Фото- і текстовий звіт по Покрові
Попереджаю: пост суто суб'єктивний, тільки про те, що побачила і відчула я.
Отже, початок біля Тараса. Ірина Фаріон цитує прекрасні рядки Ліни Костенко з поеми "Берестечко":
Молюся нашій пресвятій Покрові.
Благослови і пера, і шаблі!
Бо лиш народи, явлені у Слові,
достойно жити можуть на землі.
(правда, замість "шаблі" вона сказала "мечі". Смисл від цього не дуже міняється, але рима зникає; вважаю, що мовознавець, філолог все-таки не має права на таку помилку. Втім, можливо, я несправедлива до неї і від хвилювання сама могла б так збитися).
Тополя і Тягнибок
Всі сміялись і аплодували, коли Тополя сказав, що тут зібралася молодь, а там, де комуняки, "старопердівська публіка". Я взагалі-то прихильниця обрАз по суті, а не по формі, але фраза прозвучала органічно - фіг з нею :))
Барабанщики "Свободи"
Фотокори роблять знімки з-під великого державного прапора
Колона на Володимирській вулиці. Чималенька...
"Патріот України" на марші
Сама себе не сфоткаєш - хто ж тебе сфоткає? :)
Ідемо колоною по Володимирській до Софії. На рівні Прорізної від'єднуюсь і намагаюсь спуститися вниз: пофоткати комуняк і вітренківців. Мєнти не пускають. От блін, забула документи. (На акцію без документів, молодець - декваліфікація повна :). Прожогом додому за журналістською ксівою. З її допомогою на Майдані таки прориваюся через мєнтовський кордон :)
Порожній перегороджений Хрещатик серед білого дня - це щось!
У вітренківців з динаміків грає:
"Мы русские, а русский не сдаётся!
Поднимем наше знамя над Кремлём!"
(Можливо, мені почулося, але здалося, що співали все-таки не "над Кремлем", а "над Землей"). Бр-р.
Підходжу до них вчасно - встигаю на самісіньку бійку. Вітренківці пробують повалити щити і прорватися крізь кордон "космонавтів". Не вдається. Ми з одним нашим дідом (як він туди потрапив, невідомо) встигли зовсім трошки поштовхатися ;), діду дістався ворожий прапор, а мені - антинатівський плакатик :) З ним під пахвою пролазила півдня, незручно було :)
Під час сутички ПСПУ з "космонавтами" моєму старенькому тормознутому фотіку дісталося стільки прокльонів, скільки ніколи в житті :)
Спроба прориву не вдалася. Вітренківців в'яжуть
...беруть у кільце і відтискають подалі від Майдану. У вітрині магазину відображаються їхні прапори. За вітриною, серед манекенів, спостерігають живі хлопці і дівчата
З-під Бесарабки знову на Майдан і вгору до Софії. Потрапляю на другу половину віча. Про це не напишеш, тут тільки фотки...
Посередині - голова Київського Крайового Братства ОУН-УПА Орест Васкул
Ветерани ОУН-УПА на Софійському майдані
Сподобалось, як губернатор Сумщини перераховував упівців з Хоружівки. Це, як і присвоєння Шухевичу Героя України (посмертно), означає, що наш Президент нарешті розставив всі крапки над "і", і, як володар "золотої акції", демонструє, хто в домі хазяїн.
Сподобалась і музика цього барда. Хто знає, як його звати?
З Софії у колоні в оточенні мєнтів аж до Палацу спорту, де біля Будинку кіно на Саксаганського вирішено не проривати кордон, а тихо-мирно провести час ввечері ;) Майже не знімала - підсіли акумулятори.
Тут - невеличкий відступ.
Панове скіни і всі ультраправі, кого це стосується! У нас (поки що) демократія, тому на своїх заходах викидайте свої "хайлі" і взагалі робіть що завгодно. Але коли ви йдете у спільній колоні, або не салютуйте зовсім, або салютуйте кулаком. Тим більше, на святі УПА.
Ми, націоналісти, намагаємося сформувати в українського суспільства позитивну думку про бійців УПА, котрих багато хто досі називає фашистами ("фашисти", "нацисти" - у свідомості людей це зараз лайливі слова, котрі означають не прибічників певної ідеології, а просто "дуже поганих хлопців". Неодмінна ознака справжнього фашиста - жест "Хайль Гітлер!" :(
Упівці не фашисти, кажемо ми, вони боролися і проти фашистів, і проти комуністів, котрі однаково були ворогами України. А коли в колоні під гаслами "ОУН-УПА - державне визнання!" салютують "хайлем"...
Це привітання, запозичене Гітлером у стародавніх римлян, саме по собі не є нічим поганим. Але у більшості населення воно міцно асоціюється з негативом. Тому на акціях, покликаних сформувати громадську думку не тільки про скінів, цього робити не треба.
Я сама дуже поважаю Гітлера - як людину, котра врятувала Європу від Сталіна і комунізму. За одне це йому можна поставити пам'ятник. Але якщо моя думка може нашкодити тим, хто цього не заслуговує, я тримаю її при собі. На УНІАНі вже висять фотки, де хлопець під прапором УНСО і гаслом за УПА викидає "хайль"...
Спитаєте, якщо я вважаю, що "хайлі" ганьблять акцію, навіщо я публікую тут це фото? Тому що це було. Історик в мені сильніший за журналіста
...Пішки біжу додому, привести себе у гламурний вигляд :) для палацу "Україна". Біля Бесарабки штовханина - кажуть, наші кидали по комуняках яйця. Запізнююсь. Дзвонять наші - кількох повезли в Шевченківське РОВД. У мене починаються псіхі, кричу в трубку: "Куди? На Прорізну чи на Герцена?".
Одразу згадала цьогорічне 9 березня. Тоді на Прорізній мені сказали, що хлопців нема. Поїхала на Герцена, тільки увійшла - їх заводять. Ми вітаємося, мєнти це бачать і на моє питання - в очі: "Затриманих на акції тут немає, ваших знайомих тут немає". Я: "А кого тоді зараз повз мене вели?" - "Карманників. Ви помилилися, це не ваші знайомі". Коли мене - з журналістською ксівою - почали виганяти за двері (на холод), довелося зробити один дзвінок.
Так само зробила і сьогодні. Сподіваюся, хлопцям це допомогло, бо скоро мені подзвонили, що їх випустили.
Ах да, забула: 9 березня, коли я вимагала розмови зі старшим черговим офіцером (був вихідний день, і начальника РОВД (начебто) не було на місці, вони підвели мене до молодшого сержанта (думаючи, що раз жінка, то в погонах не розбираюся) і на повному серйозі доводили, що це офіцер...
...В "Україну" теж потрапила на другу половину концерту. Всю церемонію нагородження пропустила. Одне з найкращих вражень від концерту - співоча родина: тато з гітарою, мама з бандурою, донечка років 4-5 зворушливим голосочком співає пісню про москалів...
А потім ми сиділи в кав"ярні і сперечалися на військово-історичні теми. Кайф! Свято вдалося.
P.S. В якості бонуса - "приколи" з сайту УНІАН. Уважно подивіться на фото і порівняйте їх з підписами праворуч. Реготати будете довго.
Оце так командири УПА! Оце так портрет Шухевича!
P.P.S. Панове, якщо хтось теж виклав фотки з Покрови або знає, де вони викладені, будь ласка, залиште в каментах посилання.
Отже, початок біля Тараса. Ірина Фаріон цитує прекрасні рядки Ліни Костенко з поеми "Берестечко":
Молюся нашій пресвятій Покрові.
Благослови і пера, і шаблі!
Бо лиш народи, явлені у Слові,
достойно жити можуть на землі.
(правда, замість "шаблі" вона сказала "мечі". Смисл від цього не дуже міняється, але рима зникає; вважаю, що мовознавець, філолог все-таки не має права на таку помилку. Втім, можливо, я несправедлива до неї і від хвилювання сама могла б так збитися).
Тополя і Тягнибок
Всі сміялись і аплодували, коли Тополя сказав, що тут зібралася молодь, а там, де комуняки, "старопердівська публіка". Я взагалі-то прихильниця обрАз по суті, а не по формі, але фраза прозвучала органічно - фіг з нею :))
Барабанщики "Свободи"
Фотокори роблять знімки з-під великого державного прапора
Колона на Володимирській вулиці. Чималенька...
"Патріот України" на марші
Сама себе не сфоткаєш - хто ж тебе сфоткає? :)
Ідемо колоною по Володимирській до Софії. На рівні Прорізної від'єднуюсь і намагаюсь спуститися вниз: пофоткати комуняк і вітренківців. Мєнти не пускають. От блін, забула документи. (На акцію без документів, молодець - декваліфікація повна :). Прожогом додому за журналістською ксівою. З її допомогою на Майдані таки прориваюся через мєнтовський кордон :)
Порожній перегороджений Хрещатик серед білого дня - це щось!
У вітренківців з динаміків грає:
"Мы русские, а русский не сдаётся!
Поднимем наше знамя над Кремлём!"
(Можливо, мені почулося, але здалося, що співали все-таки не "над Кремлем", а "над Землей"). Бр-р.
Підходжу до них вчасно - встигаю на самісіньку бійку. Вітренківці пробують повалити щити і прорватися крізь кордон "космонавтів". Не вдається. Ми з одним нашим дідом (як він туди потрапив, невідомо) встигли зовсім трошки поштовхатися ;), діду дістався ворожий прапор, а мені - антинатівський плакатик :) З ним під пахвою пролазила півдня, незручно було :)
Під час сутички ПСПУ з "космонавтами" моєму старенькому тормознутому фотіку дісталося стільки прокльонів, скільки ніколи в житті :)
Спроба прориву не вдалася. Вітренківців в'яжуть
...беруть у кільце і відтискають подалі від Майдану. У вітрині магазину відображаються їхні прапори. За вітриною, серед манекенів, спостерігають живі хлопці і дівчата
З-під Бесарабки знову на Майдан і вгору до Софії. Потрапляю на другу половину віча. Про це не напишеш, тут тільки фотки...
Посередині - голова Київського Крайового Братства ОУН-УПА Орест Васкул
Ветерани ОУН-УПА на Софійському майдані
Сподобалось, як губернатор Сумщини перераховував упівців з Хоружівки. Це, як і присвоєння Шухевичу Героя України (посмертно), означає, що наш Президент нарешті розставив всі крапки над "і", і, як володар "золотої акції", демонструє, хто в домі хазяїн.
Сподобалась і музика цього барда. Хто знає, як його звати?
З Софії у колоні в оточенні мєнтів аж до Палацу спорту, де біля Будинку кіно на Саксаганського вирішено не проривати кордон, а тихо-мирно провести час ввечері ;) Майже не знімала - підсіли акумулятори.
Тут - невеличкий відступ.
Панове скіни і всі ультраправі, кого це стосується! У нас (поки що) демократія, тому на своїх заходах викидайте свої "хайлі" і взагалі робіть що завгодно. Але коли ви йдете у спільній колоні, або не салютуйте зовсім, або салютуйте кулаком. Тим більше, на святі УПА.
Ми, націоналісти, намагаємося сформувати в українського суспільства позитивну думку про бійців УПА, котрих багато хто досі називає фашистами ("фашисти", "нацисти" - у свідомості людей це зараз лайливі слова, котрі означають не прибічників певної ідеології, а просто "дуже поганих хлопців". Неодмінна ознака справжнього фашиста - жест "Хайль Гітлер!" :(
Упівці не фашисти, кажемо ми, вони боролися і проти фашистів, і проти комуністів, котрі однаково були ворогами України. А коли в колоні під гаслами "ОУН-УПА - державне визнання!" салютують "хайлем"...
Це привітання, запозичене Гітлером у стародавніх римлян, саме по собі не є нічим поганим. Але у більшості населення воно міцно асоціюється з негативом. Тому на акціях, покликаних сформувати громадську думку не тільки про скінів, цього робити не треба.
Я сама дуже поважаю Гітлера - як людину, котра врятувала Європу від Сталіна і комунізму. За одне це йому можна поставити пам'ятник. Але якщо моя думка може нашкодити тим, хто цього не заслуговує, я тримаю її при собі. На УНІАНі вже висять фотки, де хлопець під прапором УНСО і гаслом за УПА викидає "хайль"...
Спитаєте, якщо я вважаю, що "хайлі" ганьблять акцію, навіщо я публікую тут це фото? Тому що це було. Історик в мені сильніший за журналіста
...Пішки біжу додому, привести себе у гламурний вигляд :) для палацу "Україна". Біля Бесарабки штовханина - кажуть, наші кидали по комуняках яйця. Запізнююсь. Дзвонять наші - кількох повезли в Шевченківське РОВД. У мене починаються псіхі, кричу в трубку: "Куди? На Прорізну чи на Герцена?".
Одразу згадала цьогорічне 9 березня. Тоді на Прорізній мені сказали, що хлопців нема. Поїхала на Герцена, тільки увійшла - їх заводять. Ми вітаємося, мєнти це бачать і на моє питання - в очі: "Затриманих на акції тут немає, ваших знайомих тут немає". Я: "А кого тоді зараз повз мене вели?" - "Карманників. Ви помилилися, це не ваші знайомі". Коли мене - з журналістською ксівою - почали виганяти за двері (на холод), довелося зробити один дзвінок.
Так само зробила і сьогодні. Сподіваюся, хлопцям це допомогло, бо скоро мені подзвонили, що їх випустили.
Ах да, забула: 9 березня, коли я вимагала розмови зі старшим черговим офіцером (був вихідний день, і начальника РОВД (начебто) не було на місці, вони підвели мене до молодшого сержанта (думаючи, що раз жінка, то в погонах не розбираюся) і на повному серйозі доводили, що це офіцер...
...В "Україну" теж потрапила на другу половину концерту. Всю церемонію нагородження пропустила. Одне з найкращих вражень від концерту - співоча родина: тато з гітарою, мама з бандурою, донечка років 4-5 зворушливим голосочком співає пісню про москалів...
А потім ми сиділи в кав"ярні і сперечалися на військово-історичні теми. Кайф! Свято вдалося.
P.S. В якості бонуса - "приколи" з сайту УНІАН. Уважно подивіться на фото і порівняйте їх з підписами праворуч. Реготати будете довго.
Оце так командири УПА! Оце так портрет Шухевича!
P.P.S. Панове, якщо хтось теж виклав фотки з Покрови або знає, де вони викладені, будь ласка, залиште в каментах посилання.