Це фото зроблене у 2016 році в Маріупольському Драмтеатрі, якого більше немає.
На фото зі мною - один з найкращих воїнів, донеччанин Руслан Константинович Пустовойт "Павук", який зараз на передовій.
Маріуполь - фактично моє друге рідне місто. Воювала під Маріком кілька років, а пізніше, коли служила, там був наш ППД.
Тепер там загинули тисячі. В полоні медик Юлія Паєвська "Тайра", яка рятувала поранених цивільних. Вороги намагаються не випускати з міста біженців, щоб ті споживали ресурси і менше їх залишалося для військових. Російська армія не може окупувати Україну й намагається за будь-яку ціну, не зупиняючись ні перед чим, отримати бодай одну знакову перемогу. Жертвою обрано Маріуполь...
Я не буду писати, що боляче і шкода мирних. Не писатиму, що це геноцид, бо це ясно й без мене. Емоційний шум в Інтернеті ситуацію не змінить.
Вірю в Павука і тисячі таких, як він. Вірю, що виживе Тайра.
Ми відбудуємо Місто-Герой Маріуполь. Наші біженці повернуться в Донецьк і Луганськ. Наші поранені воїни відновлюватимуть сили в Криму. І головне, пам'ятаймо про головне - що в Україні більше немає жодного проросійського міста чи села.
За те, що раніше вони були - саме за це нам зараз довелося платити.
Далі платитимуть вороги.
#RussianUkrainianWar
#Mariupol