І знову про Батьківщину і про війну

[bilozerska]

Хоча переклади, начебто, і не прийнято присвячувати - присвячую цей текст С.Ч.В гуще каштанов скрывалось от солнца село

Comments

[sparrow_hawk]

гарно зробила

[bilozerska]

Дякую.

[roman_n]

Отлично.
Я всегда говорил, что за каждым националистом скрывается поэт.

[bilozerska]

Дякую.
Прикро, що це правило навпаки не працює. Поетів-не націоналістів повно :)

[roman_n]

А можно по-русски? Я, конечно, в общих чертах понимаю, что Вы говорите, но боюсь ошибиться в нюансах.

[bilozerska]

Конечно, можно.
Обидно, что это правило наоборот не работает. Поэтов-не националистов полно :)

[tin_tina]

Змилуйтеся, помістіть ще й оригінал, а то ніяк не можу зрозуміти, як я у свого улюбленого Ольжича пропустила такий класний вірш :-)

[bilozerska]

Не дивно, що пропустили - в Ольжича цей вірш не закінчений. Це, власне, чорнетка, а не вірш. Ось він:

* * *
В гущі каштанів ховалось від сонця село,
Гори опівдні добріли і слали свою прохолоду.
Люди на вулиці грались, так любо було.
Хлопці-брати не сварились за іграми зроду.

Потім ганяли укупі отари до гір,
Серцем тонули в злотисто-блакитнім просторі.
Дивно задуманий був у одного з них зір,
Дивні здавались уста у другого суворі.

Виросли. Перший з-за річки з другого села
Дівчину ніжну привіз до самотньої хати.
Слава по горах про хату лубочну плила,
Срібних пісень вчив господар гостей в ній співати.

Йшла у наємники молоді купка у світ.
Марилось місто і злоті, і пишні килими.
Слави гучної так прагнув той другий з сиріт.
Ранку ясного пішов він шукать її з ними.

Роки замрійливий місяць над [нрзб] селом.
Може, і він [нрзб] над вії

[tin_tina]

Дякую, включила до обраного. Не заперечуєте, якщо трохи попіарю?
Як давно я прошу своїх знайомих з поетичним даром спробувати перекласти знамениту "добу, жорстоку як вовчиця" :-)

[bilozerska]

Звичайно, не заперечую :)
Не повірите, вчора якраз про переклад цієї "вовчиці" і думала. Давно збираюся засісти поперекладати Ольжича і Телігу. Але це справа ой яка непроста. Якщо щось вийде - обов’язково викладу в ЖЖ.

[solonyna]

Олено! Ти просто пекельний поет! У вірші відчувається образ одного молодого такнкіста з Харкова))))
Але зараз троши інший час. Буде туго батьківщині - її діти і з чужини повернуться, стануть на її сторону)))

[bilozerska]

Тс-с, тихіше, не пали контору! ;))

[ruynivner]

Націоналізм та поєзія притаманні ідеалістам, це як віра в бога, яка спрямовує людину до вдосканалення. Націоналістичні ідеали та поетичні строфи генерують розвиток духовного світу людини а націоналізм певної спільноти, ще й до того підвищуює планку цінностей, конкурентоспроможність держав та народів.

[bilozerska]

В цілому так, але є різниця. Націоналістом може бути просто мисляча людина, а поетові обов’язково мати творчі здібності, тобто відповідний устрій психіки.
А ще - здібність до писання віршів дається від народження, а переконання залежать від середовища, в якому людина виросла.
Наприклад, рідний брат Олени Теліги теж був поетом, але - російським монархістом :)