Облом дерев’яної шаблі
Все, друзі, пішла рубка.
«Геть до Москви!» - показує булавою Богдан Хмельницький
Сьогодні на честь 355-ї річниці Переяславської ради біля пам’ятника Богданові Хмельницькому зібралися цікаві люди і провели цікаву акцію.
«Громад» було дві - якась «Слов’янська партія» з Хмельницьким на прапорі і «Союз вірних [Путіну] козаків», що складається з відставних офіцерів різноманітних спецслужб.
Заявку, мені так здалося, подала «Слов’янська партія», а під її прапором прийшла друга контора. Хоча трималися вони окремо.
Преси практично не було. Вони самі себе фоткали. Був лише один фотокор не з «їхніх».
Керував зібранням оцей немолодий чоловік.
З пильним поглядом під червоним прапором
Він казав, що Росія врятувала Україну від агресивних сусідів. І хоча царська імперія дійсно була поганою, від царизму страждали усі народи, «но когда наступила советская эпоха, видит Бог, что Украина расцвела. Пышным цветом расцвела».
Виступав «генерал з Умані», Леонід, якщо я правильно почула, Пантелєєвич і колишній командувач десантними військами генерал Раєвський. Останній казав про необхідність дружби між нашими народами і про те, що наша влада не думає ні про сьогоднішній день, ні про майбутній.
Ще виступала якась жінка - козацький полковник. Всі казали про «с Россией навек» і відрами лили бруд на українську державу і її Президента.
Козачки. Змезли.
Як тільки я почала фотографувати, підійшов спочатку міліціонер (отой самий капітан, що завжди буває на всіх масових акціях), дуже ввічливо спитав у мене журналістське посвідчення і переписав з нього всі дані. Ви ж розумієте, казав, ми боїмося провокацій.
Далі підійшов оцей симпатичний чоловік (на фото він справа), відвів мене убік і сказав, щоб я не знімала, бо тут повно людей, які працювали в інших країнах під прикриттям, генерали ГРУ, СБУ, спецназа і адмірали флоту, їх не можна знімати. Спитав, де я працюю, що це за видання, а далі сказав: «Вы такая молодая, симпатичная, зачем вам неприятности?».
«Так і напишемо», - відповіла я, і він відійшов. От я й пишу:
Шановні газорублівці!
Будь ласка, коли я працюю, не відволікайте мене і ні про що більше не просіть, бо наступного разу попросять вас. Дуже ввічливо, звичайно. Незважаючи на прикриття.
Подумайте - вони ж про мене нічого не знали. Значить, злякались просто фотографа. Люди прийшли на публічну акцію, на площу - і бояться фотографів! Хоча мали б бути зацікавлені, щоб про їхню акцію дізналося якомога більше людей.
«Союз козаків» «отдал долг Богдану Хмельницкому» і почав розходитись, а представник "Слов’янської партії" Сергій Рульов (всього їх було кілька осіб) видерся на пам’ятний знак про те, що козаки обрали своїм гетьманом Народного Президента Ющенка, і зламав там навпіл дерев’яну шаблю. Це нібито повинно було символізувати "громадську страту" - як колись ламали меча над головою шляхтича.
На одній руці в Рульова був пов'язаний великий російський триколор, на іншій - маленька синьо-жовта стрічка чи хустка.
Поруч «слов’яни» закріпили плакат трьома мовами: «УКРАЇНА держава ЗЛОДІЙ майбутнього немає». Типове вийшло у них «казнить нельзя помиловать». Мабуть, мали на увазі, що Україна - держава, а злодій Путін майбутнього не має :))
«Украина и Россия навеки разом, - казав Рульов. - И мы с вами в самом сердце Украины розмовляемо на мови ворожои москальськои державы! 60% населения Украины разговаривает на этом языке! И до сих пор спорят: «в» Украине или «на» Украине. А нам все хуже и хуже становится в этой стране. Потому что политическое руководство страны, кроме того, как воровать, либо торговать ворованным, либо конфискованным с прибылью, ничего не умеет... Это беспринципное государство, это государство воров.
… Почему Европа из-за нас мерзнет? Пусть разбирается, Россия перекрыла или Украина. Но я знаю, что на первое, и на восьмое, и на девятое января 2009 года между хозяйственными структурами Украины и России контракта на поставку газа нет.
(Як тоді можна казати про крадіжки? Це тоді називається конфіскація контрабанди - О.Б.).
При Кучме это воровство было маленьким, при Ющенко оно стало большим. И теперь вся Европа и весь мир знает, что Украине доверять нельзя. Потому что все хартии, ратифицированные Верховной Радой, для Украины ровным счетом ничего не значат… Мы знаем, что закон и Украина понятия несовместимые».
Поки ми з паном Рульовим спілкувалися, а його однопартійці встановлювали агітаційного намета для інформування населення про Переяславську раду (втім, самі казали, що холодно і простоїть він хвилин 20), «Союз козаків», вірних Путіну, встиг розсмоктатися. Враження все це дійство складало таке, що люди швиденько, для проформи, ще й так, щоб ніхто зайвий не довідався, зробили фотозвіт, аби довести тому, хто проплатив або наказав, що акція відбулася.
Ви подумайте, який зараз стан у Путіна, якщо він кидає у бій останнє, що має - законспіровану спецслужбівську агентуру, яка мала б сидіти тишком-нишком, патякати про любов до України і потихеньку їй шкодити. Ще й переважно пенсійного віку. Останній резерв, так би мовити.
А ви тут Ющенка їм здаєте.
http://bilozerska.livejournal.com/113932.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/113932.html
«Геть до Москви!» - показує булавою Богдан Хмельницький
Сьогодні на честь 355-ї річниці Переяславської ради біля пам’ятника Богданові Хмельницькому зібралися цікаві люди і провели цікаву акцію.
«Громад» було дві - якась «Слов’янська партія» з Хмельницьким на прапорі і «Союз вірних [Путіну] козаків», що складається з відставних офіцерів різноманітних спецслужб.
Заявку, мені так здалося, подала «Слов’янська партія», а під її прапором прийшла друга контора. Хоча трималися вони окремо.
Преси практично не було. Вони самі себе фоткали. Був лише один фотокор не з «їхніх».
Керував зібранням оцей немолодий чоловік.
З пильним поглядом під червоним прапором
Він казав, що Росія врятувала Україну від агресивних сусідів. І хоча царська імперія дійсно була поганою, від царизму страждали усі народи, «но когда наступила советская эпоха, видит Бог, что Украина расцвела. Пышным цветом расцвела».
Виступав «генерал з Умані», Леонід, якщо я правильно почула, Пантелєєвич і колишній командувач десантними військами генерал Раєвський. Останній казав про необхідність дружби між нашими народами і про те, що наша влада не думає ні про сьогоднішній день, ні про майбутній.
Ще виступала якась жінка - козацький полковник. Всі казали про «с Россией навек» і відрами лили бруд на українську державу і її Президента.
Козачки. Змезли.
Як тільки я почала фотографувати, підійшов спочатку міліціонер (отой самий капітан, що завжди буває на всіх масових акціях), дуже ввічливо спитав у мене журналістське посвідчення і переписав з нього всі дані. Ви ж розумієте, казав, ми боїмося провокацій.
Далі підійшов оцей симпатичний чоловік (на фото він справа), відвів мене убік і сказав, щоб я не знімала, бо тут повно людей, які працювали в інших країнах під прикриттям, генерали ГРУ, СБУ, спецназа і адмірали флоту, їх не можна знімати. Спитав, де я працюю, що це за видання, а далі сказав: «Вы такая молодая, симпатичная, зачем вам неприятности?».
«Так і напишемо», - відповіла я, і він відійшов. От я й пишу:
Шановні газорублівці!
Будь ласка, коли я працюю, не відволікайте мене і ні про що більше не просіть, бо наступного разу попросять вас. Дуже ввічливо, звичайно. Незважаючи на прикриття.
Подумайте - вони ж про мене нічого не знали. Значить, злякались просто фотографа. Люди прийшли на публічну акцію, на площу - і бояться фотографів! Хоча мали б бути зацікавлені, щоб про їхню акцію дізналося якомога більше людей.
«Союз козаків» «отдал долг Богдану Хмельницкому» і почав розходитись, а представник "Слов’янської партії" Сергій Рульов (всього їх було кілька осіб) видерся на пам’ятний знак про те, що козаки обрали своїм гетьманом Народного Президента Ющенка, і зламав там навпіл дерев’яну шаблю. Це нібито повинно було символізувати "громадську страту" - як колись ламали меча над головою шляхтича.
На одній руці в Рульова був пов'язаний великий російський триколор, на іншій - маленька синьо-жовта стрічка чи хустка.
Поруч «слов’яни» закріпили плакат трьома мовами: «УКРАЇНА держава ЗЛОДІЙ майбутнього немає». Типове вийшло у них «казнить нельзя помиловать». Мабуть, мали на увазі, що Україна - держава, а злодій Путін майбутнього не має :))
«Украина и Россия навеки разом, - казав Рульов. - И мы с вами в самом сердце Украины розмовляемо на мови ворожои москальськои державы! 60% населения Украины разговаривает на этом языке! И до сих пор спорят: «в» Украине или «на» Украине. А нам все хуже и хуже становится в этой стране. Потому что политическое руководство страны, кроме того, как воровать, либо торговать ворованным, либо конфискованным с прибылью, ничего не умеет... Это беспринципное государство, это государство воров.
… Почему Европа из-за нас мерзнет? Пусть разбирается, Россия перекрыла или Украина. Но я знаю, что на первое, и на восьмое, и на девятое января 2009 года между хозяйственными структурами Украины и России контракта на поставку газа нет.
(Як тоді можна казати про крадіжки? Це тоді називається конфіскація контрабанди - О.Б.).
При Кучме это воровство было маленьким, при Ющенко оно стало большим. И теперь вся Европа и весь мир знает, что Украине доверять нельзя. Потому что все хартии, ратифицированные Верховной Радой, для Украины ровным счетом ничего не значат… Мы знаем, что закон и Украина понятия несовместимые».
Поки ми з паном Рульовим спілкувалися, а його однопартійці встановлювали агітаційного намета для інформування населення про Переяславську раду (втім, самі казали, що холодно і простоїть він хвилин 20), «Союз козаків», вірних Путіну, встиг розсмоктатися. Враження все це дійство складало таке, що люди швиденько, для проформи, ще й так, щоб ніхто зайвий не довідався, зробили фотозвіт, аби довести тому, хто проплатив або наказав, що акція відбулася.
Ви подумайте, який зараз стан у Путіна, якщо він кидає у бій останнє, що має - законспіровану спецслужбівську агентуру, яка мала б сидіти тишком-нишком, патякати про любов до України і потихеньку їй шкодити. Ще й переважно пенсійного віку. Останній резерв, так би мовити.
А ви тут Ющенка їм здаєте.
http://bilozerska.livejournal.com/113932.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/113932.html