунули орди з північного сходу. Через боротьбу УНР, УВО, ОУН, згодом УПА - всі ці роки і десятиліття тривала непримиренна війна українців проти всіх окупантів.
Не дивлячись на втрати, болючі поразки, загибель у бою Шухевича - українці не капітулювали. Роман Шухевич не вивішував білий прапор і не здавався в полон. Українці перемогли у тій війні, тому що немає вже ні Третього Рейху, ні СРСР, ні міжвоєнної Польщі, яка окупувала західну Україну, - а Українська держава є.
Разом з тим ми розуміємо, що українська націоналістична боротьба не завершилась у 1991 році, коли утворилася незалежна Україна. Тепер, коли існує незалежна Україна за формою, сучасні націоналісти - ми - маємо боротися за те, щоб ця держава була українською за змістом. Реакційна антиукраїнська кліка, яка прийшла до влади після виборів, вже зараз відкрито заявляє, що буде забирати звання Героїв у Шухевича і Бандери. Це є зрада і абсолютно антиукраїнська політика. Ми маємо відстоювати свою державу і наповнювати Українську Державу українським змістом.
Руслан АНДРІЙКО від київської "Свободи":
- Якщо ми сьогодні не будемо робити нових подвигів, гідних подвигів Шухевича, то нашим нащадкам не буде кого шанувати.
Сьогодні ми маємо таку нагоду, оскільки український кримінал кинув виклик українським націоналістам.
Далі Руслан повідомив, що сім’ю ветерана УПА Ореста Васкула та інші сім’ї знову намагаються викинути з їхніх помешкань на вулицю (хто не знає цієї сумної історії - у мене в ЖЖ за тегом "васкул").
За словами Андрійка, зараз з будинку Васкула зривають дах. Він закликав всіх націоналістів об’єднатися для захисту людей від криміналу.
Голова ГО "Люстрація" і Української громади Києва Олег ОСУХОВСЬКИЙ:
- Завдяки Бандері, Шухевичу і УПА, яка протистояла трьом окупантам - польським шовіністам, комуністичним енкаведистам і німецьким фашистам, ми можемо зараз жити у своїй незалежній державі і ходити по своїй українській землі, і зустрічатися тут, і запалювати повстанський вогонь.
Нас дуже обурюють заяви Європарламенту, що Європа хоче втрутитися у наші державні інтереси і зняти звання Героїв з Шухевичем і Бандери. Не дозволимо нашому Президенту це зробити.
Із запалених свічок у пластикових стаканчиках виклали абревіатуру "УПА".
Далі дали слово людині, "яка власноруч спробувала зробити те, про що ми всі мріяли у незалежній Україні - щоб наша земля була очищена від пам’ятників катам України" - Миколі КОХАНІВСЬКОМУ.
- Мене завжди вражала безкомпромісність Романа Шухевича. У боротьбі за свободу ця людина не знала компромісів, домовленостей і поступок ворогам. Хоч він і розумів, що шансів виграти дуже небагато - приймав рішення і боровся.
Я так собі подумав: чи визнав би Роман Шухевич своїм Президентом цього кримінальника? Я думаю, він зробив би простий висновок і віддав один лише наказ.
Хтось каже: друже Миколо, атентати зараз неактуальні. Так, можливо. Але честь, гідність, героїзм, віра в перемогу актуальні завжди. Постать Романа Шухевича цьому нас вчить.
На сьогодні українцям, як на мене, треба зробити три речі: об’єднатися, донести до українців якийсь свій економічний блок, бо це в сьогоднішній Україні дуже впливає, ну, і звісно, героїчний революційний чин. В цих трьох речах Роман Шухевич і його побратими були дуже сильні. Наприклад, в об’єднанні. Коли створювалася УГВР, він поступився посадою Президента на користь достойної і гідної людини Осьмака - науковця і східняка. Це було політично вірно, і Роман Шухевич не проявив якихось своїх генеральських амбіцій, а зробив це заради України.
Також економічний блок - Колківська республіка, де працювали майстерні, школи, були навіть повстанські гроші. Очолював всю цю роботу Роман Шухевич. Чи не тому західні українці так довго не йшли в колгоспи, допомагали повстанцям, віддавали синів і дочок до УПА - бо відчули, як добре мати свободу і бути господарем на власній землі.
Коли постало питання української мови і куратор польської освіти Собінський почав закривати українські школи, Роман Шухевич не засумнівався, що з ним робити. Один атентат майже вирішив цю проблему. Нам треба у нього вчитися. Дивіться, скільки зараз усяких бовдурів, українофобів паплюжать нашу мову - від Табачника до якогось Селюкова, який зараз українців виганяє з роботи. Я свято вірю, що національно-визвольна революція вже незабаром.
Ця влада - наші вороги, не треба думати, що вони зміняться і почнуть з нами рахуватися. Нам треба вчитися безкомпромісності у Романа Шухевича, не боятися рішучих заяв, а тим більше, рішучих дій. Куди нам відступати? Це наша земля. І ми тут маємо повні права, бо ми українці.
Сергій ПАРХОМЕНКО від київської організації МНК розповів легенду: нібито Роман Шухевич сказав побратимам, що у незалежній Україні будуть жити лише їхні онуки, і вони її будуватимуть. Боротьба за право бути українцями на своїй землі тільки починається.
- Я хочу сказати Януковичу: ви не президент Російської Федерації, ви не президент декількох регіонів, ви не президент маргінальних груп українофобів, які проживають де-небудь у Севастополі. Ви Президент України. І ви маєте відстоювати позиції українського народу, і в першу чергу патріотів, які боролися і здобували цю Україну.
І якщо ви, Вікторе Федоровичу, потягнете свої руки до українських героїв, до нашої історичної спадщини, ми дамо вам по цих руках.
Друг СИВИЙ з УНСО казав про те, що якщо забрати у наших дійсних Героїв звання героїв, ми не перестанемо їх такими вважати. Українці завжди шанували своїх героїв. І від того, чи дали їм звання, чи не дали, чи дали, а потім забрали, не стане їх народ менше любити. Хоч ворогами їх назви - від цього нічого не зміниться, ми будемо їх любити, поважати і брати з них приклад.
Він закликав присутніх не звертати на це все уваги, а жити як жили і боротися за вільну національну Україну.
Після чого на його заклик всі присутні тричі клялися не продавати славу наших героїв.
Директор театру української традиції "Дзеркало" голова Дніпровської районної організації КУН Володимир ПЕТРОНЮК намагався довести, що присутніх на площі зовсім не мало - серед них незримо присутні всі українські герої. Прочитав вірша, де були рядки: "Я Вкраїни не продам, як батьки продали".
Як же я цього не люблю! Мало, звичайно. Поки що дуже мало. І треба думати, як зробити, щоб було більше. Крис для початку порозганяти, чи що.